- •4.1. Пенінська зона (Мажула с.)………………………………..……..22
- •4.2. Монастирецький покрив (Перелигін с.)…………………………23
- •1. Фізико-географічний нарис
- •2. Історія геологічного вивчення
- •3.1.4. Пухівська світа(k2tr-m)
- •3.1.5. Ярмутська світа(k2m)
- •3.1.6. Вульхівчицька світа(p2i-b)
- •3. Стратиграфія
- •3.1. Пенінська зона
- •3.1.1 Юрська система ( j )
- •3.1.2. Свалявська світа (j3tt - k1nk )
- •3.1.3. Тисельська світа(k1ap- k2sn)
- •3.1.7. Моласові відклади (n1)
- •3.2. Монастирецький покрив
- •3.2.1 Сушманецька світа (p2i-b)
- •3.2.2 Драгівськка світа ( p1-2b-p)
- •3.3. Вежанський покрив
- •3.3.1. Соймульська світа (k1-2 br-sn)
- •3.3.2. Пухівська світа (k2tr-m)
- •3.3.3. Ярмутська світа (k2 m)
- •3.3.4. Метовська світа( р1-2)
- •3.3.5. Дусинська світа(р3)
- •3.4. Четверинні відклади
- •4. Тектоніка
- •4.1. Пенінська зона
- •4.2. Монастирецький покрив
- •4.3. Вежанський покрив
- •5. Геоморфологія
- •6. Історія геологічного розвитку
- •7. Еколого-геологічна ситуація
- •8. Корисні копалини
- •Висновок
3. Стратиграфія
У межах навчального полігону практики ми спостерігали відклади Кайнозойської та Мезозойської ератем . Стартигрфічне розчленування території доцільно представити у структурно-тектонічному аспекті, тобто поділом території на три структурні зони: Пенінську зону , Монастирецький покрив та Вежанський покрив .
3.1. Пенінська зона
У будові Пенінської зони беруть участь відклади юри, крейди та палеогену. Юрські відклади представлені криноїдними вапняками. Нижня крейда представлена двома світами – свалявською та тисальською, а верхня крейда тисальською, пухівською та ярмутською, палеоген – вульхівчицькою
3.1.1 Юрська система ( j )
Дані відклади складені вапняками без кременів, також в них присутні радіолярити. Дані вапняки грудкуваті, кріноїдні. За літературними даними юрські вапняки стратиграфічно поділяються на:
J1 – перешарування вапняків і аргілітів;
J1-2 – строкато колірні вапняки (перешарування червоних та сірих);
J3 – кріноїдні вапняки.
Дані відклади ми спостерігали під час першого маршруту в кар’єрі на останній точці спостереження. Це були вапняки байського віку.
Фото 3.1. Вапняки юрського віку, закинутий кар`єр.
3.1.2. Свалявська світа (j3tt - k1nk )
Світа виділена в околицях м. Сваляви. Вона складена білими та ясно-сірими пелітоморфними вапняками з включеннями та лінзами темно-сірих кременів і малопотужними прошарками зеленкувато-сірих та чорних аргілітів. Вік світи титон-баремський. Потужність світи 80-100 м. Нажаль нами дана світа під час маршрутів не була виявлена.
3.1.3. Тисельська світа(k1ap- k2sn)
Нижня частина світи складена чорними та сірими мергелями й аргілітами з прошарками зеленкувато-сірих вапняків, а верхня – ясно-сірими мергелями з малопотужними прошарками темно-сірих аргілітів. Світа характеризується наявністю двостулкових молюсків і фораменіферів. Залягає згідно на свалявській світі. Вік світи апт-сеноманський. Потужність 80-100 м. Під час маршрутів ми не спостерігали відклади даної світи.
3.1.4. Пухівська світа(k2tr-m)
Корінне відслонення ми спостерігали в правому борті р. Велика Уголька. Представлена цеглянисто-червоними мергелями подекуди з прошарками аргілітів. Залягає згідно на тисальскій світі. Вік світи турон-сенонський, потужність становить до 150 м.
Фото 3.2. Цегляно-червоні мергелі пухівської світи, правий бор р. Велика Уголька.
3.1.5. Ярмутська світа(k2m)
Відклади даної світи ми спостерігали у вигляді корінного відслонення у правому борті р. Велика Уголька. Дане відслонення було представлене сірими пісковиками з кварцом. Залягає згідно, і нарощує пухівську світу. Вік кампан-маастрихський, потужність становить 50-80 м.
Фото 3.3 Пісковик ярмутської світи, правий борт р. Велика Уголька.
3.1.6. Вульхівчицька світа(p2i-b)
Корінне відслонення ми спостерігали в правому борті р. Велика Уголька. Дане відслонення було представлене ясно-сірими аргілітами та зеленкувато-сірими пісковиками. За літературними даними в основі даною світи наявний шар конгломератів, складений уламками тріасових і юрських вапняків, кварцитоподібних пісковиків, окремих гальок інтрузивних та ефузивних порід. До верху змінюється добре обкатаними уламками порід тисальською світи. У верхах розрізу світи наявні флішоїдні відклади. Залягає незгідно. Вік середньоеоценовий, потужність товщі до 100 м.
