Загальне лікування

До методів загального лікування належать такі:

1. Заспокійливий вплив на нервову систему за допомогою седатив­них препаратів — валеріани, натрію броміду, мікстури Бехтерева, седуксену, нозепаму, тазепаму тощо.

2. Гіпосенсибілізувальна та протизапальна терапія — 10 % розчин кальцію глюконату, 10 та 30 % розчини натрію тіосульфату, димед­рол, діазолін, супрастин, фенкарол, задитен, кларитин тощо.

3. Глюкокортикоїдна терапія — преднізолон, гідрокортизон, дек-саметазон, тріамцинолон, дипроспан.

4. Стимулювальна терапія — аутогемотерапія, пірогенал, проди-гіозан, алое, ФіБС, плазмол, екстракт плаценти, метилурацил, пен-токсил, декарис та ін.

5. Імунотерапія — тимоген, тималін, тактивін, лаферон тощо.

6. Антибактеріальна терапія — пеніцилін, тетрациклін, доксицик-лін, левоміцетин, еритроміцин, цефазолін, сумамед, роваміцин тощо.

7. Хіміотерапія — сульфаніламідні препарати, протималярійні за­соби (делагіл, плаквеніл), препарати гідразиду ізонікотинової кислоти (фтивазид), сульфонові препарати (діамінодифенілсульфон, дапсон).

Місцеве лікування

Успіх місцевої терапії залежить від правильного врахування бага­тьох чинників:

• характеру дерматозу (гострий, підгострий, хронічний);

• стадії процесу (прогресивна, стаціонарна, регресивна);

• глибини та локалізації вогнища;

• фармакологічних властивостей призначеного лікарського засобу;

• концентрації лікарського засобу;

• лікарської форми засобів для зовнішнього застосування;

• переносимості даного препарату.

Загальне правило місцевого лікування таке: що гостріше за­пальний процес на шкірі, то більш поверхневою має бути дія лікар­ської форми препарату і тим нижчою концентрація протизапальної речовини, що входить до її складу.

За характером місцевої дії лікарські засоби поділяють на такі групи:

Індиферентні (захисні) речовини

Цинку оксид, тальк, крохмаль, біла глина

Протизапальні в'яжучі Свинцю ацетат, танін, натрію тетраборат (бура), цинку (епітелізувальні) засоби сульфат, міді сульфат, рідина Бурова (алюмінію ацетат), кора дуба, суцвіття ромашки, листя шавлії, кора граната

Антисептичні засоби Кислота борна, розчин йоду спиртовий, солі ртуті, спирт етиловий, тимол, анілінові барвники (бриль­янтовий зелений, метиленовий синій, генціанвіолет), етакридину лактат (риванол), кислота саліцилова, синтоміцинова емульсія, стрептоцид, антибактеріаль­ні та сульфаніламідні препарати, основний фуксин, розчин калію перманганату (1-5 %), дерматол (3-10 %), ксероформ (5-10 %), сірка (5-10 %), препарати срібла (0,1-10 %)

Протипаразитарні засоби Сірка (10—33 %), сполуки ртуті, мило зелене (калійне), розчин йоду спиртовий, їдке калі, дьоготь березовий, бензилбензоат (10-25 %), оцет столовий (3 %)

Кератолітичні засоби Мило зелене (калійне), кислота саліцилова (в концент­рації 10 % і вище), кислоти молочна та карболова, луги, резорцин, сірка (в концентрації 10 % і вище), кислота бензойна, калію йодид (50 %), барію сульфат (20 %)

Кератопластичні Сірка (3-5 %), кислоти саліцилова та борна, іхтіол

(регенерувальні) засоби (3-5 %), дьоготь березовий (1-3 %), резорцин (2-4 %),

дерматол (5 %), нафталан (5-10 %), срібла нітрат (0,25 %)

Засоби проти свербежу Ментол (1 %), тимол (1 %), кислота карболова (2 %),

анестезин, оцет столовий, дьоготь березовий, резорцин (1 %), димедрол (2-5 %), кислота лимонна (1 %), камфо­ра (5-10%)

Знеболювальні засоби Етилхлорид, новокаїн, анестезин

Розсмоктувальні засоби Іхтіол, сірка, дьоготь березовий, резорцин

Руйнівні (припікальні) Срібла нітрат, резорцин, кислоти карболова, молочна та засоби три хлороцтова, подофілін (20-25 %), кислота пірогалова

(5-10%)

Фунгіцидні засоби Антибіотики (гризеофульвін, ністатин, леворин, нізо-

рал, орунгал та ін.), дьоготь березовий (5-20 %), калію йодид, цинкундан, ундецин, нітрофунгін, мікосептин, мило зелене

Фотозахисні засоби Салол, хінін, танін (10 %), анестезин (1-5 %), іхтіол

(З %), ланолін, цинкова паста, кислота параамінобен-зойна

Фотосенсибілізувальні Бероксан (0,5 %), псорален (0,1 %), аміфурин (1-2 %) засоби

Л

/

ікарські форми засобів для зовнішнього застосування.

Характеристику засобів зовнішнього застосування наведено в таблиці. Розглянемо їхні основні лікарські форми.

Присипки (пудри) складаються із порошкоподібних речовин, котрі наносять на вогнище ураження тонким шаром. Висушуючи й охолоджуючи шкіру, вони зменшують вираженість запальних явищ і послаблюють суб'єктивні відчуття. За наявності мокнуття присип­ки не застосовують, оскільки разом з ексудатом порошкоподібні ре­човини утворюють кірки, які ще більше сприяють запаленню.

Для присипок застосовують індиферентні, протизапальні, анти­бактеріальні та інші засоби. Приклад: Rp.: Ac. borici 5,0 Zinci oxydi Talci veneti Amyli tritici aa 10,0 MDS. Присипка

Примочки — це водні (рідше спиртові) розчини, які призначають на мокнучі поверхні в разі гострого запального процесу. Цим лі­карським формам властива протизапальна і в'яжуча дія, вони змен­шують ексудацію і послаблюють вираженість суб'єктивних відчут­тів (свербіж, печіння), сприяють епітелізації.

Механізм накладання примочок такий: шматок полотна чи марлі складають у 4-6 шарів, просочують лікарським розчином кімнат­ної температури, злегка віджимають і накладають на уражене міс­це. Зігріваючись, волога пов'язка відбирає частину тепла запаленої шкіри, а випаровування розчину під час висихання посилює охо­лоджувальну дію пов'язки. її змінюють кожних 10-15 хв протягом 1-1,5 год, всю процедуру повторюють кілька разів на добу.

Для примочок широко застосовують такі засоби:

• свинцеву воду (Agua plumbae 2 %);

• розчин алюмінію ацетату, або рідину Бурова (Ligor Burowi seu Ligor Aluminii acetici 10-15 %);

— рідину Д'Алібура:

Rp.: Cupri sulfatis 0,1

Zinci sulfatis 0,4

Sp. camforati 1,0

Ag. destil. 100,0

MDS. Для зовнішнього застосування

— розчини антисептичних засобів: кислоти борної (2 %), ривано­лу (1:1000), резорцину (1-2 %).

Суспензії (збовтувальні суміші) — завись порошкоподібних ре­човин у рідині. Застосовують у разі гострих та підгострих запаль­них процесів на шкірі (крім волосистої частини шкіри) без явищ мокнуття. Випаровування рідких частин суспензії призводить до охолодження запальних ділянок шкіри, а гліцерин у ній сприяє рівномірному розподілу порошкоподібних речовин на шкірі і три­валішому їх зберіганню. Перед використанням суспензії треба збовтувати.

Суспензії бувають водними, водно-спиртовими, масляними. Як порошкоподібні речовині використовують цинку оксид, тальк, крохмаль, білу глину (вони становлять 30 % суспензії). До складу будь-якої збовтувальної суспензії входить, як правило, гліцерин, до водно-спиртової — спирт етиловий, до масляної — соняшникова, персикова, сливова та інші олії. До складу суспензії також можна додавати активно діючі лікарські речовини — сірку, дьоготь березо­вий, ментол, іхтіол, анестезин тощо.

Приклади:

а) Rp.: Zinci oxydi

Talci veneti Amyli tritici aa 10,0 Glycerini 20,0 Ag. destill. ad 100,0 MDS. Водна суспензія

б) Rp.: Zinci oxydi 30,0

01. Helyanthi 70,0

MDS. Масляна суспензія

в) Rp.: Zinci oxydi

Talci veneti Amyli tritici aa 10,0

Glycerini 20,0

Sp. aethylici 96 % 20,0

Ag. destill. ad 100,0

MDS. Водно-спиртова суспензія

Водні і спиртові розчини використовують для змащування ді­лянок свербежу, прилеглих ділянок шкіри і ділянок, уражених піо­дермією (3-5 % спиртовий розчин йоду, 1 % водні розчини брильян­тового зеленого, метиленового синього, фукорцину та ін.).

Пасти — це суміш порошкоподібних речовин і жирової основи в рівних частинах; справляють протизапальну та висушувальну дію, так само, як і присипки, проте завдяки наявності жиру в них вони та­кож зберігають гнучкість і еластичність шкіри. Дія паст поверхнева, їх використовують у разі підгострих запальних уражень шкіри, не застосовують на волосистих ділянках шкіри і за наявності мокнуття.

Тістоподібна консистенція паст дає змогу накладати її без пов'язки. Накладають пасту 1-2 рази на день; знімають 1 раз у 3 дні ватним тампоном, змоченим в рослинній олії.

Як порошкоподібні речовини використовують індиферентні по­рошки, як жирову основу — ланолін, вазелін тощо; іноді до складу паст входять речовини активної дії — див. приклад (в). Приклади: a) Rp.: Zinci oxydi

Amyli tritici aa 10,0

Vaselini 20,0

MDS. Цинкова паста

б) Rp.: Zinci oxydi

Talci veneti Vaselini Lanolini aa 10,0 MDS. Цинкова паста

в) Rp.: Ac. salicylici 0,4

Zinci oxydi Talci veneti aa 9,8 Vaselini 20,0

MDS. Цинково-саліцилова паста

Мазі — це маса м'якої консистенції, в якій до жирової основи (ва­зелін, ланолін, свиняче сало, інші синтетичні інгредієнти) додано різну кількість порошкоподібних речовин (не більше 1/3). Залежно від призначення до мазі додають різну кількість активної лікарської речовини. Мазі затримують перспірацію і секрецію шкіри, спричи­няють мацерацію рогового шару і посилюють гіперемію, що сприяє проникненню лікарських речовин вглиб шкіри. Жирова основа ма­зей пом'якшує шкіру і очищає її від вторинних нашарувань. їх не накладають на вологі ерозійні поверхні.

Завдяки глибокій дії мазей їх рекомендують застосовувати у разі підгострих і хронічних запальних уражень. Способи застосу­вання такі: змащування, накладання пов'язок, втирання в уражені ділянки.

Приклад:

Rp.: Ac. salycilici 2,0

Vaselini ad 100,0

MDS. Мазь

Існують офіцинальні мазі на синтетичній основі: кортонітол, тримістин, флуцинар, флореналь, герпевір та ін. Змивають мазі зі шкіри рослинною олією, чистим бензином чи ефіром.

Креми — це маса м'якої консистенції, до складу якої входять жи­рова основа і вода. Застосовують їх у разі сухості шкіри, зменшення її пружності і незначних запальних явищ. Вода, що входить до скла­ду крему, охолоджує шкіру, справляючи тим самим протизапальну дію, жир робить шкіру м'якою і еластичною.

Приклад:

Rp.: Ag. Calcis Lanolini

Vaselini aa 10,0 MDS. Крем «Унна» Іноді вазелін для зменшення подразнювальної дії замінюють рос­линною олією.

Пластирі виготовляють із суміші жиру, воску, каніфолі та дію­чої речовини (кислоти саліцилової, сечовини, ртуті та ін.). Пласти­рі забезпечують найглибшу (до підшкірної основи) дію засобів для зовнішнього застосування, створюють кератолітичний ефект. Перед використанням пластир розігрівають, після чого він прилипає до шкіри і щільно на ній утримується.

Лаки — це нерозчинні у воді основи, що швидко висихають з ут­воренням тонкої плівки на поверхні шкіри. Складаються із колодію або травмацитину та різних лікарських речовин. Лаки застосовують для досягнення глибокої дії на обмеженій ділянці шкіри.

Приклад:

Rp.: Ac. salicylici Ac. lactici aa 1,0

Collodii elastici 10,0

MDS. Лак для змащування нігтів у разі оніхомікозу

Клей — рідина, що застигає під час висихання; використовують у випадках, коли потрібно ізолювати ділянку шкіри від впливу зов­нішніх подразнень. Спричиняє активну гіперемію, зменшує свер­біж, сприяє загоєнню виразок на тлі варикозного розширення вен. До складу клею входить желатин (столярний клей, клеол). Приклад:

Rp.: Zinci oxydi

Gelatinae albae aa 25,0

Glycerini 60,0

Ag. destill 120,0

MDS. Цинковий клей «Унна»

Техніка накладення: банку з клеєм кладуть у горячу воду, підігрі­ту суміш пензлем наносять на шкіру, накривають марлею, знову наносять на шкіру і так кілька разів. Пов'язку замінюють 1 раз на 5-14 днів (що довше не знімають пов'язку, то кращий терапевтичний ефект). До складу клею можна додавати активно діючі речовини.

Таблиця

Характеристика засобів для зовнішнього застосування

(за Е. Д. Мар'ярисом, 1989)

Лікар­ська	Спосіб застосу	Механізм дії	Показання	Протипока­зання
форма
Присип-	Припудрю-	Адсорбція, охолод-	Гострий і під-	Мокнуття, па-
ка	вання	ження, рефлектор-	гострий запаль-	сивна гіперемія,
		не звуження судин	ний процес 3 локалізацією у складках шкіри	сухість шкіри
Суспен-	Нанесення	Адсорбція, охолод-	Поширений	Мокнуття
зії (збов-	на шкіру	ження внаслідок	гострий запаль-
туваль-		випаровування,	ний процес
ні сумі-		рефлекторне зву-
ші)		ження судин
водні
масляні	—«—	Зм'якшення шкіри	Поширений підгострий за­пальний процес	—«—
Розчини	Примочки	Адсорбція, охолод-	Гострий за-	Ускладнення
	(холодні)	ження внаслідок	пальний процес	вторинною
		випаровування,	обмежених ді-	інфекцією
		рефлекторне зву-	лянок шкіри	(у віці до 5 і
		ження судин		після 60 років застосовувати обережно)
	Волого-	Адсорбція, охолод-	Гострий запаль-	Сухість шкіри
	висихаючі	ження внаслідок	ний процес
	пов'язки	випаровування,
	(кімнатної	рефлекторне
	темпера-	звуження судин,
	тури)	коагуляція білків, антисептична дія
	Спиртові	Бактерицидна	Піогенна інфек-	Сухість шкіри
	розчини	(бактеріостатична),	ція, мікоз, свер-
	для зма-	знеболювальна дія	біж шкіри
	щування і
	обтирання
	Компреси	Розширення судин,	Пасивна гіпере-	Гострий запаль-
		мацерація рогово-	мія, інфільтра-	ний процес,
		го шару, посилена	ція шкіри	ускладнений
		адсорбція		вторинною ін­фекцією

Продовження табл.

Лікар­ська форма	Спосіб застосу­вання	Механізм дії	Показання	Протипока­зання
Пасти	Змащу-	Адсорбція, зву-	Підгострий	Мокнуття
м'які	вання	ження судин, зм'якшення рого­вого шару, що по­силює проникність лікарських засобів	запальний про­цес
тверді	Те саме	Те саме	Те саме	Мокнуття; ураження воло­систої частини голови
Мазі	Змащу­вання, втирання	Те саме	Підгострий та хронічний за­пальний процес	Мокнуття
Креми	Те саме	Те саме	Гострий та під­гострий запаль­ний процес	Те саме
Клеї	Змащу-	Запобігання випа-	Фіксація	Те саме
	вання	ровуванню води з поверхні шкіри, зменшення тепло­віддачі, розширен­ня судин внаслідок зігрівання шкіри, мацерація рогово­го шару епідермісу. Глибоке проник­нення лікарських речовин у шкіру	пов'язок, захис­на дія
Плас-	Наклею-	Те саме	Фіксація пов'я-	Те саме
тирі	вання		зок, хронічне запалення
Лаки	Змащу­вання	Те саме	Те саме	Те саме
Мила	Миття, на-	Знезаражування	Лущення, зро-	Гострий та
	кладення	(дезінфекція), ви­далення рогових мас, дія на збуд­ника захворюван­ня (мікроорганіз­ми, паразити)	говіння шкіри	підгострий за­пальний процес