7. Стани, які реально загрожують життю травмованого:

-    тампонада серця;

-    тотальний гемоторакс;

-    напружений пневмоторакс;

-    ушкодження великої судини;

-    вікончастий перелом ребер (перелом ребер по кількох лініях);

-    розрив діафрагми;

-    торакоабдомінальні поранення.

8. Принципи діагностики травм грудної клітки:

A) Обстеження потерпілого починають із оцінки тяжкості його стану (при важкому стані обстеження виконується одночасно із протишоковими заходами).

Б) Фізикальне обстеження потерпілого проводять після зняття одягу.

B) Усім потерпілим із травмою грудної клітки необхідно виконувати рентгенографію у двох проекціях: прямій і бічній, краще у вертикальному положенні потерпілого.

Г) Для оцінки рухливості куполів діафрагми віддається перевага рентгеноскопії.

9. Принципи лікування травм грудної клітки:

A) Усунення загрозливих для життя станів (асфіксія, асистолія).

Б) Адекватне знеболювання постраждалого (анальгетики, новокаїнові блокади).

B) Виведення із шоку.

Г) Дихальна гімнастика (не обмежувати екскурсію грудної клітки тугим бинтуванням – небезпека розвитку пневмонії!).

Д) У більшості випадків консервативна терапія - видалення із плевральної порожнини повітря, крові до повного розправлення легень.

Е) Термінове оперативне лікування у випадку кровотечі, що триває, тампонади перикарда, розриву діафрагми.

Є) Відстрочене оперативне лікування при продовженні надходження повітря по дренажу.

10. Ускладнення травми грудної клітки:

-    гнійний плеврит;

-    емпієма плеври;

-    медіастиніт.

Забій грудної клітки

1.  Визначення: Забій грудної клітки - ушкодження без порушення цілісності шкірних покривів, внутрішніх органів і реберного каркаса.

2. Механізм травми: падіння на нерухомі та рухомі предмети.

3. Клінічна картина:

A) Скарги:

-   біль у забитому місці, що посилюється при диханні і рухах. Б) Анамнез захворювання:

-   з'ясовуються обставини травми.

B) Об'єктивні дані:

а) огляд:

-  на загальний стан, як правило, не впливає або впливає незначно;

-  шкірні покриви грудної клітки без змін або є синці, припухлість у місці травми;

-  іноді відставання забитої половини грудної клітки в акті дихання;

б) пальпація:

- болючість і ущільнення в місці удару;

в) перкусія і аускультація патологічних змін не виявляє.

4. Діагностика грунтується:

-    на клінічних даних;

-    на даних лабораторних досліджень і рентгенографії грудної клітки (без патологічних змін).

5. Лікування забою грудної клітки:

-    знеболюючі препарати або новокаїнова блокада місця травми;

-    перші два дні - холод, далі теплові процедури (УВЧ, іонофорез);

-    дихальна гімнастика;

-    працездатність відновлюється протягом 1-2 тижнів.

Переломи ребер

1.  Визначення: Перелом ребер - це порушення цілісності каркаса грудної клітки (часто поєднується із забоєм грудної клітки).

2. Механізм травми - удари, падіння, стискання (перелом виникає в місці найбільшого згинання ребер).

3. Види переломів ребер:

 -   одиничні;

- множинні (при переломі 6 і більше ребер життєва ємність легенів на боці ураження зменшується на 30-40% і можуть виникати небезпечні для життя розлади зовнішнього дихання);

- подвійні або вікончасті переломи утворюють "ре­ берні клапани", при яких виникає парадоксальне дихання (флотація ділянки грудної клітки): під час вдиху ділянка поламаних ребер ("реберний клапан") в результаті утворення негативного тиску в пле­ вральній порожнині западає, а під час видиху в результаті підвищення тиску в плевральній по­ рожнині - вибухає .

 

Рис. 15. Множинні переломи ребер.

Рис. 16. Вікончастий (флотуючий) перелом ребер.