8) Фінансове стимулювання кращих результатів діяльності.

9. Фінансові ресурси комерційної організації – це сукупність грошових доходів, надходжень і накопичень комерційної організації, що використовуються забезпечення її діяльності, розвитку організації, або збереження місця її над ринком, і навіть на вирішення деяких соціальних завдань.

Почат формування фінансових ресурсів відбувається у момент установи підприємства, коли утворюється статутний капітал (фонд). Джерела формування статутного капіталу залежить від організаційно-правової форми господарювання: товариство, кооператив, державне підприємство тощо.

Розрізняють такі джерела статутного капіталу комерційних організацій: акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативів, галузеві фінансові ресурси, довгостроковий кредит, бюджетні гроші засоби.

Організація фінансів комерційних господарських підприємств значною мірою залежить від їх організаційно-правової форми, встано­вленого порядку взаємовідносин з бюджетом і державними цільовими фондами, галузевих особливостей діяльності тощо.

Усі засади організації фінансів підприємств взаємопов'язані між собою і становлять єдине ціле. Недотримання будь-якого з них призводить до порушення управління фінансами комерційної госпо­дарської діяльності підприємства в цілому.

Організація фінансів відображає характер комерційної діяльнос­ті підприємства. Це зумовлюється такими факторами:

а) галузевими особливостями;

б) специфікою і характером виробничого процесу;

в) рівнем технічного забезпечення і технологічних процесів;

г) складом і структурою виробничих витрат;

д) природнокліматичними умовами виробництва.

Специфіка організації фінансів комерційної діяльності підпри­ємств безпосередньо зумовлена характером формування фінансових ресурсів, розподілом прибутку, формуванням резервів, структурою і обсягом формування та використання виробничих запасів.

10. Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

• установлення раціональних фінансових відносин з суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціональності його використання;

• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

• здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Принципи фінансового планування:

1. Принцип фінансового співвідношення строків (золоте банківське правило) — отримання і використання коштів має здійснюватись у встановлені строки, тобто капітальні вкладення з тривалими строками окупності необхідно фінансувати за рахунок довгострокових залучених коштів.

2. Принцип платоспроможності — планування грошових коштів має постійно забезпечувати платоспроможність підприємства. У цьому випадку у підприємства має бути достатньо ліквідних коштів для забезпечення погашення короткострокових зобов'язань.

3. Принцип рентабельності капіталовкладень — для капіталовкладень необхідно вибрати найдешевші способи фінансування (фінансовий лізинг, інвестиційний селенг та ін.)

4. Принцип збалансованості ризиків — особливо ризикові довгострокові інвестиції доцільно фінансувати за рахунок власних коштів.

5. Принцип пристосування до потреб ринку — для підприємства важливо враховувати кон'юнктуру ринку та свою залежність від надання кредитів.

6. Принцип максимальної рентабельності — доцільно вибирати ті капіталовкладення, які забезпечують максимальну рентабельність.

Методи фінансового планування — це конкретні способи планових розрахунків. Планування фінансових показників здійснюється за допомогою кількох методів. До них належать:

1) балансовий;

2) нормативний;

3) розрахунково-аналітичний;

4) оптимізація планових розрахунків;

5) економіко-математичне моделювання.

11. Фінанси некомерційних організацій в структурі фінансової системи країни разом з державними і місцевими фінансами формують сферу публічних фінансів.

Некомерційні організації виробляють для населення особливі послуги — «суспільні блага», наділені двома фундаментальними властивостями — неконкурентності та невиключеності, що зумовлюють специфіку фінансування процесу їх виробництва та реалізації^.

Некомерційні установи та організації головним чином належать до невиробничої сфери і їх фінансова діяльність відмінна від діяльності комерційних підприємств.

Основною особливістю цих організацій є те, що вони не виготовляють матеріальний продукт, не створюють вартість і існують за рахунок продукту, створеного у матеріальному виробництві. Розрізняють некомерційні державні та недержавні установи.

Фінансування видатків державних установ здійснюється через систему бюджетного фінансування. Установи, що функціонують за рахунок коштів бюджетів різних рівнів, називають бюджетними. До них належать:

• дошкільні заклади;

• школи;

• середні технічні навчальні заклади;

• вищі навчальні заклади;

• лікарні;

• поліклініки;

• органи державного управління.

Некомерційні установи невиробничої сфери залежно від характеру фінансової діяльності поділяють на 4 групи:

установи бюджетного фінансування (послуги безплатні);

1. підрозділи бюджетних установ, що працюють на господарському розрахунку і не є відокремленими юридичними особами (оплата послуг здійснюється на договірних засадах та у вигляді тарифів);

2. установи, що працюють на господарському розрахунку з низьким рівнем доходності (оплата послуг дозволяє підприємству покривати видатки, винагороджувати своїх працівників тощо);

3. установи, що працюють на господарському розрахунку з високим рівнем доходності (оплата послуг дозволяє підприємству розвиватися).

Фінансовий план бюджетної організації є основою його фінансування і складається у вигляді кошторису доходів і видатків.

Фінансова діяльність недержавних некомерційних установ

До недержавних організацій, що складають групу некомерційних організацій, належать політичні партії і громадські організації^]. Ці громадські формування об'єднують громадян на основі єдності інтересів, уподобань для спільної реалізації своїх прав і свобод.

Політичною партією є об'єднання громадян — прихильників певної

Доходи некомерційних організацій формуються із членських внесків, надходжень від діяльності їх комерційних структур, платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних та юридичних осіб.

Громадські некомерційні організації можуть не сплачувати податку з прибутку та мати пільги з інших податків.

12. Фінанси громадських об'єднань - система відносин між:

- громадськими об'єднаннями та їхніми членами;

- щодо сплати членських внесків, отримання різних виплат, надання пільг;

- за напрямами використання грошових фондів об'єднання: -громадськими об'єднаннями і підприємствами, організаціями

й установами (добровільні внески, пожертвування тощо);

- між різними рівнями громадських об'єднань;

- між громадськими об'єднаннями і підвідомчими господарськими об'єднаннями.

Громадські організації та доброчинні фонди відіграють важливу роль у суспільно-політичному житті країни. Вони сприяють розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян, благодійної діяльності, спрямованої на надання допомоги соціально незахищеним верствам населення. Громадські організації створюються для задоволення та захисту соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів громадян.

Громадські організації у своїй власності мають майно і кошти, необхідні для здійснення їх статутної діяльності. Доходи громадських організацій та політичних партій формуються за рахунок, головним чином, вступних та членських внесків, поступлень від належних їм комерційних структур, иід проведення платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних та юридичних осіб. Видатки громадських формувань пов'язані із необхідністю фінансування затрат по статутній діяльності та її розвитку, оплаті праці штатного апарату, адміністративно-господарських затрат, проведенню культурно-масових заходів тощо. Громадські організації - це некомерційні організації і тому вони не сплачують податок на прибуток, мають пільги по деяким іншим податкам і зборам; держава не втручається в діяльність вказаних організацій, яка регламентується виключно їх статутом. Професійні спілки - найбільш чисельні самодіяльні громадські організації, метою діяльності яких є вираження, представлення і забезпечення захисту економічних, соціальних, трудових, духовних прав та інтересів своїх членів. Функціонування профспілкових організацій забезпечується за рахунок : - вступних і членських внесків її членів; - доходів від господарської, комерційної та іншої діяльності належних їм підприємств і організацій; - благодійних внесків; - коштів, що надходять від власників або уповноважених ними органів за колективними договорами. Профспілкові організації, їх виборні органи мають право зберігати вільні кошти у банках, видавати кредити самостійним чи спільним підприємствам, їх об'єднанням для виробництва товарів народного споживання і розширення послуг, розвитку соціальної бази. Для матеріального забезпечення своєї статутної діяльності профспілка може мати власність у вигляді будинків, готелів, споруд, обладнання, благодійних фондів та іншого майна. Управляють коштами і майном профспілки виборні органи, які регулярно звітують перед членами профспілки. Кошти, що надходять первинним профспілковим організаціям від членських внесків та з інших джерел витрачаються згідно з кошторисом. Головними напрямками використання коштів профспілок є: • культурно-виховна робота (культурно-виховні заходи, робота з дітьми, часткова оплата путівок в санаторії та будинки відпочинку, підготовка і навчання профактиву); • фізична культура і спорт ( навчально-спортивна робота, масові спортивні заходи, придбання спортінвентаря); • матеріальна допомога членам профспілок (матеріальна і юридична допомога, фонд соціальної допомоги працівникам, що виходять на пенсію); • адміністративно-господарські та організаційні витрати (оплата праці управлінського персоналу, відрядження, канцелярські, господарські, представницькі видатки, проведення конференцій, з'їздів, пленумів, тощо); • преміювання профактиву. Доходи доброчинних фондів можуть формуватись за рахунок: • внесків членів фондів; • благодійних внесків та пожертвувань фізичних та юридичних осіб; • коштів, що передаються на договірних засадах фізичними та юридичними особами для фінансування конкретних програм відповідаючих завданням фонду; • кредитів та інших позик; • доходів від діяльності фондів; • частини доходів від діяльності створених благодійними фондами суб'єктів підприємництва в межах передбачених їх установчими документами; • інших надходжень, не заборонених законодавством України.