Практичне заняття № 6

Етапи виконання науково-дослідних робіт

Мета практичного заняття – виходячи з положень стандартів, матеріалів науково-технічної та методичної літератури, підготувати вступну частину за темою МДР.

План практичного заняття:

6.1 Наукова діяльність, наукове дослідження, етапи науково-дослідних робіт.

6.2 Магістерська кваліфікаційна робота. Етапи виконання.

6.3 Форма звітності з практичного заняття № 6.

6.1 Наукова діяльність, наукове дослідження, етапи науково-дослідних робіт

Наука – це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.

Як специфічна сфера людської діяльності вона є результатом суспільного розподілу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, перетворення пізнавальної діяльності в особливу галузь занять певної групи людей. Необхідність наукового підходу до всіх сфер людської діяльності змушує науку розвиватися швидшими темпами, ніж будь-яку іншу галузь діяльності.

Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань. Вона існує в різних видах:

1. науково-дослідницька діяльність;

2. науково-організаційна діяльність;

3. науково-інформаційна діяльність;

4. науково-педагогічна діяльність;

5. науково-допоміжна діяльність та ін.

Кожен із зазначених видів наукової діяльності має свої специфічні функції, завдання, результати роботи.

У межах науково-дослідницької діяльності здійснюються наукові дослідження.

Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.

Розрізняють дві форми наукових досліджень: фундаментальні та прикладні. Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та зв’язку природи, суспільства, людини. Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей.

Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату.

Науковий результат – нове знання, здобуте в процесі фундаментальних та прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття, тощо.

Суб’єктами наукового дослідження є вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ІІІ – ІV рівнів акредитації, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Науковець повинен мати певні особисті й творчі якості (табл. 6.1).

Весь хід наукового дослідження можна приблизно зобразити у вигляді такої логічної схеми:

1. обґрунтування актуальності обраної теми;

2. постановки мети і конкретних завдань дослідження;

3. визначення об’єкта і предмета дослідження;

4. вибір методів (методики) проведення дослідження;

5. опис процесу дослідження;

6. обговорення результатів дослідження;

7. формулювання висновків і оцінка одержаних результатів.

Опис процесу дослідження – основна частина наукової роботи, де висвітлюються методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил.

Дуже важливий етап ходу наукового дослідження – обговорення його результатів на засіданні профілюючих кафедр, наукових семінарів, учених і науково-технічних рад із попередньою оцінкою теоретичної та практичної цінності наукової роботи, що є першим колективним відгуком.

Заключним етапом ходу наукового дослідження є висновки, котрі містять те нове і суттєве, що становить наукові і практичні результати виконаної наукової роботи.

Таблиця 6.1 – Основні якості, що відповідають статусу науковця

Творчі та ділові якості	Основні характеристики
Професійні знання	Наявність знань, що відповідають вимогам, зумовленим специфікою обраної діяльності. Обов’язкові елементи: високий рівень базової освіти, уміння користуватися комп’ютером, знання рідної та іноземної мов
Допитливість	Високий рівень внутрішнього прагнення до пізнання істини, увага до непізнаного і незрозумілого, високий інтерес до нових знань, зокрема наукової літератури як джерела знань
3. Спостережливість	Здатність до цілеспрямованого сприйняття об’єктивних властивостей досліджуваних явищ, предметів, процесів тощо
4. Ініціативність	Здатність до самостійних рішень, внутрішнє спонукання до нових форм діяльності (не чекаючи вказівок наукового керівника)
5. Почуття нового	Увага до нового, нетерпимість до догматизму, винахідництво, активна підтримка нового, творчий характер діяльності
6. Зацікавленість у справі	Наявність внутрішніх причин (мотивів, ідей), що спонукають науковця до дослідження; ставлення науковця до праці, як до чогось важливого для нього, привабливого
7. Пунктуальність, ретельність	Своєчасне і якісне виконання плану роботи, доручень наукового керівника
8. Відповідальність і надійність	Здатність брати на себе обов’язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за свої або чиїсь дії, вчинки, слова
9. Організаційні здібності	Здатність до упорядкування, узгодження, вдосконалення як своєї діяльності, так і діяльності інших людей з метою досягнення поставленої мети або виконання завдання. Уміння організувати свою роботу, власну бібліотеку, архівів, базу даних, картотеку та ін.
10. Комунікабельність	Уміння налагоджувати зв’язки з різними за віком, характером та посадою людьми
11. Доброзичливість	Людяність, повага до інших людей, прагнення за всіх обставин нести їм добро
12. Честолюбство	Прагнення стати відомим, мати популярність, можливість просування по службі
13. Зовнішній вигляд	Гармонійне поєднання привабливості й елегантного стилю в одязі

6.2 Магістерська кваліфікаційна робота. Етапи виконання

Магістерська кваліфікаційна робота (магістерська дипломна робота - МДР), що виконується на завершальному етапі навчання, є обов’язковою для присвоєння кваліфікації «магістр» і повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) з проблем відповідної галузі.

Цінність магістерської роботи визначається її науково-дослідною значимістю, а також логічністю, доведеністю, зрозумілим і послідовним викладом матеріалу.

Магістерську роботу доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми – з’ясування об’єкта і предмета – визначення мети і завдань дослідження – виявлення і підбір літератури з теми, її вивчення – складання попереднього плану – написання вступу – виклад теорії і методики – вивчення досвіду роботи – формулювання висновків і рекомендацій – оформлення списку використаних джерел та додатків. Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист МДР (рис. 6.1).

Вибір теми, ознайомлення з нею, її обґрунтування

Виявлення та відбір літератури з теми

З’ясування об’єкта, предмета; визначення мети та завдань дослідження

Складання робочої картотеки літератури з теми

Вивчення та конспектування літератури з теми роботи

Складання попереднього плану роботи, узгодження його з керівником

Викладення тексту роботи згідно з її структурою

Вивчення досвіду роботи, проведення експерименту

Формулювання висновків та рекомендацій

Написання вступу та огляду літератури з теми дослідження

Оформлення списку використаних джерел та додатків

Подання чорнового варіанта роботи науковому керівникові,

написання відгуку науковим керівником

Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника,

підготовка варіанта роботи до рецензування, отримання рецензії

Доопрацювання роботи з урахуванням рекомендацій рецензента,

остаточне редагування тексту, чистове оформлення роботи,

підготовка її до захисту

Рис. 6.1 – Алгоритм написання магістерської дипломної роботи

Виконання МДР організується відповідно до графіка, затвердженого кафедрою та деканатом.

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

– підготовчий;

– етап роботи над змістом;

– заключний етап.

На заключному етапі роботи над МДР передбачається написання студентом вступу та висновків до магістерської роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включається найбільш цінні, актуальні роботи. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора і назву, а поруч, у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

Логічним завершенням МДР є висновки. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного функціонування культурологічних і документних систем, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Основна вимога до заключної частини – не повторювати змісту вступу, основної частини і висновків, зроблених у розділах.

Список використаної літератури складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. «Список…» повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, необхідно додержуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка. Бібліографічні записи в «Списку…» повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати у дужках посилання на номер списку. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номеру видання.

Завершаючи написання магістерської роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Літературне оформлення магістерської роботи є важливим елементом її виконання і одним з багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

МДР рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника.

Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між параграфами та главами, чи весь текст «працює» на головну ідею дипломної роботи. Такий уявний структурний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті.

Оформляючи текст роботи, треба знайти час для повторного перегляду першоджерел. Це допоможе побачити все цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві думки, поглибить розуміння проблеми.

Доцільно відкласти текст і повернутися до нього через деякий час, щоб подивитися на роботу очима сторонньої особи. Весь цей час не слід читати щось із теми роботи, але постійно думати над нею. У цей період, коли тема вивчена та викладена, з'являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми – неодмінна умова поліпшення структури і змісту роботи.

Під час редагування тексту бажано прочитати роботу вголос, що дозволить побачити можливу непереконливість доказів, кострубатість фраз та уникнути цього. Не треба боятися скорочувати написане – від цього текст тільки виграє. Під час підготовки чернетки слід ретельно відредагувати кожне речення, звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які б просто і чітко, коротко й доступно виражали зміст викладених питань.

У магістерській роботі необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів, не рекомендується вживати слова і вирази-штампи, вести виклад від першої особи: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку», «Ми отримуємо», «Ми спостерігаємо». Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень.

При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, практиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Ю.М. Столяров, а не Столяров Ю.М., як це прийнято в списку літератури).

Чернетку дипломної роботи треба писати на окремих аркушах паперу з однієї сторони з полями (приблизно шириною 3-4 см) чорнилом, чітко і розбірливо. Недотримання такої вимоги ускладнює внесення автором необхідних змін до тексту, які можна зробити на полях або на зворотному боці аркуша. Тут же можуть бути зроблені зауваження або пропозиції керівником роботи. Бажано не відкладати оформлення чорнового варіанта роботи на останні дні встановленого терміну. Завдання студента – якомога раніше подати чернетку керівникові. Вважається нормою, коли МДР переробляється кілька разів. Навіть досвідчені автори неодноразово допрацьовують свої роботи.

Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти чистовий варіант. Перед тим як віддрукувати з чернетки дипломну роботу, її слід старанно ще раз перевірити, уточнити назви розділів (глав), підрозділів (параграфів), таблиць, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість формулювань, висновків та рекомендацій.

До формулювань заголовків (назв) розділів (глав) і підрозділів (параграфів) МДР висуваються такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з переважанням простих, поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.

Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Параграфи (підрозділи) нумерують окремо в кожному розділі. Позначення розділів (глав), параграфи і їхні порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, причому в кінці не ставиться крапка.

Сторінки повинні мати поля: ліве – 30 мм, зверху – 20 мм, праве – 10 мм, знизу – 20 мм. Таблиці, малюнки, схеми, графіки та інші ілюстративні матеріали як у тексті роботи, так і в додатках слід виконувати на стандартних аркушах (210×297 мм) або наклеювати на стандартні білі аркуші.

Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, другою вважається сторінка, що містить «зміст», на ній цифра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється цифра 3 і далі згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється у правому куті верхнього поля.

МДР друкується та подається в Державну екзаменаційну комісію (ДЕК), з рецензією провідного спеціаліста чи практичного працівника та відгуком наукового керівника.

Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні ДЕК та регламентується «Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».

Процедура захисту включає:

– доповідь студента про зміст роботи;

– запитання до автора;

– оголошення відгуку наукового керівника або його виступ (для дипломної роботи – й рецензента);

– відповіді студента на запитання членів ДЕК та осіб, присутніх на захисті;

– заключне слово студента;

– рішення комісії про оцінку роботи.

Вступне слово необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання як обґрунтування актуальності теми дослідження; мети, завдання, об’єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях; з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не знайшли підтвердження. У виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника, рецензента. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 10-15 хвилин.

Для кращого сприймання присутніми матеріалу бажано намалювати на великих аркушах паперу власні таблиці, діаграми, графіки.

Під час захисту магістерської дипломної роботи студент зобов’язаний дати вичерпні відповіді на усі зауваження у відгуках та рецензії, а також у виступах на захисті. Захист дипломної роботи фіксується в протоколі ДЕК.

Результати захисту магістерської роботи визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно» з урахуванням якості виконання всіх частин роботи та рівня її захисту. Оцінка з дипломної роботи виставляється на закритому засіданні ДЕК і оголошується її головою дипломнику на відкритому засіданні. При визначенні оцінки слід зважати на якість роботи, рівень наукової та практичної підготовки студента.

Студенти, які виявили особливі здатності до наукової творчості, захистили дипломну роботу на «відмінно», мають публікації, є переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, можуть бути рекомендовані державною комісією до вступу в аспірантуру.

6.3 Форма звітності з практичного заняття № 6

Підготувати вступну частину за темою магістерської роботи.