34. Багатопартійні системи, її різновиди

Слід проводити розмежування між багатопартійною системою та багатопартійністю або чисельністю партій. Багатопартійна система розкриває специфіку механізму формування центральних органів влади. Це означає, що у формуванні вищих органів влади можуть на рівних правах приймати участь декілька політичних партій. В умовах багатопартійної системи жодна партія неспроможна завоювати підтримку більшості виборців. Вона типова для парламентарної форми правління і звичайно формує коаліційні уряди. Багатопартійна система має ряд переваг : - політико-партійний плюралізм забезпечує суспільству механізм мирного суперництва і співробітництва різних соціально-політичних сил, класів, угрупувань, який дозволяє іноді гнучко знаходити шляхом боротьби компромісів у політичному процесі певне узагальнене політичне рішення, яке відповідає основним інтересам суспільної більшості. Відтак, багатопартійна система найбільш повно розкриває потенціал розвитку і саморегулювання громадянського суспільства, забезпечує високий рівень демократизму політичного процесу; - вона робить саму політику більш прозорою і виваженою, оскільки включає механізм конкуренції і взаємокритики ; - вона підвищує ефективність процесу прийняття політичних рішень , оскільки завжди пропонує різноманітні альтернативні ідеї і концепції; - вона забезпечує необхідну гнучкість влади у критичних ситуаціях , швидке й ефективне вирішення цих ситуацій. Створення нових блоків і коаліцій.

Багатопартійність забезпечує можливість легальної діяльності партій, які є принциповими противниками демократії, а це за певного обігу обставин може створити реальну загрозу для самої демократії та багатопартійності.

1 Багатопартійна система без домінуючої партії - класичний варіант багатопартійності, за якого в боротьбі за владу приймають участь більш чи менш рівні за силами противники. Результат парламентських виборців завжди важко передбачуваний. Жодна з партій не може самостійно сформувати парламентську більшість : відповідно при формуванні уряду неминучі угоди й домовленості. 2 Інший різновид БС – багатопартійна система з однією домінуючою партією(система домінування) . Тут одна з партій має уявну перевагу над іншими, вона зайняла домінуючу позицію у стані самостійності може контролювати парламентську більшість і формувати уряд. Така БС дозволяє компенсувати слабку сторону класичної багатопартійності при формальному збереженні конкуренції вибори завжди передбачувані. Недоліки : потенційна бюрократизація, висока корумпованість управлінських структур. 3 «Блокова» багатопартійна система виникла у 60-70рр 20 ст. Вона мало чим відрізняється від класичної БС і набуває значної специфіки в період виборчих кампаній. Для неї характерна різка поляризація політичних сил, які групуються у два протиставлені політичні блоки. 4 У країнах, що розвиваються розповсюджені обмежено-багатопартійні системи ( системи фіксованого законом числа партій) , за яких легалізація політичних партій здійснюється у строго дозвільному порядку. Іноді число партій навіть законодавчо фіксується. Обмежено-партійна система має тимчасовий , перехідний характер і являє собою замінник нормальної багатопартійності, створюваний із метою перешкодити виникненню небажаних політичних партій.