Конкурентні стратегії фірми на стадії зрілості

Стратегія

Характеристика та різновиди

Конкуренція, спрямована на усунення суперників

Прагнення до монопольного стратегічного домінування втілюються в життя за допомогою двох типів стратегії конкурентної поведінки:

• Стратегія механічної монополізації - тотальне суперництво підприємців будь-якими підручними методами, включаючи боротьбу без правил і «застосування динаміту до конкурента»; ослаблення конкурентів, витіснення їх з ринку і тим самим їх усунення як суб'єктів підприємництва; пов'язана з чималими ризиками і загрозами безпеки власного бізнесу.

• Стратегія інтегруючої консолідації - збільшення ринкової частки рахунок приєднання конкурентів, аж до перетворення їх у власні лінійні або автономні підрозділи; завдання - використовуючи методи цінової і нецінової конкуренції привернути стратегічного конкурента на свій бік: спочатку як рівноправний партнер, потім - молодшого партнера, і, зрештою перетворити його у власний підрозділ; відбувається за допомогою приєднання фірми-конкурента або її поглинання.

Стратегії конкурентної поведінки не набули загального поширення, оскільки: негативно оцінюються споживачами, які в їх застосуванні резонно убачають формування передумов майбутніх загроз з боку створюваного монополіста їх інтересам; відносно ефективні лише в нових або внутрішньо роздроблених областях бізнесу, для яких характерний гостре суперництво одночасно великого числа підприємців; застосування стратегій обмежується нормами антимонопольного регулювання.

Конкуренція, спрямована на вигідну здачу позицій

• Стратегія інтегруючої консолідації застосовується не лише сильними, але й слабкими інтегратором - компанією, зайнятою пошуком якнайкращого способу консолідації з сильнішим партнером. Передбачає частковий продаж бізнесу слабкими інтеграторами сильнішим суперникам, створення спільного бізнесу або приєднання до конкурентів.

В процесі інтегруючої консолідації слабкі інтегратори нерідко оговорюють збереження за собою окремих підприємницьких прав (право на співволодіння бізнесом, місце в раді директорів, збереження назви фірми тощо). Тому дії слабких інтеграторів слід розглядати як конкурентну стратегію, успішна реалізація якої дозволяє отримати вигоду від самоусунення і навіть зберегти «життя після смерті».

Конкуренція, спрямована на відособлення від суперників

• Стратегія простого відособлення - зосередження ділової діяльності на локальних і місцевих ринках, орієнтація на взаємодію з місцевими споживачами, відсутність амбіцій перетворення власного бізнесу в значущий феномен національного ринку; забезпечення безпечного бізнесу на основі організаційного дистанціювання від інших суб'єктів підприємництва.

• Стратегія дезінтегруючого відособлення - прямо протилежна стратегії інтегруючої консолідації і виявляється за допомогою поділу і відособлення компаній під впливом незвичайних обставин: попадання великої компанії в смугу стратегічних невдач, виходом з якої є її поділ; виділення окремих елементів ділової діяльності відносно нестійких компаній у вигляді самостійного бізнесу; примусовий поділ компаній на вимогу державних органів антимонопольного регулювання.

• Стратегія повного відособлення бізнесу - прагматична ізоляція від конкурентів на вибраному конкурентному полі; спеціалізація підприємницької фірми на певній ринковій ніші або сегменті ринку: вузька спеціалізація на видах товарів і послуг, марці товарної продукції; вузька спеціалізація на типі споживачів (VIP-клієнти, постійні клієнти); орієнтація ділової діяльності суб'єктів бізнесу на спеціалізовані регіональні потреби або на створення «національних брендів».

Конкуренція, спрямована на зближення з суперниками

• Стратегія кооперативної солідарності суб'єктів бізнесу - стратегію взаємно збалансованої нейтралізації; проявляється у спільних довгострокових діях між суб’єктами, будованих на взаєморозумінні та взаємній довірі; організаційно це виглядає як стратегічний альянс – союз підприємницьких фірм, що не перетворюють взаємну солідарність в злиття цих фірм; аналіз вигод, що досягаються завдяки кооперації підприємців, нерідко обмежується вказівкою на економію на масштабах виробництва і збуту товарів, отримання доступу на ще не освоєні місцеві і іноземні ринки, сумісну регенерацію досвіду і професійних знань.

• Стратегія компромісного співробітництва - базується на можливості і необхідності стратегічного співробітництва взаємно конкуруючих компаній, де ключове значення має не «солідарність», а «компроміс» (фактичне визнання суб'єктами законних інтересів своїх конкурентів і подальше прийняття); стратегічні цільові установки на нейтралізацію суперників пов'язані лише із знаходженням і виконанням рішень, які влаштовували б обидві сторони; стратегія завжди є двосторонньою: сторони обов'язково повинні проявити обопільну готовність до її застосування.

Домінуючі стратегії

Целепокладання по відношенню до конкурентів

Розмір фірми

Спеціалізація

Поєднання стратегій

Усунення

Відособлення

Здача позицій

Зближення

Великіфірми

Середні фірми

Малі фірми

Спеціалізовані фірми

Неспеціалізовані фірми

С1

С2

С3

С4

С5

С6

С7

С8

Стратегія монополізації – С1

X

+

-

-

+

+

+

-

-

-

-

Стратегія інтегруючої консолідації (сильний інтегратор) -С2

X

+

_

+

-

-

Стратегія простого відособлення - СЗ

X

+

+

-

+

-

-

Стратегія дезинтегруючого відособлення - С4

X

+

-

-

+

-

-

-

+

-

+

+

Стратегія повного відособлення (ізоляція) - C5

X

-

+

+

+

-

+

+

-

-

Стратегія інтегруючої консолідації (слабкий інтегратор) - С6

X

-

+

+

-

-

-

-

-

-

+

+

Стратегія кооперативної солідарності - С7

X

0

0

-

+

-

+

Стратегія компромісного співробітництва - С8

X

-

-

+

+

+