- •Конституційне право України
- •Поняття і предмет конституційного права як галузі права України
- •Місце конституційного права в системі права України
- •Поняття і особливості конституційно-правових норм
- •Види конституційно-правових норм
- •Особливості структури конституційно-правових норм
- •Поняття і особливості конституційно-правових відносин
- •Джерела галузі конституційного права України
- •Прогалини і колізії у конституційному праві та шляхи їх усунення
- •Конституційно-правові інститути: поняття і види
- •Поняття і предмет науки конституційного права України
- •Методи науки конституційного права України
- •Функції науки конституційного права України
- •Система науки конституційного права України
- •Місце науки конституційного права в системі юридичних наук
- •Роль науки конституційного права у розбудові держави і права України
- •Поняття і сутність конституції
- •Види конституцій і підстави їх класифікацій
- •Функції конституції
- •Місце конституції в системі національного законодавства України
- •Юридичні властивості конституції України
- •Особливості суб’єктів і порядку прийняття, зміни та відміни конституцій
- •Особливості механізму конституційного регулювання
- •Пряма дія норм конституції України
- •Конституція України і міжнародно-правові акти
- •Властивості Конституції України як Основного Закону
- •Основні принципи Конституції України
- •Основні етапи конституційного розвитку України
- •Загальні засади конституційного ладу як конституційний інститут
- •Конституційне визначення України як суверенної, незалежної, демократичної держави
- •Конституційне визначення України як соціальної і правової держави
- •Закріплення принципу народного суверенітету в Конституції України
- •Конституційні засади правопорядку в Україні
- •Гуманістичні засади конституційного ладу України
- •Конституційне закріплення форми правління Української держави
- •Конституційні засади форми державного устрою України
- •Конституційні засади державного режиму в Україні
- •Конституційні засади здійснення функцій Української держави
- •Конституційні засади політичних відносин в Україні
- •Конституційні засади економічних відносин в Україні
- •Конституційне визначення об’єктів права власності українського народу
- •Конституційне регулювання права власності на землю в Україні
- •Конституційні форми здійснення демократії в Україні
- •Конституційний принцип політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності суспільного життя в Україні
- •Конституційні засади національної політики Української держави
- •Конституційні засади культурної політики Української держави
- •Конституційний статус української мови
- •Конституційні засади зовнішньополітичної діяльності України
- •Державні символи України
- •Порядок внесення змін до конституції України
- •Зміст і співвідношення понять “людина”, “особа”, “громадянин”
- •Конституційні засади правового статусу людини і громадянина в Україні
- •Поняття громадянства. Конституційні засади громадянства України
- •Підстави і порядок виникнення і припинення громадянства України. Закон “Про громадянство України” від 18 січня 2001 року
- •Поняття, зміст і види конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Поняття і зміст обов’язків людини і громадянина в Україні та їх конституційна регламентація
- •Поняття і види гарантій прав і обов’язків людини і громадянина та їх закріплення в Конституції України
- •Правовий статус іноземців в Україні. Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22 вересня 2011 року.
- •Безпосередня і представницька демократія: поняття і форми прояву.
- •Поняття і види виборів.
- •Поняття і зміст загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.
- •Поняття і зміст активного і пасивного виборчого права в Україні.
- •Поняття і види референдумів.
- •Конституційне закріплення системи державних органів України.
- •Конституційні принципи організації і діяльності органів державної влади в Україні.
- •Поняття і соціальне призначення законодавчої влади. Її співвідношення з виконавчою та судовими владами.
- •Конституційний склад, порядок обрання і строк повноважень Верховної Ради України.
- •Мажоритарна та прорпорційна виборчі системи. Особливості їх закріплення в Законі України “Про вибори народних депутатів України” від 17 листопада 2011 року.
- •Статус народного депутата України
- •Підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України
- •Компетенція Верховної Ради України
- •Організація роботи Верховної Ради України (сесії, засідання, голосування та їх види, комітети і комісії)
- •Конституційний статус Президента України.
- •Компетенція Президента України.
- •Контрасигнація актів Президента України
- •Конституційні підстави і процедура дострокового припинення повноважень Президента України
- •Усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
- •Поняття і соціальне призначення виконавчої влади. Її співвідношення з законодавчою та судовою владами
- •Конституційна система органів виконавчої влади в Україні
- •Порядок формування і компетенція Кабінету Міністрів України
- •Підстави і порядок припинення повноважень Кабінету Міністрів, Прем’єр-міністра та інших членів Кабінету Міністрів України
- •Місцеві органи виконавчої влади (система, склад, порядок формування і компетенція).
- •Підстави і порядок припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій.
- •Поняття і соціальне призначення судової влади. Її співвідношення з законодавчою та виконавчою владами.
- •Конституційні принципи правосуддя в Україні.
- •Система органів правосуддя в Україні і порядок їх формування.
- •Конституційний статус суддів в Україні
- •Вища рада юстиції, її склад і компетенція.
- •Прокуратура в Україні (система органів і компетенція).
- •Конституційна юрисдикція (поняття, сутність і форми здійснення).
- •Система правової регламентації організації і діяльності Конституційного Суду України
- •Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року
- •Порядок формування і повноваження Конституційного Суду України
- •Статус суддів Конституційного Суду України
- •Підстави припинення повноважень суддів Конституційного Суду України
- •Конституційні засади територіального устрою України
- •Конституційний статус Автономної Республіки Крим
- •Поняття, сутність і форми місцевого самоврядування
- •Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні
- •2. Міжнародно-правові акти;
- •Конституційні засади співвідношення норм міжнародного права і законодавства України
Конституційні засади співвідношення норм міжнародного права і законодавства України
Існують три основні концепції співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права: моністична і дуалістична.
Суть моністичної концепції полягає у визнанні існування єдиної системи права, складовими якої є як міжнародне, так і національне право. При цьому пріоритет має або міжнародне, або національне право.
Дуалістична теорія, навпаки, визнає самостійний характер двох систем права. Найбільш послідовні дуалісти вважають, що міжнародне і внутрішньодержавне право існують абсолютно відокремлено одне від одного, що вони розвиваються за власними законами і що між цими системами немає ніякої взаємодії. Помірні ж дуалісти, визнаючи самостійне існування двох систем права, припускають їхню більшу або меншу взаємодію.
Зараз у вітчизняній і зарубіжній літературі домінуючим стає помірно дуалістичний підхід.
Розглянемо, як цей принцип реалізується в нашій державі. Ми бачимо, що означений підхід добре узгоджується з положеннями ч. З ст. X Декларації про державний суверенітет України, де встановлено, що Україна «визнає ... пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права».
Співвідношення норм міжнародного права з національним правом залежить від того, в якому джерелі закріплено ту чи іншу норму міжнародного права — міжнародному договорі, міжнародному звичаї, загальних принципах права, обов'язкових нормативних резолюціях міжнародних організацій.
В Україні вихідною точкою в цьому питанні є ст. 9 Конституції, згідно з якою «чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України».
Більш докладно статус міжнародних угод визначено у ст. 17 Закону «Про міжнародні договори України» від 22 грудня 1993 року:
1. Укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
2. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України».
З наведених положень випливає, що норми Конституції України мають більшу юридичну силу, ніж норми міжнародних договорів, обов'язкових для України. У вітчизняній доктрині з цього питання відсутні розбіжності. Більш того у ч. 2 ст. 8 Конституції йдеться про те, що «Конституція України має найвищу юридичну силу». Отже, міжнародний договір не може суперечити Конституції України.
Водночас норми чинних міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і мають більшу юридичну силу щодо всіх інших актів українського законодавства.
Цей принцип підтверджується ст. 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року (до якої приєдналася й Україна): «Учасник не може посилатися на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору».
Тепер розглянемо співвідношення національного права з нормами міжнародного права, закріпленими в інших джерелах.
Існують численні приклади того, що згода на обов'язковість міжнародного договору для України надається іншими (не Верховною Радою),державними органами України (Президентом України, Кабінетом Міністрів України тощо). Такі договори не можуть вважатися частиною національного законодавства. Проте, залишаючись нормами міжнародного, а не національного права, вони є обов'язковими для України в частині, що не суперечить Конституції та законам України.
Внаслідок приєднання України до Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також визнання обов'язковості юрисдикції Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, для України набуло актуальності питання про місце рішень міжнародних судів в нашій правовій системі. Але це питання остаточного вирішення ще не дістало.
Рішення міжнародних організацій однозначно не входять до складу національного законодавства України, але використовуються, наприклад, у практиці Конституційного Суду України.
