- •4. Становлення сучасної політичної науки.
- •4.(Інший варіант)
- •6. Ресурси влади
- •7. Класифікація видів влади
- •8. Сутність політичної влади, її специфічні ознаки.
- •13. Типологія легітимної влади Макса Вебера:
- •14. Сутність, структура та функції політичної системи
- •15. Особливий статус держави в політичній системі суспільства обумовлений тим, що саме держава на відміну від політичних партій, блоків політичних партій та рухів:
- •20. Необмежені (абсолютні) та обмежені (конституційні) монархії
- •21. Особливості парламентарної, президентської та змішаної республіки
- •19. Класифікація монархій та республік
- •22. Форма державного устрою: визначення поняття та характеристика унітарної і федеративної форми державного устрою
- •29. Структурна побудова політичних партій
- •31. Типологія політичних партій.
- •33.Однопартійність (однопартійна система)
- •34. Багатопартійні системи, її різновиди
- •35.Двопартійна система
- •36.Система обмеженого та поляризованого плюралізму атомізована партійна система.
- •38.Політичні еліти
- •39. Ранні концепції еліт Гаетано Моски, Вільфредо Парето; «Залізний закон олігархії» Роберта Міхельса.
- •40. Політичне лідерство: визначення поняття і характеристика феномену.
- •41. Типологія політичних лідерів за м. Вебером.
- •42. Політичний процес.
- •43. Режими політичного процесу.
- •44. Суб’єкти політичного процесу
- •46. Політична свідомість та її структура?
- •47.Політична соціологія.
- •48. Типи політичної соціології.
- •49.Концепція політичної культури
- •50.Сутність і зміст політичної культури
- •51.Складові елементи політичної культури
- •52. Види політичної культури
- •58.Відмінності між античними та сучасними уявленнями про демократію
34. Багатопартійні системи, її різновиди
Слід проводити розмежування між багатопартійною системою та багатопартійністю або чисельністю партій. Багатопартійна система розкриває специфіку механізму формування центральних органів влади. Це означає, що у формуванні вищих органів влади можуть на рівних правах приймати участь декілька політичних партій. В умовах багатопартійної системи жодна партія неспроможна завоювати підтримку більшості виборців. Вона типова для парламентарної форми правління і звичайно формує коаліційні уряди. Багатопартійна система має ряд переваг : - політико-партійний плюралізм забезпечує суспільству механізм мирного суперництва і співробітництва різних соціально-політичних сил, класів, угрупувань, який дозволяє іноді гнучко знаходити шляхом боротьби компромісів у політичному процесі певне узагальнене політичне рішення, яке відповідає основним інтересам суспільної більшості. Відтак, багатопартійна система найбільш повно розкриває потенціал розвитку і саморегулювання громадянського суспільства, забезпечує високий рівень демократизму політичного процесу; - вона робить саму політику більш прозорою і виваженою, оскільки включає механізм конкуренції і взаємокритики ; - вона підвищує ефективність процесу прийняття політичних рішень , оскільки завжди пропонує різноманітні альтернативні ідеї і концепції; - вона забезпечує необхідну гнучкість влади у критичних ситуаціях , швидке й ефективне вирішення цих ситуацій. Створення нових блоків і коаліцій.
Багатопартійність забезпечує можливість легальної діяльності партій, які є принциповими противниками демократії, а це за певного обігу обставин може створити реальну загрозу для самої демократії та багатопартійності.
1 Багатопартійна система без домінуючої партії - класичний варіант багатопартійності, за якого в боротьбі за владу приймають участь більш чи менш рівні за силами противники. Результат парламентських виборців завжди важко передбачуваний. Жодна з партій не може самостійно сформувати парламентську більшість : відповідно при формуванні уряду неминучі угоди й домовленості. 2 Інший різновид БС – багатопартійна система з однією домінуючою партією(система домінування) . Тут одна з партій має уявну перевагу над іншими, вона зайняла домінуючу позицію у стані самостійності може контролювати парламентську більшість і формувати уряд. Така БС дозволяє компенсувати слабку сторону класичної багатопартійності при формальному збереженні конкуренції вибори завжди передбачувані. Недоліки : потенційна бюрократизація, висока корумпованість управлінських структур. 3 «Блокова» багатопартійна система виникла у 60-70рр 20 ст. Вона мало чим відрізняється від класичної БС і набуває значної специфіки в період виборчих кампаній. Для неї характерна різка поляризація політичних сил, які групуються у два протиставлені політичні блоки. 4 У країнах, що розвиваються розповсюджені обмежено-багатопартійні системи ( системи фіксованого законом числа партій) , за яких легалізація політичних партій здійснюється у строго дозвільному порядку. Іноді число партій навіть законодавчо фіксується. Обмежено-партійна система має тимчасовий , перехідний характер і являє собою замінник нормальної багатопартійності, створюваний із метою перешкодити виникненню небажаних політичних партій.
