- •Системи електронних платежів
- •4.1. Оцінка обсягів ринку електронних платіжних систем 17
- •«Негривневі» системи електронних платежів 25
- •Qiwi гаманець 25
- •5.1. Використання платіжних карт та інших пристроїв із вбудованим електронно-запам’ятовуючим пристроєм: 31
- •Розділ 1. Теоретичні аспекти функціонування систем електронних платежів
- •Розділ 2. Роль електронних платіжних систем в національній економіці країни
- •Розділ 3. Система електронних платежів нбу як основний гравець на ринку міжбанківських розрахунків
- •4.1. Оцінка обсягів ринку електронних платіжних систем
- •Розділ 4. Огляд ринку систем масових електронних платежів в Україні
- •4.2. Основні гравці на ринку електронних платіжних систем в Україні
- •4.2.1. Гривневі системи електронних розрахунків та електронних грошей
- •Національна система масових електронних платежів (нсмеп)
- •W1 (платіжний сервіс «Єдиний гаманець»)
- •«Негривневі» системи електронних платежів
- •Qiwi гаманець
- •Яндекс.Деньги
- •Розділ 5. Різноманітність моделей роботи систем електронних платежів в Україні
- •5.1. Використання платіжних карт та інших пристроїв із вбудованим електронно-запам’ятовуючим пристроєм:
- •5.2. Використання он-лайнових схем електронних грошей та платіжних розрахунків
- •Розділ 6. Тенденції розвитку електронних розрахункових технологій в Україні і бар’єри для їх запровадження
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Електронні джерела
- •Додаток
- •Порівняльна оцінка платіжних інструментів
Розділ 2. Роль електронних платіжних систем в національній економіці країни
Очевидно, що активність використання електронних платежів тісно пов’язана з рівнем економічного розвитку країни. У країнах з вищим рівнем ВВП на душу населення, як правило, реєструється й більша кількість безготівкових платежів. Причинно-наслідковий зв’язок у даному випадку працює в обох напрямках З одного боку, вищий рівень добробуту і розвиток фінансової системи в багатших країнах стимулює безготівкові розрахунки.
З іншого боку, існує ряд причин, через які впровадження безготівкових платежів сприяє прискоренню економічного розвитку країни:
По-перше, поширення електронних платежів при розрахунках за інших рівних умов стимулює споживання домогосподарств. Коли споживач розраховується готівкою, він може купити не більше, ніж є грошей у нього в гаманці. Це особливо обмежує імпульсивні покупки , але також може змучити споживача відмовитися від вигідної, але обмеженої за часом угоди. Водночас електронні платіжні інструменти дають доступ до всіх коштів на рахунку, що робить споживання більш зручним і збільшує його обсяги. Оскільки електронні платіжні інструменти часто є індивідуалізованими, вони також дозволяють емітентам і торговцям пропонувати свої програми зі стимулювання споживання. Торгові мережі використовують дані стосовно кожного окремого користувача для надання знижок і бонусів своїм клієнтам. Емітенти можуть пропонувати програми бонусів для користувачів карт, щоб стимулювати використання цього інструменту. Таким чином, роздрібна торгівля також отримує додатковий імпульс до розвитку. У свою чергу, збільшення споживання призводить до збільшення зайнятості та економічного зростання. Таким чином, за умови адекватного регулювання, розвиток електронних платежів можна розглядати, як важливий фактор економічного зростання.
По-друге, розвиток електронних платежів позитивно впливає на фінансову систему та монетизацію економіки. Впровадження електронних платежів сприяє залученню коштів населення та компаній у банківську систему і зменшує обіг готівки.
Широке поширення безготівкових платежів робить ці інструменти більш доступними і необхідними для широких верств населення. Таким чином, зростає рівень охоплення населення фінансовими послугами, що зменшує непродуктивні готівкові заощадження, стимулює розвиток малого бізнесу, зменшуючи роль тіньових операцій.
Органи державної влади на сьогодні здійснюють вагомі і потрібні кроки на шляху до популяризації безготівкових розрахунків у нашій державі. 6 червня 2013 року було видано Постанову НБУ щодо встановлення граничних сум для розрахунку в готівковій формі. Такі обмеження є звичною практикою для розвинених європейських економік і покликані не тільки популяризувати безготівкові розрахунки, але й детенізувати розрахунки за коштовні покупки. Прийнята НБУ Постанова передбачає, що сума розрахунків готівкою протягом одного дня між підприємствами (підприємцями) становить 10 000 гривень, у свою чергу, готівкові розрахунки між фізичною особою та підприємством (підприємцем) за товари (роботи, послуги) не мають перевищувати 150 000 гривень. (Рис. 3)
Рис. 3 «Економічний ефект переходу на безготівкові розрахунки»
По-третє, запровадження електронних платежів означає скорочення операційних витрат економіки та держави в цілому. Обслуговування готівкової платіжної системи пов’язане з істотними витратами, які фактично покриваються суспільством. Ці витрати включають витрати Центрального Банку на друкування паперових грошей і обслуговування міжбанківських розрахунків, витрати держави на здійснення нагляду та запобігання злочинам у цій сфері, витрати час споживачів і підприємств на облік і проведення розрахунків, витрати банків і підрядників на підтримання фізичної інфраструктури грошового обігу, транспортування паперових грошей, обробку платежів тощо. (Табл. 2)
Витрати споживача |
Витрати Центрального Банку |
Витрати торговців |
Витрати комерційних банків |
Витрати часу на отримання готівки |
Виробництво монет і банкнот |
Трудові витрати на обслуговування готівкових платежів |
Трудові витрати на обслуговування готівкових платежів |
Витрати часу на обслуговування готівкових платежів |
Підтриманні обігу готівки: транспортні витрати, обробка та обмін готівкових грошей |
Витрати на підтримку запасів розмінної готівки, зберігання і транспортування отриманих грошей |
Витрати на підтримку запасів готівки, зберігання, транспортування, сортування готівки, підтримка мережі банкоматів |
Витрати часу на контроль за витратами |
Витрати на безпеку |
Втрати внаслідок злочинності, витрати на безпеку |
Втрати внаслідок злочинності, витрати на безпеку |
Табл. 2 «Компоненти вартості готівкових платежів в економіці»
Вартість електронних розрахунків, порівняно з готівкою, як правило, оцінюється як менша. Це пояснюється цілим рядом причин. Зокрема, при електронних розрахунках споживачі витрачають менше часу на проведення транзакцій та не мають витрачати час на отримання готівки. Роздрібні підприємства не несуть витрат на інкасацію та зберігання готівки, тож, відповідно, можуть обслуговувати більше клієнтів і несуть менше ризиків при отриманні коштів. Банки зменшують витрати на обслуговування фізичної готівки.
Загальна економія від розповсюдження електронних платежів може сягати 1% від ВВП.
По-четверте, збільшення електронних платежів може сприяти зменшенню тіньової економіки, у якій використовуються переважно готівкові розрахунки, що у свою чергу, дає можливість проводити достатньо великі транзакції, які не можуть відслідковуватися правоохоронними органами. Таким чином, збільшення популярності електронних платіжних інструментів за інших рівних умов може призвести до появи конкурентних переваг у легально працюючих підприємців, які приймають такі інструменти. Крім того, поширення безготівкових розрахунків часто сильно зменшує частоту значних за обсягом готівкових розрахунків в офіційній економіці, що спрощує боротьбу з відмивання грошей.
У «сірій економіці» (grey economy) частина наявного виторгу не включається у звітність щодо отримання доходів, що дозволяє занизити отриманий прибуток. Тіньові доходи потім використовуються для виплати тіньової зарплатні, дозволяючи заощадити на оплаті податків і зборів тощо. Впровадження електронних платіжних інструментів зменшує грошовий потік, доступний для тіньового обороту й обмежує ухиляння від податків. (Рис. 4)
Рис. 4 «Тіньова економіка в країнах ЄС і кількість електронних платежів у 2012 році»
Таким чином, збільшення використання електронних платіжних інструментів може сприяти зменшенню тіньової економіки, що збільшує податкові надходження за рахунок розширення бази оподаткування без зміни податкового тиску.
По-п’яте, електронні платежі мають велике значення для розвитку туризму та електронної комерції. Із використанням платіжних інструментів зменшилися ризики, пов’язані з перевезенням великих сум грошей, а процес замовлення квитків та бронювання місць в готелях значно спростився.
Розширення платіжної інфраструктури та збільшення електронних платежів дозволило збільшити доходи, отримані від туризму, а також стимулювати зростання галузей, пов’язаних з ним.
Електронна комерція є ще однією галуззю економіки, розвиток якої безпосередньо пов’язаний з платіжними інструментами. В принципі електронна комерція можлива і без електронних платежів, коли замовлення робиться в режимі «он-лайн», а розрахунки проходять із використанням паперових інструментів. Однак, масштабний розвиток електронної комерції є неможливим без електронних платежів, оскільки їх відсутність обмежує розміри підприємства та зменшує його конкурентні переваги.
1990−х роках розвиток е-комерції стримувався недовірою споживачів до електронних платежів у режимі» он-лайн». Однак, поліпшення безпеки таких платежів і звикання до них користувачів дозволило електронній комерції стати звичним механізмом купівлі товарів та послуг на ринку розвинених країн. Електронна комерція відповідає 10−20% продажів у цілому ряді європейських країн (Рис. 5). Досягнення таких результатів стало можливим лише за рахунок існуючого рівня розвитку електронних платежів у цих країнах.
Розвиток електронної комерції має низку позитивних ефектів для економіки. Електронна комерція збільшує конкуренцію в роздрібній торгівлі та забезпечує ширший вибір товарів для споживача, стимулюючи споживання, збільшує ефективність використання ресурсів. У країнах з низьким рівнем електронних платежів, платежі «он-лайн» можуть стимулювати подальший розвиток роздрібних електронних платежів.
Рис. 5 «Доходи підприємств від електронної комерції в 2012 році, % від виручки»
На початок 90−х років новий поштовх розвиткові електронних грошей надали дослідження у сфері криптографії, що дозволило створити новий спосіб фіксації та обігу грошей в комп’ютерній мережі у вигляді електронних криптографічних засобів. З цього час розпочався і розвиток електронної комерції, яка потребувала простого, зручного та анонімного платіжного інструменту, яким є електронні гроші. [9, c. 9−16]
Безготівкові платежі населення вберегли Україну від спаду економіки у 2012 році. Це випливає зі звіту Moody's (міжнародне рейтингове агентство), присвяченого впливу таких платежів на економіки країн світу.
Згідно з дослідженням, у 2008-2012 роках безготівкові карткові розрахунки дозволили додатково щорічно прискорювати темпи зростання світової економіки на 0,17%.
Враховуючи, що у 2012 році світова економіка зросла на 1,8%, без позитивного ефекту електронних платежів зростання склало б 1,6%.
Вплив електронних платежів на економіку України був помірним. У середньому за останні 5 років вони прискорили зростання ВВП країни на 0,26% (у 2008 і 2009 роках Moody's не зафіксував впливу).
При цьому в 2012 році вплив безготівкових розрахунків досяг 0,48%. Як відомо, за підсумками 2012 року Держстат зафіксував украй низькі темпи зростання ВВП України - всього 0,2%. Це означає, що без ефекту електронних платежів українська економіка показала б падіння.
