- •1. Загальні засади педагогіки
- •1.1. Предметі завдання педагогіки
- •2.2. Зміст освіти в національній школі
- •2.3. Закономірності і принципи навчання
- •2.4. Методи і засоби навчання
- •2.5. Технології і форми організації навчання
- •1. Загальні засади педагогіки
- •1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука
- •Предмет і основні категорії педагогіки
- •Основні категорії педагогіки
- •Основні етапи розвитку педагогіки.
- •Народна педагогіка
- •Духовна педагогіка
- •Світська педагогіка
- •Система педагогічних наук. Зв'язки педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки
- •Система педагогічних наук
- •Зв'язки педагогіки з іншими науками
- •Напрями, течії зарубіжної педагогіки
- •Філософський напрям у педагогіці
- •Психолого-педагогічний напрям у педагогіці
- •Соціальний напрям у педагогіці
- •1.2. Логіка і методика педагогічних досліджень Сутність і особливості наукових досліджень у педагогіці
- •Методологія педагогіки
- •Методи науково-педагогічного дослідження
- •Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •Метод педагогічного спостереження
- •Метод бесіди
- •Метод анкетування
- •Метод педагогічного експерименту
- •Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт
- •Метод рейтингу
- •Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Метод психолого-педагогічного тестування
- •Метод соціометрії
- •Метод аналізу результатів діяльності учня
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •Аналіз і синтез
- •Індукція та дедукція
- •Етапи педагогічного дослідження
- •1.3. Розвиток, виховання і формування особистості Процес розвитку і формування особистості
- •Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Юнацький вік
- •Спадковість і розвиток
- •Вплив середовища на розвиток і формування особистості
- •Розвиток і виховання
- •Діяльність як чинник розвитку особистості
- •Зарубіжні теорії розвитку особистості
- •1.4. Мета виховання Сутність мети виховання
- •Метод психолого-педагогічного тестування
- •Метод соціометрії
- •Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості
- •Зарубіжна педагогіка про мету виховання
- •1.5. Цілісний педагогічний процес Сутність і структура педагогічного процесу
- •Сутність педагогічного процесу
- •Основні компоненти педагогічного процесу
- •Закономірності і принципи педагогічного процесу
- •Закономірності педагогічного процесу
- •Принципи педагогічного процесу
- •Технологія педагогічного процесу
- •2. Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •2.1. Сутність процесу навчання Дидактика як галузь педагогіки
- •Процес навчання
- •Функції процесу навчання
- •Розвиваюча функція навчання
- •Виховна функція навчання
- •Структура діяльності вчителя в навчальному процесі
- •Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Сприймання.
- •Осмислення і розуміння
- •Узагальнення
- •Закріплення знань, умінь і навичок
- •Застосування знань, умінь і навичок на практиці
- •Оптимізація процесу навчання
- •2.2. Зміст освіти в національній школі Сутність змісту освіти
- •Особливості навчальних планів, програм і підручників
- •Державний компонент змісту освіти
- •Шкільний компонент змісту освіти
- •Політехнічна освіта
- •Професійна освіта
- •Зміст освіти зарубіжної школи
- •2.3. Закономірності і принципи навчання Закономірності навчання
- •Основні принципи навчання
- •2.4. Методи і засоби навчання Методи навчання і їх класифікація
- •Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •Словесні методи навчання
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Інші методи навчально-пізнавальної діяльності
- •Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
- •Методи формування пізнавальних інтересів
- •Метод навчальної дискусії
- •Метод забезпечення успіху в навчанні
- •Метод пізнавальних ігор
- •Метод створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу
- •Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу
- •Метод опори на життєвий досвід учнів
- •Методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні
- •Методи контролю і самоконтролю у навчанні
- •Метод усного контролю
- •Метод письмового контролю
- •Метод тестового контролю
- •Метод графічного контролю
- •Метод програмованого контролю
- •Метод практичної перевірки
- •Метод самоконтролю
- •Метод самооцінки
- •Засоби навчання
- •Вибір методів навчання
- •2.5. Технології і форми організації навчання Традиційні технології навчання у сучасній школі
- •Пояснювально-ілюстративне навчання
- •Проблемне навчання
- •Програмоване навчання
- •Диференційоване навчання
- •Нові технології навчання
- •Особистісно орієнтована технологія навчання
- •Технологія групової навчальної діяльності школярів
- •Технологія розвивального навчання
- •Технологія формування творчої особистості
- •Технологія навчання як дослідження
- •Модульно-рейтингове навчання
- •Нові інформаційні технології (hit) навчання
- •Учитель і педагогічні технології
- •Поняття про форми організації навчання
- •Урок як основна форма організації навчання
- •Фронтальна робота
- •Групова робота
- •Парна робота
- •Індивідуальна робота
- •Підготовка вчителя до уроку
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •Аналіз уроку
- •Позаурочні форми навчання
- •Семінарські заняття
- •Практикум
- •Факультативні заняття
- •Екскурсії
- •Предметні гуртки
- •Домашня навчальна робота учнів
- •Консультації
- •Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі
- •2.6. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю Сутність і основні види контролю успішності учнів
- •Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Зарубіжна практика контролю успішності учнів
- •2.7. Вибрані проблеми дидактики Проблема навчання обдарованих дітей
- •Неуспішність учнів і шляхи її подолання
- •3. Теорія виховання
- •3.1. Сутність процесу виховання Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили
- •Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання
- •Самовиховання, його сутність, умови, етапи, прийоми реалізації
- •Перевиховання, його сутність, функції, етапи, принципи реалізації
- •Результати процесу виховання
- •Шляхи підвищення ефективності процесу виховання
- •3.2. Основні закономірності і принципи виховання Основні закономірності процесу виховання
- •Основні принципи виховання
- •3.3. Основні напрями виховання Розумове виховання
- •Формування наукового світогляду
- •Моральне виховання
- •Статеве виховання і підготовка до сімейного життя
- •Виховання свідомої дисципліни, почуття обов'язку і відповідальності
- •Правове виховання
- •Виховання несприйнятливості до наркогенних речовин
- •Екологічне виховання
- •Трудове виховання
- •Продуктивна праця учнів
- •Суспільно корисна праця учнів
- •Праця учнів з побутового самообслуговування
- •Економічне виховання
- •Профорієнтаційна робота в школі
- •Естетичне виховання учнів
- •Фізичне виховання
- •Зміст виховання в зарубіжній школі
- •3.4. Загальні методи виховання Сутність методу і прийому виховання
- •Характеристика основних груп методів виховання
- •Методи формування свідомості
- •Роз'яснення
- •Метод прикладу
- •Методи формування суспільної поведінки
- •Педагогічна вимога
- •Громадська думка
- •Вправляння
- •Привчання
- •Доручення
- •Створення виховуючих ситуацій
- •Методи стимулювання діяльності та поведінки
- •Змагання
- •Заохочення
- •Покарання
- •Методи контролю та аналізу рівня вихованості
- •3.5. Організаційні форми виховної роботи Специфіка позакласної і позашкільної виховної роботи
- •Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
- •Масові форми виховної роботи
- •Читацька конференція
- •Година класного керівника
- •Гуртки художньої самодіяльності
- •Робота з періодичною пресою
- •Випуск стінної газети
- •Підготовка радіо- і телепередач
- •Екскурсії, походи
- •Індивідуальні форми виховної роботи
- •Позакласне читання
- •Колекціонування
- •Позашкільні навчально-виховні заклади
- •Участь сім'ї і громадськості в організації дозвілля школярів
- •3.6. Виховання учнівського колективу Сутність, ознаки, функції, структура колективу
- •Методи згуртування учнівського колективу
- •Органи учнівського самоврядування
- •Виховний вплив колективу
- •Колективні творчі справи
- •3.7. Спільна виховна робота школи, сім'ї і громадськості Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім'ї
- •Шляхи підвищення педагогічних знань батьків
- •Види і методи роботи з батьками учнів
- •Відвідування батьків удома
- •Запрошення батьків до школи
- •День відкритих дверей у школі
- •Класні батьківські збори
- •Залучення громадськості до виховання дітей. Церква і виховання підростаючого покоління
- •Дитячі та юнацькі організації
- •3.8. Робота класного керівника Завдання і функції класного керівника
- •Планування роботи класного керівника
- •Вимоги до сучасного класного керівника
- •4. Школознавство
- •4.1. Наукові засади внутрішкільного управління Принципи управління освітою
- •Органи освіти, їх функції і структура
- •Керівництво навчально-виховною роботою школи
- •Планування роботи школи
- •Перспективне планування діяльності школи
- •Річне планування діяльності школи
- •Поточне планування діяльності школи
- •Особливості внутрішкільного контролю
- •4.2. Методична робота в школі Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя
- •Основні форми методичної роботи в школі
- •Індивідуальна форма методичної роботи у школі
- •Колективні форми методичної роботи у школі
- •4.3. Вивчення і поширення передового педагогічного досвіду, впровадження досягнень педагогічної науки у практику Сутність передового педагогічного досвіду
- •Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду
- •Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику
- •Наукова організація педагогічної праці
- •5. З історії педагогіки
- •5.1. Педагогіка давнього світу Виховання у первісному суспільстві
- •Виховання і навчання в країнах Давнього Сходу
- •Виховання і навчання у Давній Греції і Давньому Римі
- •Елементи педагогіки у філософських системах давнього світу
- •Школа і педагогічна думка в Європі в епоху Відродження і Реформації
- •5.3. Становлення і розвиток зарубіжної педагогічної науки (XVII-XX ст.) Педагогічна система я.-а. Коменського
- •Розвиток педагогічної теорії і практики в працях інших видатних педагогів
- •Реформаторська педагогіка зарубіжних країн кінця XIX-XX ст.
- •Розвиток педагогічної думки в Росії у XVIII-XIX ст.
- •Прогресивна педагогіка в Росії на початку XX ст.
- •5.4. Історія української школи і педагогіки Виховання, школа і педагогічна думка в Київській Русі
- •Освіта і педагогічна думка у період українського відродження (XVI - перша половина XVII ст.)
- •Українська педагогіка другої половини XVII - кінця XVIII ст.
- •Освіта і педагогічна думка в Україні першої половини XIX ст.
- •Освіта і педагогічна думка в Україні в другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Освіта, шкільництво і педагогічна думка в Україні у XX ст.
- •Особливості розвитку педагогіки на сучасному етапі
- •Короткий термінологічний словник
Неуспішність учнів і шляхи її подолання
За даними вчених, приблизно 12,5% учнів відчувають труднощі в навчанні, що значною мірою ускладнює роботу вчителя. На позначення цього явища у психолого-педагогічній літературі вживають поняття "неуспішність" і "відставання".
Неуспішність - невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, фіксована через певний період навчання (після вивчення розділу, наприкінці чверті, півріччя).
Неуспішність є наслідком процесу відставання, взаємопов'язана з ним, у ній синтезовано окремі відставання.
Відставання - невиконання вимог (або однієї з них) на одному з проміжних етапів того відрізка навчального процесу, який є тимчасовою межею для визначення успішності.
На думку Ю. Бабанського, причинами неуспішності учнів є слабкий розвиток мислення - 27%; низький рівень навичок навчальної праці - 18; негативне ставлення до навчання - 14; негативний вплив сім'ї, однолітків - 13; прогалини у знаннях -11; слабке здоров'я, втомлюваність - 9; слабка воля, недисциплінованість - 8%.
Загалом причинами неуспішності можуть бути загальне та глибоке відставання з багатьох предметів і 8а тривалий час, часткове або постійне відставання з кількох складних предметів, епізодичне відставання з одного або кількох навчальних предметів, яке можна подолати.
Свідченням неуспішності учня у навчанні є: а) нездатність пояснити, в чому полягає складність, завдання, намітити план самостійного його розв'язання, вказати, що нового отримано в результаті його розв'язання; б) відсутність його запитань щодо суті виучуваного, спроб знайти правильну відповідь, ігнорування додаткової до підручника літератури; в) пасивність і відволікання в ті моменти уроку, коли триває пошук, потрібні напруження думки, подолання труднощів; г) не реагування емоційно (міміка, жести) на успіхи і невдачі, нездатність оцінити свою роботу, відсутність самоконтролю; ґ) нездатність пояснити мету виконуваної роботи, сказати, на яке правило вона задана, невиконання вказівок правила, пропуск дій, плутання їх порядку, неспроможність перевірити отриманий результат і хід роботи; д) неспроможність відтворити визначення понять, формул, доведень, викласти систему понять, відійти від готового тексту; е) нерозуміння тексту, побудованого на вивченій системі понять.
Причини відставання у навчанні поділяють на такі групи: 1) недоліки фізичного та психічного розвитку (слабке здоров'я, нерозвинені пам'ять і мислення, відсутність навичок навчальної праці); 2) недостатній рівень вихованості (відсутність інтересу до навчання, слабка сила волі, недисциплінованість, відсутність почуття обов'язку і відповідальності); 8) недоліки в діяльності школи (відсутність у класі атмосфери поваги до знань, недоліки в методиці викладання, недостатня організація індивідуальної та самостійної роботи учнів, байдужість і слабка підготовка вчителя); 4) негативний вплив атмосфери в сім'ї (низький матеріальний рівень життя сім'ї, негативне ставлення батьків до школи, відрив дітей від навчальної праці та ін.).
За даними досліджень, ці причини по-різному впливають на хлопців і дівчат. Так, серед невстигаючих майже 80% хлопців і 20% дівчат. Слабке здоров'я є головною причиною неуспішності у хлопців удвічі рідше, ніж у дівчат. Недостатній рівень вихованості в хлопців трапляється втричі частіше, ніж у дівчат.
Залежно від виду відставання у навчанні проводять відповідну навчальну роботу з учнями щодо його усунення. Подоланню епізодичного відставання сприяють: консультації щодо раціоналізації навчальної праці; посилення контролю за щоденною працею учнів; своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин і вжиття оперативних заходів, спрямованих на їх - усунення; індивідуальні завдання з вивчення пропущеного; контроль за виконанням заданого. Для подолання стійкого відставання а одного предмета чи предметів одного профілю необхідні: вдосконалення методики викладання предмета; доступне розкриття навчального матеріалу, розвиток мислення учнів; диференціювання завдань з усунення прогалин у знаннях; спеціальне повторення недостатньо засвоєних тем; заходи, спрямовані на розвиток інтересу до навчального предмета. Щоб подолати стійке і широко профільне відставання учнів, слід вживати заходи щодо усунення епізодичного і часткового відставання; координувати дії всіх учителів із предметів, з яких учень не встигає.
У процесі подолання неуспішності загалом усувають прогалини в знаннях та навичках самостійної навчальної праці; розвивають в учнів увагу, уяву, пам'ять, мислення; долають негативне ставлення до навчання і виховують інтерес до знань; усувають зовнішні чинники, що спричинюють неуспішність.
Одним із шляхів подолання неуспішності є додаткові заняття з невстигаючими учнями. Переважно вони є індивідуальними, але іноді їх проводять з групою 3-5 учнів, які мають ті самі прогалини в знаннях. Більшість додаткових занять добровільні, але в окремих випадках вони є обов'язковими, їх проводять за призначенням вчителя. Для організації цих занять необхідно з'ясувати причини неуспішності учнів, встановити, чого не знає кожен з них, детально продумати розклад занять, який повинен відповідати вимогам шкільної гігієни і не переобтяжувати учнів заняттями. Додаткові заняття недоцільно проводити одразу по закінченні уроків.
Із самого початку організації занять з невстигаючим учнем украй важливо завоювати його довіру, переконати в тому, що єдиною метою занять є допомога у навчанні, пробудити в ньому віру у власні сили, бажання працювати якнайкраще.
Методи і прийоми занять з такими учнями повинні бути різноманітними і водночас суто індивідуальними. З учнями, які повільно засвоюють суть матеріалу, не відразу знаходять спосіб розв'язання задач, працюють більше, повільнішими темпами. Перевіряючи виконане завдання, від учня вимагають пояснення, просять розказати правило, навести відповідний приклад. З часом педагог пропонує новий вид роботи з поступовим ускладненням її від заняття до заняття. Підсумок додаткових занять підбивають після усунення відставання.
Подоланню неуспішності сприяють орієнтування педагогічного колективу на її профілактику, диференційований підхід до учнів, концентрування уваги на вдосконаленні методики викладання складних предметів, систематичне вивчення реальних навчальних можливостей учнів, ознайомлення вчителів з методикою подолання неуспішності, єдність їхніх дій, забезпечення внутрішкільного контролю за роботою з невстигаючими учнями.
Вирішальним у запобіганні й подоланні неуспішності учнів є належна підготовка вчителя до цієї діяльності. Для цього він зобов'язаний усвідомити значущість проблеми, уміти встановити причини неуспішності в кожному конкретному випадку, володіти методикою навчання невстигаючих учнів, підходити до них з "оптимістичною гіпотезою", виявляти терплячість, доброзичливість.
Певну роль у подоланні неуспішності школярів відіграють класи вирівнювання, укомплектовані на базі однієї або кількох початкових шкіл мікрорайону з дітей, які на час вступу до школи виявилися непідготовленими до систематичного навчання у звичайних умовах, а також з числа невстигаючих з основних предметів учнів першого і другого класів. У них спостерігаються затримання розвитку сприймання і мислення, послаблення пам'яті, нестійка увага, проте не настільки, щоб зарахувати їх до категорії дефективних. Такі діти потребують посиленої уваги, особливих зусиль. За два-три роки інтенсивної роботи вчителя вони долають відставання у знаннях від своїх однолітків із звичайних класів і можуть разом з ними успішно продовжувати навчання в середній школі.
Важливим чинником успішної роботи класів вирівнювання є відносна однорідність складу учнів, порівняно однакова їх шкільна зрілість. Учителі мають змогу маневрувати навчальним матеріалом, використовувати його відповідно до обставин, що склалися під час вивчення певної теми; за необхідності - тимчасово сповільнити темп засвоєння навчальної програми окремими учнями, класом. Головним є належне засвоєння матеріалу кожним учнем, усунення прогалин у знаннях, розвиток уміння вчитися, що створює передумови для подолання колишнього відставання. Певне значення має також наповнення класів вирівнювання (не більше 20 дітей). У таких класах працюють учителі високої кваліфікації, здатні творчо організувати пізнавальну діяльність учнів.
У зарубіжних країнах неуспішність учнів долають індивідуалізацією навчання, створенням особливих класів вирівнювання* Для відстаючих готують програмовані посібники, створюють спеціальні комп'ютерні програми для індивідуальної роботи.
Запитання. Завдання
1. Які особливі здібності притаманні обдарованим школярам?
2. Охарактеризуйте проблеми, які виникають в роботі вчителя з обдарованими учнями на уроці. Як їх вирішувати?
3. Які умови створюють для розвитку обдарованості учнів у позакласній та позашкільній навчально-виховній роботі?
4. Розкрийте причини, що зумовлюють неуспішність учнів у школі.
5. Які ознаки неуспішності учня у навчанні?
6. Охарактеризуйте можливі шляхи попередження неуспішності учнів з предмета вашого фаху.
7. Змоделюйте методику роботи вчителя з подолання прогалин в знаннях учня.
Література
Глуханюк Д. Оцінка-засіб не тільки заохочення // Обрій. -1996. -
№1
Гульбух Ю. 3. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка. - К.: Віпол, 1993. - 75 с.
Дидактика современной школы. - К., 1987.'
Лихачев в. Т. Педагогика: Курс лекций. - М., 1993.
Цетлин в. С. Неуспеваемость школьников и ее предупреждение. - М., 1977.
Чудновский В., Юркевич в. С. Одаренность: дар или испытание? - М.. 1990.
