Тема 10 . Прийняття фінансових тa інвестиційних рішень

1. Прийняття фінансових рішень

2. Управління інвестиційними рішенням

1. Прийняття фінансових рішень

Фінансово-інвестиційна сфера була і залишається однією з пріоритетних в управлінській діяльності. Управління фінансами організації (фінансовий менеджмент) у загальному вигляді передбачає розробку і прийняття рішень щодо руху коштів організації.

Основні напрями управління фінансами організації:

— управління власними коштами організації;

— управління позиковими коштами, що залучені організацією.

До власних коштів можна зарахувати ті, що вносяться засновниками до статутного фонду компанії, її прибуток, амортизаційний фонд.

Позикові кошти — кредити, які отримала компанія; кошти, що надійшли до компанії в результаті розміщення корпоративних облігацій..

З позиції операційного фінансового управління можна виділити такі основні напрями (аспекти) розробки управлінських рішень в організації у цій сфері:

— аналіз фінансового стану організації;

— оцінка фінансових активів організації в поточному та перспективному періодах;

— розробка пропозицій щодо використання активів;

— розробка та використання індикаторів (показників) успішності фінансової діяльності організації.

Зазначимо, що існує чимало методик, які створені для підвищення ефективності процесів розробки фінансових управлінських рішень.

Модель основного балансового рівняння. Сутність рівняння полягає в такому: загальна величина активів (A ) завжди дорівнюватиме сумі власного капіталу (BK) і зобов'язань організації (3):

A = BK + 3.

Формування власного (чистого) оборотного капіталу (BOK) можна зобразити формулами:

BOK = Оборотні активи - короткострокові пасиви,

BOK = (Власний капітал + Довгострокові пасиви) - Необоротні активи.

У моделі BOK поєднуються прибутковість і ризик, тобто менеджери мають урахувати що, збільшуючи розмір власного оборотного капіталу, підприємство знижує ризик втрати платоспроможності, адже збільшується поточна фінансова ресурсність і мобільність підприємства. Але довгострокове зростання BOK може призвести до неможливості дохідного вкладення свого довгострокового капіталу, сповільнення оборотності ВОК, виникнення проблем із формуванням інвестиційних ресурсів, можливою відмовою від запланованих проектів.

Зниження обсягу BOK може означати вкладення чистих оборотних активів в інвестиційну діяльність, спрямування їх на реалізацію певних проектів. Але це збільшує ризик появи фінансових проблем.

Модель беззбитковості. Мінімальною вимогою до управління компанією в ринкових умовах є забезпечення беззбитковості її діяльності. Це передбачає окупність як постійних витрат компанії (вони не залежать безпосередньо від обсягів виробництва), так і змінних (вони змінюються зі зміною обсягів виробництва).

Для знаходження точки беззбитковості умовного продукту необхідно визначити величину маржинального доходу.

Маржинальний дохід — різниця між доходом від реалізації та змінними витратами підприємства.

Моделі управління грошовими потоками. Мета управління рухом грошових коштів організації — виявлення достатності формування грошових потоків за видами діяльності, забезпечення збалансованості вихідних і вхідних грошових потоків за обсягом і в часі, їх ефективності.

Моделі оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства. Прогнозування — важливий елемент процесу розробки управлінських рішень у фінансовій сфері. Однією з методик оцінки фінансової ситуації є проведення фінансового моніторингу за допомогою коефіцієнта Бівера (КБ):

Методи дисконтування

Дисконтування — метод оцінки проектів шляхом вираження майбутніх грошових потоків через їх вартість у поточний момент часу.

Досить часто як один з основних критеріїв прийняття фінансових рішень пропонується розглядати метод чистого дисконтованого доходу (NPV). Для прийняття фінансового рішення за допомогою розрахунку NPV потрібно: зробити поточну оцінку майбутнього результату; порівняти його з теперішніми витратами. Якщо різниця додатна, то пропоноване рішення (проект) можна вважати прийнятним з фінансового погляду. Додатне значення чистої зведеної вартості означає, що поточна вартість доходів перевищує інвестиційні витрати.