Розділ 5. Різноманітність моделей роботи систем електронних платежів в Україні

Аналіз українського ринку свідчить, що системи електронних розрахунків використовують досить різні моделі роботи, що пояснюється застосуванням принципово різних технологічних рішень.

Розглянемо основні з них:

5.1. Використання платіжних карт та інших пристроїв із вбудованим електронно-запам’ятовуючим пристроєм:

До таких систем належать НСМЕП, МАКСІ та частково MoneXy (що працює також з офф-лайн пристроями, такими, як платіжні карти та RFID-стікери до мобільних телефонів). Загальною рисою такої технологічної схеми є наявність платіжної карти чи іншого пристрою, що містить власний електронно-запам’товуючий елемент, який дозволяє зберігати інформацію про стан рахунку користувача та здійснені ним платіжні операції безпосередньо на платіжному пристрої. Оновлення інформації на такому мікрочіпі та в платіжній системі проходить кожного разу, коли користувач виконує операцію (поповнення/переказу/оплати і т. д.), під’єднуючись до платіжної системи. Перевагою такої схеми є надзвичайно високий рівень захисту інформації, проте серед наявних платіжних засобів він є найбільш дорогим з точки зору вартості та потребує розгортання достатньо великої спеціальної інфраструктури (наприклад, пристроїв зчитування в торговельній мережі, транспорті тощо), що робить їх поширення на ринку можливим лише за здійснення великих інвестицій та координації зусиль різних учасників системи (емітентів, банків, еквайрів, торговців тощо).

5.2. Використання он-лайнових схем електронних грошей та платіжних розрахунків

Усі інші системи електронних розрахунків, окрім перерахованих вище, для організації обігу електронних грошей фактично використовують технологічну схему «он-лайн», за якої записи щодо випущених грошей та операції з ними зберігаються на віддаленому сервері.

Перевагою он-лайн схем електронних грошей є їх простота, дешевизна та можливість швидкого проведення операцій, що часто не вимагають дотримання обтяжливих процедур ідентифікації користувача та відкриття рахунку. Крім того, у випадках, коли оператори електронних грошей тісно інтегровані з комерційними банками (як наприклад, LiqPay), що володіють розгалуженою системою відділень/терміналів/великою кількістю емітованих платіжних карток, ліг електронних грошей може спиратися на добре розвинену платіжну інфраструктуру. Це часто дозволяє значно здешевити проведення таких розрахунків. Серед недоліків он-лайн схем найчастіше вказують на недостатній ступінь захисту таких транзакцій від шахрайських дій, оскільки їхня безпека забезпечується лише на програмному рівні. Проте, поки даний ринок має дуже незначні обсяги, стверджувати, що це становить значну проблему є передчасним. [5, c. 52]

Розділ 6. Тенденції розвитку електронних розрахункових технологій в Україні і бар’єри для їх запровадження

З другої половини 90−х років минулого століття виникають різні системи електронних платежів, які використають різні інноваційні технічні рішення для здійснення платежів у сегменті «он-лайн». Проте, значно більшим успіхом, порівняно з електронними грошима, в останнє десятиліття користувалися дебетові електронні платіжні системи. Рахунки в останніх поповнюються за допомогою грошей, що зараховуються з платіжних карт користувачів на так звані віртуальні рахунки. Розглянута нами система «PayPal» якраз і є такою. Нічого революційного ці системи не привнесли. Вони лише дозволили здійснювати захищені платежі між власниками банківських платіжних карток та рахунків.

Перепоною у розвитку даних систем є відмінність законодавчого регулювання ринку електронних грошей і електронних платежів у різних країнах світу. Саме тому система «PayPal» не дозволяє користувачам з території України отримувати платежі на свої рахунки. Дана система просто «не знаходиться» в юридичних відносинах з нашою країною, і для проведення таких операцій їх необхідно отримати велику кількість різноманітних ліцензій. Наразі більшого розповсюдження набувають системи, які фактично надають фінансові послуги, зміщуючи акценти своєї діяльності до перетворення платежів на продаж цифрового товару. Так з’явився ряд систем, що продають специфічні товари – електроні ваучери тощо.

Провідною тенденцією у світ електронних платежів є поступове усвідомлення мобільними операторами потенціалу мобільної комерції. Пересічний громадянин відноситься з певним ступенем недовари до банківського сектору в силу відомих причин , та й рівень довіри до численних систем електронних платежів поки що бажає кращого. Але майже всі мешканці країни користуються мобільним зв’язком і часто мають по декілька номерів від різних операторів. Користувачі довіряють операторам мобільного зв’язку – такі операції, як поповнення рахунку, перевірка стану балансу тощо увійшли до щоденного життя пересічного українця.

Мобільні оператори домагаються отримання ліцензій на здійснення фінансових операцій і гроші, покладені на баланс мобільного телефону, можна буде не тільки переказувати друзям і знайомим, але також витрачати на товари та послуги, переводити в готівку, а можливо, навіть класти під відсоток. І відбудеться це вже в найближчому майбутньому.

До останніх тенденцій розвитку електронних платіжних систем можна віднести також інтеграцію бізнесу підтримки електронних грошей та банків. «Яндекс.Деньги» спільно з банком «Тинькофф Кредитные Системы» розпочали випуск власних карток MasterCard. Окремий рахунок в банку не відкриється, гроші при використанні даної картки будуть автоматично списуватися з рахунку в системі «Яндекс.Деньги».

Українські ж гравці цього ринку «MoneXy», «GlobalMoney» та «LiqPay» за своєю схемою роботи досить тісно пов’язані із банками і характеризуються тісною інтеграцією із банківськими платіжними інструментами та інфраструктурою для здійснення платежів за допомогою електронних грошей.

Можна також зробити висновок, що електронні гроші інтенсивно виходять в офф-лайн. На даний момент іде інтеграція різнорідних сервісів у єдині системи та захоплення ринків. Відзначимо, що єдиний інтегрований ринок відповідних послуг наразі не сформований не тільки в країні, але й у світі.

Незважаючи на присутність в Україні достатньої кількості різновидів електронних грошей та систем електронних розрахунків, згідно зі звітом «The Economist Intelligence Unit» і платіжної системи «Visa», пересічні громадяни не можуть розраховуватися з державою за допомогою цих систем. Найпоширенішими платежами у світі є соціальні відрахування, авто збори і штрафи за порушення правил дорожнього руху, ПДВ, податок на прибуток та соціальні виплати. Тому саме від держави залежить розвиток електронних грошей і систем електронних розрахунків, вона сама підштовхне цей ринок до бурхливого розвитку.

Серед основних причин, які стримують розвиток систем електронних платежів в Україні, зазначимо такі:

1. Недовіра споживачів і звичка розраховуватися готівкою. Більше 80% користувачів українських інтернет-магазинів продовжують розраховуватися готівкою. При здійсненні купівлі в інтернет-магазині користувачі обирають варіант розрахунку готівкою по факту доставки. Таким чином, користувач убезпечує себе від ризиків, пов’язаних з інтернет-комерцією (доставка недоброякісного товару, шахрайство та ін..). Дана ситуація спровокована спільнотою інтернет-магазинів і недостатнім законодавчим регулюванням цього бізнесу.

2. Несформоване законодавче поле. В Україні наразі не сформована необхідна законодавча база регулювання обігу електронних грошей і ведення інтернет-бізнесу, що породжує недовіру громадян і можливості для шахрайства з боку підприємців.

3. Недостатній розвиток електронної комерції в країні. Більшість інтернет-магазинів і Україні є просто сайтами-каталогами. Користувач не має можливості здійснити весь цикл придбання товару чи послуги, перебуваючи на веб-сайті, йому потрібно сформувати замовлення, дочекатися дзвінка менеджера (або самостійно зателефонувати), уточнити все деталі замовлення (основна проблема – наявність на складі товару) і лише після цього сплатити за товар або сплатити за нього після отримання товару готівкою.

4. Низький рівень інформаційної грамотності населення України. Більша частина громадян віком від 40 років в Україні не володіють навичками роботи з комп’ютером і тому природно, що вони відчувають недовіру до електронних грошей та інтернет-комерції, тож не в змозі користуватися їх перевагами. [5, c. 53−54]