6. Усунення повітря із гідравлічного приводу

Наявність повітря в гідравлічному приводі визначається по натисненню на педаль. Якщо педаль опускається без опору (провалюється), то це означає, що в приводі є повітря. За наявності повітря в системі його слід видалити прокачуванням системи. Перед цим перевіряється рівень рідини в головному циліндрі. Рівень повинен бути нижче за верхній край холодцю отворами на 15—20 мм.

Рис. 2. Прокачування гідравлічного приводу гальм

Гідравлічний привід прокачують удвох. Одна людина на колісному циліндрі знімає ковпачок з перепускного клапана, приєднує до нього гумовий шланг завдовжки 350—400 мм, опускає шланг в скляну банку, наповнену на 1/3 гальмівною рідиною, і відкриває на 1/2—3/4 обороту перепускний клапан (рис. 2). Після цього напарник кілька разів швидко натискає на гальмівну педаль і поволі відпускає її. Прокачування продовжується до тих пір, поки з трубки, опущеної в банку, не перестануть з'являтися бульбашки повітря. Через кожних 5—6 натиснень на педаль слід перевіряти рівень рідини в головному циліндрі або бачку і своєчасно туди її доливати. Коли бульбашки повітря вже не з'являються, не відпускаючи педалі, щільно загорнути перепускний клапан колісного циліндра, зняти шланг і надіти на клапан ковпачок. Після прокачування довести рівень рідини в головному циліндрі до норми.

7. Регулювання механічного стоянкового гальма

Регулювання стоянкового гальма проводиться зміною довжини тяги 16 і важелем 12. Спочатку гальмо регулюють тягою 16. При цьому тягу від'єднують від важеля 18, ставлять цей важіль в крайнє нижнє положення до упору і, змінюючи довжину тяги 16 різьбовою вилкою 17, добиваються такого положення, щоб після приєднання тяги до важеля 18 повне загальмовування відбувалося при переміщенні стопорної клямки 20 на 2 — 6 зуба зубчатого сектора. Якщо укорочена до межі тяга не забезпечує регулювання гальма, то палець, до якого приєднується кінець штанги 13, переставляється на черговий отвір сектора і повторюється регулювання тягою 16.

Рис. 3. Гальмівна стоянкова система автомобіля ЗИЛ-131:

1 — роздавальна коробка; 2 — гальмівна колодка з фрикційною накладкою; 3 — щиток; 4 — вісь колодок; 5, 8 — пружини; 6 — опорний кронштейн; 7 — фланець вторинного валу; 9 — розтискний кулак; 10 — сухар колодки; 11 — сальник; 12 — регулювальний важіль; 13 — штанга; 14 — кутовий важіль; 16 — кронштейн кутового важеля; 16 — тяга приводу; 17 — вилка тяги; 18 — важіль гальма; 19 — зубчатий сектор важеля приводу; 20 — стопорна клямка; 21 — тяга приводу гальмівного крана; 22 — тяга клямки; 23 — рукоятка важеля; 24 — рукоятка тяги клямки; 25 — гальмівний барабан

Лабораторно-практична робота №11

Тема:Технічне обслуговування ходових систем та їх діагностування.

Мета: оволодіти майбутніми фахівцями методикою проведення розрахунку кількості технічних обслуговувань за шкалами чергування їх періодичності.

Завдання заняття: Згідно індивідуального завдання провести розрахунок кількості технічних обслуговувань за шкалами чергування їх періодичності.