89. Вища рада юстиції, її склад і компетенція.

У процесі формування Вищої ради юстиції беруть участь усі три гілки державної влади України, а також представники адвокатури України, юридичної науки і прокуратури. Такий порядок дозволяє виключити домінуюче становище якої­небудь гілки влади при ухваленні рішення стосовно кандидатів на посаду суддів або при притягненні останніх до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з 20 членів. По 3 члена ради обирається Верховною Радою України, Президентом України, з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; всеукраїнська конференція працівників прокуратури обирає двох членів. Також до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший 35 років і не старший 60 років, який проживає в Україні не менше 10 останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи у галузі права не менше 10 років. Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Членами Вищої ради юстиції не можуть бути особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають незняту або непогашену судимість.

Президент України призначає трьох членів Вищої ради юстиції (далі — ВРЮ) через видання указу. Закон надає йому право вибирати їх з­поміж осіб за власним розсудом за умови їх відповідності загальним вимогам, що висуваються до членів Вищої ради юстиції.

Верховна Рада України призначає членів Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Кандидати на цю посаду пропонуються депутатськими групами і фракціями. Для цього свої голоси за них повинні від­дати більшість від конституційного складу Верховної Ради України.

Суддівська спільнота призначає членів Вищої ради юсти­ції на з’їзді суддів України — вищому органі суддівського самоврядування.

Для набуття повноважень у повному обсязі член Вищої ради юстиції повинен пройти три етапи:

а) призначення на відповідному з’їзді або конференції членом Вищої ради юстиції;

б) прийняття присяги члена ВРЮ на засіданні Верховної Ради України. Присяга складається перед вступом на посаду, але не пізніше перебігу двох місяців із дня призначення. Відмова від складання присяги має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції (ст. 17 Закону України «Про Вищу раду юстиції»);

в) набуття знов обраним складом Вищої ради юстиції чинності. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Рада є повноважною за умови призначення не менше трьох чвертей від її конституційного складу (не менше 15 членів) і складання ними присяги з урахуванням тих осіб, які входять до складу за посадою. Вища рада юстиції є органом колегіальним, тому кожен її член стає правомочним тільки після набуття чинності Радою в цілому.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років. Особи, які входять до складу за посадою, вибувають зі складу ВРЮ з дня звільнення з посади.

До основних повноважень належать такі.

1. Внесення подання Президентові України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

На практиці ці повноваження ВРЮ викликали низку питань. Зокрема, було порушене питання, чи має право Вища рада юстиції, з огляду на норми Конституції України, вносити подання до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково, а також про призначення суддів на посади голів судів загальної юрисдикції, їх заступників і про звільнення останніх із цих посад. Це питання стало предметом розгляду Конституційного Суду України, який Рішенням від 16 жовтня 2001 р. постановив, що Вища рада юстиції вносить подання Президентові України тільки про перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років. Повноваження щодо внесення подання Верховній Раді України про обрання суддів безстроково і призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції на Вищу раду юстиції не поширюється.

При вирішенні питання про дачу подання про призначення судді вперше на засіданні ВРЮ вивчаються передбачені Законом України «Про Вищу раду юстиції» матеріали кандидата на посаду судді, а також персонально розглядається сама кандидатура. Під час персонального розгляду кандидатури ВРЮ повинна переконатися не лише у наявності професійних знань для кваліфікованого відправлення правосуддя, але і в наявності необхідних моральних і ділових якостей, які б забезпечили здійснення правосуддя цим кандидатом сумлінно і неупереджено.

Саме тут Вища рада юстиції починає виконувати функцію контролюючого органу, оскільки перевіряє не тільки документи, що свідчать про проходження кандидатом у судді кваліфікаційного іспиту, але й відповідність підготовки і знань кандидата висновкам кваліфікаційної комісії на обов’язковій співбесіді.

2. Розгляд справ і прийняття рішень стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

3. Здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів. Вища рада юстиції є єдиним органом, до повноважень якого належить розгляд питань про дисциплінарну відповідальність Голови, заступника Голови і суддів Верховного Суду України, голови, заступників голови і суддів вищих спеціалізованих судів. За наявності підстав можливе прийняття рішення про накладення на зазначених суддів стягнення у вигляді догани, пониження кваліфікаційного класу або направлення до органу, що призначив або обрав суддю, рішення про невідповідність судді займаній посаді разом з поданням про звільнення такого судді з посади.

4. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів. Судді спеціалізованих, апеля­ційних і місцевих судів, а також прокурори можуть подавати скарги до Вищої ради юстиції про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду скар­ги може бути прийняте наступне рішення:

а) скарга може бути задоволена, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано, дисци­плінарне провадження закрито;

б) скарга може бути задоволена цілком або частково зі зміною рішення органу, що наклав дисциплінарне стягнення;

в) скарга може бути залишена без задоволення, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності — без зміни.

Таким чином, виходячи з повноважень Вищої ради юстиції можна сказати, що основним її призначенням і головним завданням є участь і контролювання процесу формування високопрофесійного суддівського корпусу, безпосереднє здійснення та контроль за застосуванням до суддів дисциплінарних заходів. При цьому ВРЮ покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, але й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя.