5. Зредагуйте слова й словосполучення, звертаючи особливу увагу на порушення словотвірних норм.

Акумуляторщик, апаратчик, болільщик, пануючий, верстальщик, виставочний, газовщик, дресировщик, зав’янути, заготовщик, закройщик, заправщик, зборщик, зварка, каменщик, котельщик, копіровщик, кружевниця, назначити лікарство, об’яснив, приводити приклади, прикладати зусилля, садік, скрутчик, швея, завідуючий.

6. Прочитайте уважно текст. Зредагуйте його, звертаючи особливу увагу на порушення стилістичних норм. До якого стилю належать текст? Обґрунтуйте свою думку.

Вельмишановний пан Богдан!

На підтвердження нашої попередньої домовленості надсилаємо вам писемне запрошення прийняти участь у науковій конференції, що відбудеться 12 — 13 січня 2014 р. в Херсонському державному університеті. Вашу доповідь з теми «Мистецтво ділового листування» внесено до програмки конференції.

Оргкомітет конференції забезпечує проживання в готелі сроком з 12.01.2014 р. по 14.01.14 р.

Не забудьте! Регістрація учасників конференції розпочнеться 12.01.2014 р. в 15.00 годин в приміщенні названого університета.

Хай вам щастить!

З повагою

завідуючий кафедрою

Теоретичний матеріал із теми

Лексичні норми – правила вживання слів відповідно до їх лексичне значення.

Лексика – це сукупність усіх слів, уживаних у мові.

Лексикологія – наука, що вивчає лексичний склад мови.

Словниковий запас – це масив слів, які розуміє й уживає людина.

Слово (лексема) – основна одиниця мови, яку використовують для найменування предметів, явищ, процесів навколишньої дійсності. Кожне слово має лексичне значення – узагальнене відображення основних ознак предмета, явища, відношення у свідомості людини.

Лексика української мови складається зі слів корінних (90%) і запозичених. Питання про використання слів іншомовного походження в українській мові є складним і вирішується неоднозначно. Уживання необхідних запозичених слів не вважають негативним явищем, проте надмірне, неправильне або невиправдане їх застосування однозначно визнається негативно.

Добір слів іншомовного походження часто диктують обставини. Серед них є випадки, коли не можна точно перекласти слово українською мовою, наприклад, загальноприйняті терміни: аванс, бланк, діагенез, інтрада (муз.).

Використовуючи запозичену лексику, варто послуговуватися такими правилами:

1. Не вживати слів іншомовного походження, якщо вони мають український відповідник (не в термінологічному значенні):

• аргумент – підстава, мотив, обгрунтування, доказ;

• компенсація – відшкодування, оплата, покриття;

• пріоритет – перевага, першість, переважне право;

• ідентичний – тотожний, рівнозначний, однаковий.

2. Уживати запозичені слова правильно, відповідно до значення.

3. Використовуючи іншомовні слова, треба пам'ятати, що вони повинні бути зрозумілими для тих, хто їх сприймає.

4. Не вживати в одному контексті і запозичене слово, і український відповідник – зупинити вибір на одному з них.

Синоніми – це слова, різні за звучанням, але близькі за значенням: стандартний, шаблонний, стереотипний. За ознакою тотожності, повного збігу лексичних значень можна виокремити абсолютні синоніми: іспит – екзамен. Існують також контекстуальні синоніми: адвокат – захисник – оборонець.

Антонімами називають слова, що належать до тієї самої частини мови і мають протилежні значення, напр.: високий – низький, далекий – близький, старт – фініш, радість – горе, зав’язати – розв’язати, завжди – ніколи.

Омонімами — це слова, що вимовляються й пишуться однаково, але не мають нічого спільного у властивих їм значеннях. Напр.: дід-1 (батьків або материн батько; чоловік похилого віку), дід-2 (будяк, Carduus L.; осот, Cirsium L.), дід-3 (сніп соломи або очерету, зв’язаний так, що половина верхівок з одного боку, а половина – з іншого; сніп, що стоїть на почесному місці в хаті), дід-4 (їжа з пшона та борошна), дід-5 (назва танцю).

Паронімами називають слова, близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням: обумовлювати (ставити в залежність від певних умов; заздалегідь установлювати, зазначати) – зумовлювати (ставати причиною чогось).

Словотвірні норми встановлюють закономірності утворення нових слів за наявними в мові словотвірними моделями. Часто в усному мовленні спостерігаємо відхилення від норм українського словотворення під впливом російських відповідних лексем. Однак треба пам’ятати, що в кожній мові діють свої закони і багато слів, які мають спільний корінь в інших слов’янських мовах, можуть відрізнятися префіксами, суфіксами: заплатити (рос. уплатить); закрійник (рос. закройщик).

Стилістичні норми – правила вживання слів, граматичних форм і синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів. До стилістичного відхилення призводить, наприклад, використання розмовних слів мама, тато, завітати замість стилістично нейтральних мати, батько, прийти в офіційно-ділових документах.

Стилістичні норми регулюють: а) відбір мовних засобів (чи відповідає мовна одиниця певному стилю); б) сполучуваність між собою цих засобів; в) співвідношення та частотність міжстильових і стилістично маркованих елементів.

Стилістичні помилки, за Ю.О. Арешенковим, є одним із різновидів мовленнєвих помилок – порушень правил, норм і традицій у слововживанні, творенні граматичних форм, побудові синтаксичних конструкцій, а також порушень вимог стилістики й культури мовлення.

Стилістичні помилки виникають унаслідок порушення мовцями трьох основних критеріїв – семантичного, функційного та естетичного. Відповідно до цього вони можуть бути об’єднані в групи.