- •Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
- •2.1 Органогенія квітки.
- •2.2 Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •2.3 Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс- модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •2.1.Органогенія квітки.
- •2.2.Будова квітки. Морфологічне різноманіття квіток та статевих форм рослин
- •Детермінація статі у рослин. Зміна статі у рослин. Практичне значення вивчення проблеми статі у рослин.
- •1) Меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);
- •2) Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.
- •2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки. Авс-модель генетичного контролю формування органів квітки.
- •1) Просторову розмітку флорального примордію;
- •2) Визначення долі (призначення) закладених органів (developmental fate).
- •3.6.1.Життєздатність пилку і способи її збереження
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •3.1. Пиляк і тичинкова нитка.
- •3.2.1 Простий і складний пилок
- •3.3. Формування пилкового зерна і утворення чоловічого гаметофіту
- •3.3.1. Утворення оболонки пилкового зерна
- •3.3.2.Поділ ядра мікроспори при утворенні чоловічого гаметофіту
- •3.4. Величина і форма пилкових зерен.
- •3.5. Проростання пилкових зерен
- •3.6. Швидкість проростання пилкових зерен та росту пилкових трубок.
- •Життєздатність пилку і способи збереження життєздатності пилку.
- •3.7. Порушення нормального розвитку пилку.
- •4.2 Розвиток і будова насінного зачатка. Інтегументи, нуцелус, мікропіле, халаза.
- •4.3.Типи насінного зачатка (нз)
- •4.4. Утворення макроспор. Розвиток зародкового міхура Polygonum-типу
- •4.5. Класифікація типів зародкового міхура (зм).
- •5.1 Запилення
- •5.1.2.Самозапилення
- •5.1.3.Перехресне запилення.
- •Пристосування для запобігання самозапиленню
- •5.3 Проростання пилку Увага ! це повтор с.42
- •5.3.1 Розпізнавання в системі пилок – приймочка.
- •5.3.2. Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена s)
- •6.1.2 Швидкість росту пилкової трубки за різних способів і умов
- •6.1.3. Шляхи проникнення пилкової трубки в зародковий міхур.
- •6.2. Подвійне запліднення. С. Г. Навашин (1857 – 1930) - автор відкриття
- •6.2.1 Злиття гамет. Типи подвійного запліднення.
- •6.3. Біологічне значення подвійного запліднення.
- •7. 1.2 . Утворення ендосперму.
- •7.1.3..Типи розвитку ендосперму.
- •7.1.5. Функціональне значення ендосперму.
- •Ембріогенез
- •Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
- •8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
- •8.4.Типи розвитку зародка дводольних.
- •8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
- •8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
- •8.6.Утворення насіння.
- •8.7.Проростання і життєздатність насіння
- •8.8. Утворення плодів.
- •8.8.1 Партенокарпія
- •9.2. Класифікація поліембріонії за м.С.Яковлєвим
- •9.3. Про інші властивості поліембріонії.
- •9.4.1.Партеногенез
- •9.4.2.Апогаметія
- •9. 4. 3. Апоспорія
- •9.4.4 Адвентивна ембріонія
- •9.4.5.Причини виникнення апоміксису.
- •9.4.7.Апоміксис і еволюція.
- •10.2 Тривалість збереження життєздатності насіння
- •10.3.1 Видові особливості і умови формування насіння
- •10.3.2 Вологість насіння.
- •10.3.3.Температура і доступ повітря.
- •10.3.5. Життєздатність насіння бур’янів
- •10.4. Фізіологічні причини старіння насіння
- •10.5. Методи визначення життєздатності насіння
- •10.6. Зберігання насіння
- •10.6.1. Принципи і практика довготривалого зберігання насіння
- •10.6.2. Розробка режимів зберігання насіння.
- •10.7 Вплив світла на проростання насіння
- •10. 01 Морфологія насіння
Ембріогенез
8.1.Зиготогенез.
8.2.Перше ділення заплідненої яйцеклітини. Передзародок (проембріо)
8.3. Розчленовані та нерозчленовані зародки.
8.4. Типи розвитку зародка дводольних.
8.5 Розвиток зародка злаків Проблема однодольності
8.5.1.Ультраструктура і біохімія зародка.
8.5.2.Порушення нормального розвитку зародків.
8.6. Утворення насіння.
8.7. Проростання і життєздатність насіння
8.8. Утворення плодів.
Запліднену яйцеклітину називають зиготою або зародковою клітиною. Суттєвою особливістю її від інших клітин, що можуть започатковувати нові організми, наприклад при вегетативному розмноженні, є те, що зародок виникає не як результат безпосереднього ділення, а після злиття двох спеціалізованих клітин – гамет. Завдяки тому, що зигота наділена подвійною спадковістю (материнською та батьківською) і може розвиватись в новий організм, вона я к і с н о відрізняється як від яйцеклітини, так і від спермія. Ця нова, збагачена різноманіттям спадкових властивостей, клітина представляє (репрезентує) собою складну реактивну систему, в якій проходять автокаталітичні реакції.
Запліднена яйцеклітина залишається у стані спокою довше, ніж первинне ядро.
Форма і величина зигот різна. У покритонасінних звичними є грушовидні і циліндричні зиготи. Та найчастіше зигота – пряма клітина з поздовжньою віссю симетрії, що співпадає з віссю росту майбутнього зародка. Ядро зиготи розміщується у верхній метаболічно більш активній частині клітини.
В цитоплазмі зиготи є лейкопласти, хлоро-, хромо-, амілопласти, рибосоми, мітохондрії, апарат Гольджі, ЕПР, каплі жиру.
Зигота має чітко виражені зовнішню (морфологічну) і внутрішню (фізіологічну) полярності, тобто обмін речовин у верхньому і нижньому її кінцях різний, а, отже, і функціонально відрізняються. Морфологічна полярність полягає в тому, що у верхньому кінці, багатому цитоплазмою, розміщується ядро, у нижньому, збідненому на цитоплазму – вакуоля.
Фізіологічна полярність полягає у різній інтенсивності обміну речовин: у верхньому кінці зиготи вона більш інтенсивна, ніж у нижньому. Крім того, верхня частина зиготи, а в подальшому зародка, виявляє негативний геотропізм, а нижня – позитивний. Полярність – загальна властивість для зигот усіх груп рослин і тварин. Причини полярності як яйцеклітини так і зиготи ще не встановлені і дискутуються (градієнт обміну речовин, сила тяжіння, різниця рН чи електро-, і гідролітичних потенціалів, дією спадкових факторів).
Період спокою або дозрівання зиготи у видів різний. У Таrахаcum kok-saghyz ділення яйцеклітини відбувається через 5,5 годин після запліднення, Vіscum аlbum - через 2 місяці, Соlсhісum аutumnalе – через 4-5 місяців. Інколи, особливо у разі клітинного ендосперму,
ядра зиготи діляться майже одночасно з діленням ядра ендосперму. Так, у Сеntrаnthus mасrоsіphоn спостерігали одночасну присутність у одному й тому ж зародковому мішку двоклітинних зародка і ендосперму.
Під час дозрівання зигота значно збільшується, її вакуоля поступово щезає, в цитоплазмі активується апарат Гольджі, формуються полісоми.
