3.3.2. Пухівська світа (k2tr-m)

Пухівська світа в Українських Карпатах розташована у межах Пенінської і Мармароської зон. Вона представлена коричнювато-червоними, рідше блакитно-сірими мергелями із малопотужними прошарками зелено-сірих пісковиків і гравелітів. У Вежанському покрові цю світу нажаль ми не спостерігали.

3.3.3. Ярмутська світа (k2 m)

Ярмутська світа згідно залягає на пухівській. Вона складена із зелено-сірих вапнистих аргілітів і мергелів з рідкими прошарками мілкозернистих пісковиків і алевролітів.

3.3.4. Метовська світа( р1-2)

В иходи порід метовської світи ми мали змогу спостерігати в долинах потоків Погарський Рункул, Камінний і Вижанський. Форми виходу представлені типовими природніми корінними відслоненнями. Світа представлена сірими масивними пісковиками зім’ятим в складки, які вверх за розрізом переходять в тонкоритмічний фліш. Цикл представлений пісковиком, аргілітом і алевролітом. Породи сірі. Аргіліти місцями карбонатні. Метовська світа згідно залягає на ярмутській і перекрита дусинською. Вік Р_1-2. Потужність близько 200 м.

Фото 3.9. Метовський пісковик, потік Вежанський.

3.3.5. Дусинська світа(р3)

К орінні відслонення дусинської світи спостерігаємо в правій притоці потоку Камінний. Світа представлена пісковиками, аргілітами і алеврилітом. Аргіліт чорний, колір пов'язаний з великою кількістю органіки. Аргіліти карбонатні, ця особливість дає можливість зкорелювати ці відклади з середньоменілітовою підсвітою. Дусинська світа згідно залягає на метовській. Вік Р₃. Потужність 100 м.

Фото 3.10. Чорні аргіліти дусинської світи.

3.4. Четверинні відклади

Четвертинні відклади у районі практики представлені здебільшого алювіальним, колювіальним та делювіально-пролювіальними типами відкладів. Алювій ми спостерігали у всіх ріках і потічках по яким у нас проходили маршрути. Алювій представлений валунами, гравієм та галечником різної розмірності. Колювіальні відклади поширені як на схилах гір так і у долинах рік і ярах, здебільшого він представлений міцними пісковиками і вапняками.

Фото 3.11. Алювіальні відклади, представлений гравієм, галечником і валунами.

4. Тектоніка

Тектонічна будова району практики представлена складчасто-насувними структурами. Їх можна поділити на такі три зони-насуви : Пенінська зона, Монастирецький покрив та Вежанський покрив.

4.1. Пенінська зона

Пенінська зона (або зона Скель) – це надзвичайно складна структурно-тектонічна споруда. Вона постягується вузькою смугою на відстані понад 500 км від Віденського басейну, через усі Західні Карпати аж до Східних Карпат, у Румунію. Пенінська зона розділяє дві області – Зовнішні (Флішові) і Внутрішні Карпати, які різко відрізняються за історією геологічного розвитку.

Особливістю Пенінської зони є роздробленість всіх без вийнятку осадових комплексів і виходи на поверхню юрських вапняків. Тверді масивні вапняки юри і та неокому утворюють окремі ізольовані блоки, ці блоки ум’яті в товщу м’яких і пластичних аргілітів і мергелів альб-маастрихського часу. Мергелі і аргіліти зім’яті в меланж. При вивітрюванні блоки вапняків надають екзотичного рельєфу, утворюючи обривисті скельні уступи. На меланжі пухівської світи зі структурною незгідністю, можливо з розмивом залягають(наявність в підошві конгломератів) відклади вульхівчицькою світи еоценового віку. Також є можливими більш пізні насуви меланжу на палеоген у вигляді лусок.

Контролюється Пенінська двома найпізнішими субвертикальними розломами, які з глибиною стають вертикальними. Ці два розломи мають зсувний, глибинний характер. Юрські відклади присутні у досить різноманітних фаціях, від дуже глибоководних до мілководних.

Отже, можна виділити три основні етапи тектонічного розвитку. У кінці крейди – на початку палеогену (ларамійська фаза) відбулися глибоку рухи і роздроблені вапняки перемішались з мергеловою оболонкою. У перед міоценовий час (савська фаза) відбулось загальне зімяття і утворення покрову меланжу з брилами вапнякі. Пізніше можливі насувні процеси і утворення лусок, а сарматський час усі ця структура зазнає нових рухів і обмежується двома розломами.