Висновки

Міжнародний досвід свідчить, що розвиток електронних платежів сприяє зменшенню витрат на готівковий обіг та прискоренню економічного зростання. Електронні розрахунки також можуть сприяти розвитку нових секторів економіки та електронної комерції. Однак, розвиток ринку електронних платіжних систем та електронних грошей, що тісно з невід’ємно з ними пов’язані в значній мірі залежить від нормативно−правового регулювання. Запровадження інновацій у сфері електронних платежів може бути неможливим, якщо відповідні норми регулювання не є достатньо гнучким. Крім того, враховуючи можливості, які пропонує користувачам мережа Інтернет, системи електронних грошей можуть досить ефективно функціонувати поза межами юрисдикції країни з неефективним регулюванням електронних грошей. Тому державне регулювання повинно стимулювати широке впровадження інноваційних платіжних інструментів та водночас забезпечити інтереси користувачів щодо безпеки операцій х електронними грошима, особливо враховуючи той факт, що проблеми щодо втрати електронних грошей через шахрайські операції та будь-які затримки з погашенням електронних грошей можуть мати негативний вплив на стабільність ринку в цілому. Також завданням регулятора повинно стати забезпечення рівних умов конкуренції на ринку та відсутності надмірних бар’єрів щодо входу на нього, оскільки таке регулювання має відповідати зобов’язанням України в рамках ГАТТ і СОТ та державній політиці України щодо адаптації власного законодавства та процесу інтеграції України в ЄС.

Краща міжнародна практика показує, що для того, щоб система регулювання була ефективною та стимулювала розвиток ринку електронних грошей, потрібно на законодавчому рівні закріпити наступне:

• Дозволити випуск електронних грошей широкому колу компаній (а не лише банкам);

• Дозволити використання електронних грошей для всіх видів розрахунків між фізичними, юридичними особами та державним сектором;

• Для уникнення ризику відмивання коштів анонімні операції з електронними грошима повинні бути обмеженими за розміром, а юридичні особи, що здійснюють такі операції та мають відповідні рахунки в системах електронних грошей, мають реєструвати їх згідно з вимогами податкового законодавства. Також повинен проводитися моніторинг можливих зловживань у системі електронних грошей. [5, c. 60]

Реалізація запропонованих рішень дасть змогу гармонізувати ринок платіжних операцій, прискорити його розвиток, створити сучасну платіжну та розрахункову інфраструктуру, побудувати ефективну й надійну систему розрахунків, збільшити частку безготівкових розрахунків, що принес користь усім учасникам ринку. [4]

Список використаних джерел

1. Затонацька Т.Г., Плескач В.Л. Електронна комерція. Підручник. К.: Знання. - 2007.- 535 с.

2. Пиріг С.О. Платіжні системи. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 240 с.

3. Гетьманцев Д.О., Шукліна Н.Г. Банківське право України: – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 344 с.

4. Криховецька З. М. Практика та шляхи удосконалення функціонування систем масових електронних платежів в Україні // Вісник ЖДТУ – 2012 − №2 (60) – C. 300 – 306

5. Віталій Кравчук, Дмитро Науменко, Андрій Глибовець. Електронні гроші в Україні / Аналітичний звіт. – K.: Альфа‐ПІК, 2012. – 64c.

6. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. закладів освіти / В. А. Ющенко, А. С. Савченко, С. Л. Цокол, І. М. Новак, В. П. Страхарчук. К.: Либідь, 1998. – 416 с.

7. Савченко А., Івченко І., Михайлова В. Система електронних платежів нового покоління // Вісник Національного банку України. – 2007. – №2. – С. 2–4.

8. Закон України «Про електронний документообіг» від 22.05.2003 р., № 851-IV.

9. Закон України «Про телекомунікації» від 18.11.03 р., № 1280-ІV. – К., 2003.

10. Закон України «Про інформацію» від 2.10.92 р., № 1280-IV.

11. Електронна комерція: навч. посібник / [А.М. Береза, І.А. Коваль, Ф.А. Левченко та ін.]. – К.: КНЕУ, 2002. – 326 с.