7. Еколого-геологічна ситуація

Екологічний стан території у час прогресу технологій є надзвичайно важливим. Адже усе що ми використовуємо у повсякденному житті, без правильної утилізації шкодить навколишньому середовищі, тобто шкодить і нам самим.

Поганим прикладом для нас служить і та картина яку ми бачили під час нашої навчальної практики у районі рік Великої та Малої Угольки. Русла майже усіх рік і потічків де ступає людська нога одразу починають страждати від відході і сміттєзвалищ.

Фото 7.1. Сміттєзвалище біля потічка Гребінський.

Також ми спостерігали незаконний вивіз алювію з річки Велика Уголька. Що у свою чергу призводить до підтоплення прилеглих людських угідь.

8. Корисні копалини

Досліджуваний район околиць сіл Мала та Велика Уголька багатий на різноманітні корисні копалини.

Аргіліти, алевроліти і пісковики знаходяться у долинах потічка Погарський Рункул та річок Велика Уголька, Мала Уголька. Аргіліти та алевроліти застосовуються як сировина для виробництва цегли, цементу і керамзиту, пісковики використовують в будівництві.

Мергелі червоні і мергелі з прожилками кварцу теж відслонюється в долинах потічка Погарський Рункул та річки Велика Уголька, ці породи використовують для виготовлення цементу.

Вапняки відслонюються у вигляді брил у долині р. Велика Уголька, а також біля с. Мала Уголька є кар’єр вапняків. Він має універсальне застосування в промисловості, сільському господарстві та будівництві. У металургії використовується як флюс. При виробництві вапна і цементу вапняк — головний компонент. Вапняк використовують також в хімічній і харчовій промисловості - як допоміжний матеріал у виробництві соди, карбіду кальцію, мінеральних добрив, скла, цукру, паперу. Застосовують при очищенні нафтопродуктів, сухій перегонці вугілля, у виготовленні фарб, мастил, гуми, пластмас, мила, ліків, мінеральної вати, для очищення тканин і обробки шкіри, вапнування ґрунтів. Вапняк — один з найважливіших будівельних матеріалів.

Також до корисних копалин можна віднести прісні і мінералізовані води. Джерела мінералізованих вод менш поширені і ми їх спостерігали на околиці села Маленькі Угольки та в селі Великі Угольки. Джерела прісних вод більш поширені і розташовані по всій території полігону, як в населене них пунктах, так і за їх межами.

Під час останнього маршруту, ми спостерігали закинуті гірничі виробки. Можна припустити що в минулому в даних виробках відбувався видобуток металевих рудних корисних копалин з магматичних гірських порід

Висновок

Під час навчальної практики було пройдено вісім маршрутів, поставлено тридцять точок спостережень та пройдено приблизно, 80-100 км.

Дослідили геологічну будову трьох карпатських структур : Пенінська зона, Монастирецький покрив, Вежанський покрив, та спробували відновити геодинамічного розвитку полігону. Також на основі польових робіт і спостережень було побудовано геологічну карту району практики та зібрано велику колекцію взірців для подальшого дослідження території практики.

Список використаної літератури:

1.Р.Й. Лещух, В.Г. Пащенко, Р.М. Смішко –– «Геологічна практика на Поділлі і в Українських Карпатах»;

2. О.М. Гилко ––– «Терейновий аналіз та геологічна еволюція Карпат» \ Вісник Львів. УН-ТУСерія геол. 2011. Вип. 25. С. 174–188

3. О. М. Гнилко –– «Тектонічне районування Карпат у світлі теренової тектоніки» \ Вісник Львів. УДК 551.24 (477.8) 2011.

4. А. М. Романив –– «Известняковый нанопланктон меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат» \ Киев 1991 г. С. 148

5. Зписи у власних польових щоденниках бригади.

6. Інтернет ресурси.