- •Тема 8. Інститут визнання в міжнародному праві (2 год.)
- •1. Інститут міжнародного визнання.
- •2. Поняття і джерела визнання в міжнародному праві.
- •3. Види визнання. 7. Визнання урядів.
- •4. Визнання держав.
- •5. Теорії визнання. Критерії визнання.
- •6. Невизнані держави.
- •10. Форми визнання держав (de jure, de facto, аd hос).
- •Тема 9. Інститут правонаступництва
- •1. Інститут правонаступництва держав у міжнародному праві. 3. Поняття правонаступництва в міжнародному праві.
- •8. Наслідки визнання.
- •9. Інші види визнання.
- •2. Джерела інституту правонаступництва.
- •4. Види і форми правонаступництва.
- •5. Підстави правонаступництва.
- •1. Правонаступництво щодо міжнародних договорів.
- •2. Правонаступництво щодо державних боргів.3. Правонаступництво щодо державної власності.4. Правонаступництво щодо державних архівів.
- •5. Правонаступництво України в зв'язку з розпадом срср.
- •6. Правонаступництво України щодо міжнародних договорів срср.
- •Тема 10. Реалізація норм міжнародного права (4 год.)
- •1. Зміст поняття “функціонування міжнародного права”. ????
- •2. Сутність міжнародно-правового регулювання.
- •3. Механізм міжнародно-правового регулювання.
- •4. Поняття реалізації норм міжнародного права.5. Форми і способи реалізації норм міжнародного права.
- •6. Трансформація норм міжнародного права.7. Інкорпорація і відсилання.
- •8. Застосування, виконання, використання і дотримання норм міжнародного права.
- •9. Поняття і зміст імплементації міжнародного права.
- •Тема 11. Міжнародний правотворчий процес (2 год.)
- •2. Принципи міжнародного правотворчого процесу.
- •3. Односторонні акти держави у міжнародному правотворчому процесі.
- •4. Участь громадськості у міжнародному правотворчому процесі.
- •5. Кодифікація міжнародного права.
6. Невизнані держави.
Неви́знані держа́ви — світові геополітичні утворення, які не мають загального міжнародного визнання, але фактично більшою чи меншою мірою є суверенними країнами.
Більшість таких держав являють собою субнаціональні регіони, які відокремились від своїх держав. Деякі з них користуються військовою/економічною/політичною та часто неформальною дипломатичною підтримкою третіх країн, зацікавлених у їх існуванні.
Невизнані держави, які фактично контролюють власну територію[ред. • ред. код]
Сомаліленд Південно-західна частина Сомалі. У травні 1991 північні клани проголосили незалежну Республіку Сомаліленд, яка зараз включає в себе п'ять з вісімнадцяти адміністративних регіонів Сомалі.
Придністров'я або Трансністрія Частина Молдови на схід від ріки Дністер. З 1990 самопроголошена та більш-менш функціонуюча держава, не визнана жодною країною світу.
Нагірно-Карабаська Республіка За міжнародним визнанням є частиною території Азербайджану, але більшість населення становлять етнічні вірмени. У 1991 проголошена незалежність та проведений референдум (99,89% виборців проголосували за незалежність[1]). Існуюють усі ознаки держави (має власний Парламент, Уряд, Президента і т. д.), не визнана жодною країною світу, в тому числі і Вірменією.
Невизнані держави, які контролюють частину власної території[ред. • ред. код]
Вазиристан Розташований у Північно-західній прикордонній провінції Пакистану. Самопроголошена та більш-менш функціонуюча держава, не визнана жодною країною світу.
Частково визнані держави, здебільшого ті, що перебувають під військовою окупацією[ред. • ред. код]
Західна Сахара Перебуває під адміністрацією Марокко з 1976, коли Іспанія полишила її територію. Частину Західної Сахари контролює Арабська Демократична Республіка Сахраві, яка була проголошена у 1976 Фронтом Полісаріо, визнана 48 країнами світу та є повноправним членом Африканського Союзу. Питання про суверенний статус Західної Сахари лишається невирішеним. Кероване ООН припинення вогню діє з вересня 1991. Західна Сахара міститься також у виданому ООН переліку територій, які перебувають під зовнішнім керуванням.
держава Була проголошена у 1988 та визнана на даний час 134 країнами світу.
Частково визнані держави, які перебувають під міжнародним керуванням[ред. • ред. код]
Косово Офіційно — автономна провінція Сербії, фактично функціонує незалежно від неї під керуванням адміністрації ООН з 1999.
З 17 лютого 2008 року — незалежна держава, визнана 108 країнами світу.
Частково невизнані держави[ред. • ред. код]
Перелічені країни визнані більшістю держав світу. Всі вони, окрім Святого Престолу, є членами ООН. Вони підтримують дипломатичні зв'язки з більшістю світових держав, однак офіційно не визнані декотрими країнами.
Китайська Народна Республіка З 1971 року визнана 168 світовими державами. Тим не менше, 23 держави по теперішній час вважають Китайську Республіку єдиним легітимним урядом Китаю.
Ізраїль Не визнаний більшістю арабських та мусульманських держав (24, стосунки ще з 4 призупинено), хоча визнаний Єгиптом, Йорданією, Туреччиною та іншими. Загалом підтримує стосунки з 161 державою і є членом ООН та багатьох інших міжнародних організацій.
Святий Престол Єпископальний престол католицької церкви, вважається незалежним з часів середньовіччя. Офіційно визнаний 174 країнами. Розташований на території міста Ватикан та має римського папу за свого керівника. Китайська Народна Республіка не визнає Святий Престол через його підтримку Китайської Республіки.
