2.2. Оздоровче плавання при захворюваннях системи дихання, нервової, зорової та імунної системи, а також серцево-судинних захворюваннях

Раніше було прийнято вважати, що фізичні вправи впливають переважно на нервово-м’язовий апарат, а зміни обміну речовин, системи кровообігу, дихання та інших систем можуть розглядатися як побічні, другорядні. Сучасні дослідження показали, що при м’язовій діяльності виникає явище, яке одержало назву моторно-віцеральних рефлексів (М.Р. Могендович), тобто імпульси з працюючих м’язів адресовані внутрішнім органам. Це дозволяє розглядати фізичні вправи як важіль, який впливає через м’язи на рівень обміну речовин і діяльність найважливіших функціональних систем організму [33].

Плавання є життєво необхідною навичкою для будь-якої людини. Оздоровче плавання є одним із найефективніших засобів при роботі з хворими з депривацією зору. Завдяки специфічним умовам водного середовища створюються сприятливі умови для формування постави, вільних рухових дій, розвантажується хребет, знижується м’язова і психоемоційна напруга, скутість рухів, покращується діяльність серцево-судинної та дихальної систем, збільшується інтенсивність обмінних процесів, активізується пізнавальна діяльність. До того ж займаючись плаванням у людей виховуються дисциплінованість, сміливість, рішучість, наполегливість у подоланні труднощів.

Різні рухові якості в осіб з порушенням зору напряму залежать від рівня втрати зору. Л.М.Шульга наголошує на тому, що найважливішим завданням занять з оздоровчого плавання з особами, що мають порушення зору є корекція рухових недоліків, які виникли внаслідок цього [30, 158].

Основними завданнями оздоровчого плавання при порушеннях зору є:

• зміцнення здоров’я,

• різносторонній фізичний розвиток,

• загартовування,

• оволодіння технікою спортивних способів плавання,

• оволодіння навичками просторового орієнтування у водному середовищі.

Плавання сприятливо впливає і на серцево-судинну систему. Горизонтальне положення тіла, а також циклічні рух, пов’язані з роботою м’язів, тиск води на підшкірне русло, глибоке діафрагмальне дихання і зважений стан тіла – все це сприяє притоку крові до серця і в цілому істотно полегшує його роботу [32].

В результаті занять плаванням підвищується еластичність судин, збільшується ударний об’єм серця. Загалом у серцево-судинній системі відбуваються позитивні зміни (у вигляді посилення скоротливої здатності м’язової стінки судин і поліпшення роботи серця), які ведуть до швидшого транспортування крові, насиченої киснем, до периферичних ділянок тіла і внутрішніх органів, що сприяє активізації загального обміну речовин. Механізм позитивної дії плавання на органи дихання полягає в активному тренуванні дихальної мускулатури, збільшенні рухливості грудної клітки, легеневої вентиляції, життєвої місткості легенів, споживання кисню кров’ю. Крім того, плавання із затримкою дихання, пірнання, занурення під воду тренує стійкість до гіпоксії.

Систематичні заняття плаванням позитивно впливають на систему дихання, помітно зміцнюють і покращують її діяльність. Пов’язано це насамперед з тим, що плавець дихає в незвичайних умовах. Вдих і видих він робить, долаючи опір води. Це сприяє розвитку дихальних м’язів, збільшенню життєвої ємності легень, вдосконаленню дихального ритму.

В результаті занять плаванням виробляється досконалий тип дихання: воно стає глибоким і повним і тому більш рідкісним. Зазвичай доросла людина в спокої виконує в хвилину 14-16 дихальних циклів, а плавець – 7-8 [10, 14]. При плаванні підвищується еластичність легенів, тренуються бронхи і альвеоли, кількість останніх зростає; збільшуються розміри грудної клітини, відповідно зростають об’єм легенів.

Оздоровче плавання можна використовувати для профілактики та лікування захворювань нервової системи. Реакції нервової системи під впливом водних процедур набагато перевершують за своєю мірою ті ж реакції, що виникають у звичайних умовах, на повітрі. При цьому якість утворюються нервових зв’язків народжується кількістю і силою температурних, рухових і багатьох інших факторів впливу водного середовища, сонячної радіації і повітря [19, 327].

Водне середовище має великий тонізуючий вплив на нервову систему людини. Нервові закінчення, зосереджені в шкірі, здатні диференційовано сприймати температурні подразники, а також тиск водного середовища. Через сприйнятливі нервові структури шкіри здійснюється безліч рефлексів автономної нервової системи, що регулює діяльність внутрішніх органів.

Отже, плавання надає врівноважує дію на автономну нервову систему, помірно знижуючи тонус симпатичного її відділу і підвищуючи активність парасимпатичного. Це призводить до нормалізації діяльності серцево-судинної (зменшується периферичний опір судин, нормалізується серцевий ритм, знижується артеріальний тиск), дихальної (підвищується активність дихального центру, що призводить до поглиблення дихання, поліпшенню кровопостачання тканини легенів, значного збагачення крові киснем), травної систем. Регулярні заняття плаванням дисциплінують людину, що, в свою чергу, допомагає легше переносити різні стресові ситуації, в які час від часу ми потрапляємо. Плавання сприяє продовженню активного життя, будучи потужним джерелом позитивних емоцій.