Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СПРС книжечка.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Бородавки

Етіологія. Збудниками бородавок є папіломавіруси різних ти­пів; тип 1 спричинює розвиток підошовних бородавок, тип 2 — про­стих (звичайних), тип 3 — юнацьких (плоских) бородавок. Передача вірусу відбувається під час прямого і непрямого контакту. У форму­ванні резистентності до бородавок важливе значення має клітинний імунітет.

Прості (звичайні) бородавки — це незапальні дермальні папу­ли кольору нормальної шкіри різних розмірів, чітко відмежовані, із шорсткою поверхнею, гіперкератозом, іноді з тріщинами.

Частіше локалізуються на кистях, ступнях, рідше — на ін­ших ділянках. Іноді утворюють цілі конгломерати. Бородавки мо­жуть розміщуватися біля нігтів і під нігтями, що зумовлює їхню деформацію і болючість. Диференціюють їх із бородавчастим ту­беркульозом шкіри.

Юнацькі (плоскі) бородавки частіше локалізуються на облич­чі, тильній поверхні кистей, грудях, шиї тощо. Це вузлики (папули) тілесного, жовтуватого, рожевого або слабко коричневого кольору, плоскі, круглі чи полігональні, поверхня їхня гладенька, діаметр 1-3 мм. Вони злегка підвищуються над рівнем шкіри, іноді згруповані або розміщені лінійно (ізоморфна реакція), можуть супроводжува­тися свербежем. Диференціюють їх із червоним плоским лишаєм.

Нитчасті бородавки тонкі, ніжні, гострокінцеві, іноді зі зрогові­лим кінчиком, тілесного кольору. Локалізуються на обличчі (в ді­лянці підборіддя, повік, біля ніздрів і рота), на шиї, рідше — на ту­лубі і кінцівках.

Підошвові бородавки — плоскі, суцільні, жовті або бурі гіперке-ратозні утворення з чіткими межами, діаметром від кількох мілімет­рів до 1-2 см, поодинокі або множинні. Поверхня крапчаста, іноді із заглибиною в центрі (криницеподібні бородавки). Вони мають бу­дову конуса із широкою основою на поверхні і верхівкою в глибині тканин, болючі під час ходьби і стискування між пальцями. Дифе­ренціюють із підошвовими мозолями (останні мають виражений шкірний малюнок, шкірні гребені, які пересікають центральну час­тину, неболючі або мало болючі в разі стискування між пальцями).

Діагностика клінічна, зазвичай не становить труднощів.

Лікування. Бородавки можуть спонтанно регресувати і зно­ву з'являтися.

  • У частини хворих ефективні гіпносугестивна терапія,

  • кріотерапія, змазування ферезолом,

  • соком чистотілу звичайного,

  • час­нику,

  • капусти.

Іноді використовують електрокоагуляцію, вуглекис­лий лазер, 10 % саліцилову мазь, 5 % мазь фторурацилу, 25 % розчин подофіліну, рідину солкодерм, у дисемінованих випадках — гризеофульвін у дозі по 0,5-0,75 г/добу протягом 3 тиж. У випадку підошво­вих криницеподібних бородавок у заглибини закапують пергідроль. Ефективна також провідникова анестезія 1 раз на тиждень. Прості (звичайні) бородавки інфільтрують новокаїном кілька разів, почи­наючи з найбільшої. За наявності юнацьких (плоских) бородавок ефективні теброфенова й оксолінова мазі, магнію оксид усередину.

Гострокінцеві бородавки (кондиломи) див окрему СПРС №6.

Контагіозний молюск

Етіологія — вірусна. Інфекція передається під час безпосеред­нього контакту із хворим або через предмети, що були у користуван­ні хворих. Частіше хворіють діти, у дорослих можливий статевий шлях зараження. Інкубаційний період може тривати від 2 тиж до 2-9 міс.

Клінічна картина. На шкірі утворюються маленькі напівсферичі, щільні вузлики тілесного кольору з восковим відтінком або жовто-рожеві чи матово-бліді, іноді вони напівпрозорі, поверх­ня їхня блискуча. Вузлики збільшуються, в центрі формується пуп­коподібна заглибина, а під час стискування пінцетом з обох боків з неї виділяється кашкоподібна (сироподібна) маса білого кольору Діаметр вузлика може сягати 5-7 мм, вузлики можуть зливатись.

Характерна вибіркова локалізація ураження: обличчя (лоб, ніс, повіки), зовнішні статеві органи, промежина, передня черевна стін­ка, лобок, стегна. Висип може зберігатися місяцями і навіть роками.

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках.

Диференціальну діагностику проводять з бородавками, базаліомою, кератоакантомою, сирингомою, юнацькою й амеланотичною меланомою.

Лікування. За невеликої кількості елементів їх видавлю­ють, схопивши з боків пінцетом, і змащують спиртовим розчином йоду. Використовують кріотерапію, кюретаж, змащування кремом ретин А, ферезолом, соком часнику. В дисемінованих випадках ре­комендовано гризеофульвін по 750 мг/добу, левамізол, доксициклін, бісептол. Застосовують також місцево противірусні препарати - мазі герпевір, зовіракс, крем віролекс тощо.