Розділ 2. Попит та пропозиція на ринку праці

Елементами ринку праці виступають: попит, пропозиція та ціна (заробітна плата).

Попит на працю - це суспільна платоспроможна потреба в робочій силі. Він визначається обсягом і структурою суспільного виробництва, рівнем продуктивності праці, кон'юнктурою ринків капіталу, товарів та послуг, ціною робочої сили, а також правовими нормами, що регламентують її використання, та іншими умовами.

Пропозиція робочої сили являє собою контингент працездатного населення, що пропонує роботодавцю свою здатність до праці в обмін на фонд життєвих благ. На неї впливають: демографічна ситуація, характер і зміст праці, інтенсивність вивільнення робочої сили, ефективність функціонування системи підготовки і перепідготовки кадрів, система оплати праці, кон'юнктура ринків капіталу, товарів та послуг тощо.

Ціноутворення на ринку праці має свої специфічні особливості. Заробітна плата найманого працівника не може опуститися нижче рівня, що забезпечує нормальне відтворення робочої сили. Нижньою межею коливання ціни праці є вартість праці. Навіть якщо вона спускається нижче цього рівня, то це тимчасове явище, не стійке у часі. Верхній рівень ціни праці обмежується величиною знову створеної вартості. Він не може перевищувати останню, бо це призведе до банкрутства підприємства.[6.c.543]

2. 1. Формування попиту на працю

Попит на працю — це суспільна платоспроможна потреба в робочій силі. Попит на працю є похідним від попиту на товари та послуги.  У зв'язку з цим попит на працю визначається продуктивністю конкретного виду праці і рівнем цін на продукти, у виробництві яких він використовується.

Попит визначається такими факторами:

• ринко­вим попитом на кінцеву продукцію;

• технологія виробництва і, від­повідно, продуктивність праці;

• кон'юнктурою ринків капіталу, товарів та послуг;

• ціною праці;

• рівень цін на інші фактори, які можуть бути замінниками або доповнювачами для фактора «пра­ця»;

• правовими нормами, що регламентують її використання, та ін.

Зміни попиту на працю залежать від змін попиту на продукт, вироблений за допомогою даного виду праці, інновацій, що призводять до збільшення продуктивності праці, рівня цін на ресурси-субститути і комплементарні ресурси.

Індивідуальний попит на працю, тобто попит окремого роботодавця (фірми), визначають: попит на продукцію фірми; стан виробництва (особливості технології, розміри й ефективність капіталу, методи організації виробництва та праці); якість праці (освіта, професіоналізм, продуктивність тощо). Основним же економічним фактором попиту на працю є фонд заробітної плати фірми: висока заробітна плата обмежує роботодавця у найманні працівників і навпаки.

Індивідуальний попит окремої фірми на робочу силу можна зобразити графічно за допомогою кривої індивідуального попиту. Вона показує, як змінюється потрібна фірмі кількість праці у разі зміни ставки заробітної плати за інших однакових умов, що впливають на попит на працю. Крива а на рис.1 - це крива попиту окремої фірми на працю. Вона збігається з кривою граничного продукту праці у грошовому виразі (МRP_L). Для визначення кількості людино-днів праці, потрібних фірмі за будь-якої заробітної плати, потрібно лише взяти ставку, яка відповідає вибраній нами заробітній платі на вертикальній осі, і за допомогою кривої іі буде виявлено відповідну їй кількість людино-днів, що відкладається по горизонтальній осі.

Існує обернена залежність між заробітною платою і кількістю найманих робітників. Криві попиту на працю так само як і криві попиту на будь-який інший ресурс мають спадний нахил, що зумовлено дією закону спадної віддачі.

Поряд із попитом на працю для окремої фірми в економіці виділяють галузевий та ринковий попит на працю.

Галузевий попит на працю - це сума величин попиту на неї окремих фірм певної галузі за кожним можливим рівнем ціни праці

Ринковий попит на працю — загальний попит на неї з боку всіх фірм, представлених на ринку. [13. c. 312]

Розрізняють такі види попиту:

• ефективний — характеризує кількість економічно доцільних робочих місць;

• поточний — відображає потребу в робочій силі для заповнення вакантних посад (робочих місць) на умовах повної зайнятості.[7.c.159]

Розглянемо, які фактори впливають на попит праці:

Припустімо, що підприємство з якихось причин підвищило заробітну плату працівникам з величини W1 до W2, (рис. 1). Усі інші фактори впливу на попит праці — ціна капіталу, технологія, попит на товари цього підприємства — залишились без зміни.

У цьому випадку зросте собівартість продукції, яка подорожчає і через це буде неконкурентоспроможною. Підприємець вимушений буде скоротити чисельність зайнятих з величини L1 до L2 Тобто перевага віддається меншому масштабу виробництва за рахунок скорочення чисельності працюючих, або меншій зайнятості. У наведеному прикладі спрацював ефект масштабу.

Припустімо, що зріс попит на товари фірми, а інші чинники залишились незмінними. Рівень виробництва товару має зростати, якщо фірма максимізує прибуток. У цьому випадку ефект масштабу спрацює на підвищення попиту на працю, тобто зайнятості (рис. 2), за будь-якої ставки заробітної плати. Крива попиту D паралельно зміститься вправо до D1, а кількість зайнятих, при тій самій заробітній платі W1, зросте з L1 до L2. Як бачимо, зі збільшенням попиту на товари і послуги за інших незмінних чинників зростає зайнятість.

Припустімо, що змінюються умови придбання капіталу. Його ціна зменшилась, наприклад, на 50 %. У такому випадку можлива дія або ефекту масштабу, або ефекту заміни:

1. 

   е

   якщо ціна капіталу знижується, знижуються й витрати на виробництво. Це, в свою чергу, дає можливість підвищувати рівень виробництва за рахунок додаткової чисельності зайнятих. Як бачимо, спрацьовує ефект масштабу, котрий при падінні ціни на капітал зумовлює зростання попиту на працю і підвищення рівня зайнятості. Крива попиту D паралельно зміститься вправо до D1, а зайнятість зросте з L1до L2 (рис. 3);

2. другим наслідком зниження ціни капіталу може бути ефект заміни, згідно з яким фірма, реагуючи на значно здешевлений капітал, віддасть перевагу більш капіталомісткому виробництву, замінивши капіталом працюючих. Відповідно крива попиту D переміститься паралельно вліво до D1, а зайнятість упаде з L1 до L2, за будь-якої заробітної плати (рис. 4).

Еластичність ринкового попиту на працю характеризує зміну обсягу попиту на працю у відсотках (% AL) внаслідок збі­льшення ставки заробітної плати на один відсоток (% AW):

, або

Еластичність попиту залежить від таких чинників:

•    інтенсивність використання праці у виробничому процесі (попит еластичніший при більшій частці праці у процесі вироб­ництва порівняно з іншими факторами, ніж при меншій частці);

•    швидкість спадання граничного продукту праці (еластич­ність вища при менших темпах спадання);

•    еластичність попиту на кінцеву продукцію (прямий зв'язок);

•    можливості заміщення факторів (у довгостроковому пері­оді — чим легше інший фактор замінює працю, тим вища елас­тичність попиту на працю).[14.c.243]