73. Організація роботи Верховної Ради України (сесії, засідання, голосування та їх види, комітети і комісії)

Верховна Рада, зазначається у чинній Конституції, працює сесійно. Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові й позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються з першого вівторка лютого і першого вівторка вересня.

Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента. У разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається у 2-денний строк без скликання.

Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні, і засідання її органів.

Засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом засідань. Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред’явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата.

Рішення Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Сесії складаються з пленарних засідань і засідань комітетів та тимчасових (спеціальних і слідчих) комісій. У процесі проведення сесії найбільшою мірою виявляється принцип колективізму.

На свою першу сесію Верховна Рада збирається не пізніше ніж на 30 день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання сесії Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України.

Комітети – допоміжні органи Верховної Ради України, що повинні забезпечувати реалізацію парламентом його функцій і наділені для цього відповідними повноваженнями. Вони відповідальні перед Верховною Радою України за свою діяльність і їй підзвітні.

Комітети обираються з числа народних депутатів на 1-й сесії Верховної Ради нового скликання на термін її повноважень. Утворення комітетів здійснюється після формування і реєстрації фракцій. Кількісний склад кожного комітету визначається Верховною Радою України, але депутат може бути членом лише одного комітету.

Тимчасові слідчі комісії створюються для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, якщо за це проголосує не менше ніж 1/3 від конституційного складу Верховної Ради України.

Тимчасова спеціальна комісія обирається з числа народних депутатів, що дали на це згоду. Мінімальний кількісний склад комісії має забезпечувати представництво не менше ніж по одному депутату від кожної групи та фракції.

Не пізніше як через 6 місяців після створення тимчасова комісія передає Верховної Раді України звіт про свою діяльність і підготовлені нею документи і проекти актів. Після обговорення результатів її роботи у комітетах і на пленарному засіданні Верховної Ради може бути прийняте рішення про продовження роботи комісії на новий термін.

74. Конституційний статус Президента України.

Президент України є главою держави. Статус Президента, його повноваження та місце, яке він посідає в системі державних органів, визначаються, насамперед, нормами Конституції України. Як глава держави Президент виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності держави, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина.

Президент України обирається громадянами України, які досягли 18 років, на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням строком на 5 років. Законом передбачені певні вимоги, яким має відповідати кандидат на посаду Президента України. Президентом України може бути обраний громадянин України, не молодший 35 років на день виборів, який має право голосу і не обмежений у виборчих правах, проживає на території України протягом 10 останніх перед днем виборів років, володіє державною українською мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Президент України не може мати іншого представницького мандата, займати посади в громадських чи державних органах і організаціях, займатися підприємницькою діяльністю. Президент України користується правом недоторканності і за посягання на його честь і гідність винні особи несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. 

Ознаки інституту Президента України:

* загальнодержавність означає, що його компетенція поширюється на всю територію України;

* представницькість означає, що він офіційно уповноважений представляти інтереси України;

* виборність вказує на те, що зайняти пост Президента України можна виключно на підставі прямих, загальних, рівних виборів шляхом таємного голосування;

* одноособовість означає, що інститут Президента України представлений однією особою;

* постійна дія означає, що він виконує свої повноваження на постійній основі, тобто отримує матеріальну винагороду за здійснення наданих йому Конституцією та законами України повноважень. Крім того, дія інституту президентства в Україні не обмежена часовими рамками.

Конституційно-правовий статус Президента України за Конституцією України від 28 червня 1996 року визначається як глава держави і глава виконавчої влади. Інститут Президента України належить до виконавчої гілки влади. Конституція України у ст. 102 визначила правовий статус Президента України як глави держави, який виступає від її імені. Досить важливими є повноваження Президента України як глави держави - виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод громадян України (ч. 2 ст. 102 Конституції України).