9 Оцінюваня переймів

1. Объяснить беременной цель, необходимость и ход выполнения манипуляции, получить ее согласие.

2. Укласти жінку на ліжку в положенні на спині з витягнутими або гнутими ногами.. Сісти праворуч від вагітної. Покласти праву руку на область дна матки. В ліву руку взяти секундомір

Помітити за секундоміром початок напруги матки і час її повного рас-слабления (це тривалість перейми). Оцінити силу перейми (сильні, помірні, слабкі).

2. . Не знімаючи руки з матки, зазначити тривалість паузи до наступного напруги матки (це пауза між переймами).

3. . Тривалість переймів визначати протягом 3 - 4 сутичок поспіль, зазначивши інтервал між переймами

4. 7. Занести отримані дані в історію пологів або передати лікаря

10 Зовнішнє акушерське обстеження

проводиться за допомогою чотирьох прийомів Леопольда: Перший зовнішній прийом. Акушер сідає справа від вагітної, обличчям до неї. Долонні поверхні обох рук кладуть на дно матки, пробують звести між собою нігтьові фаланги . Завдяки цьому прийому визначають висоту стояння (термін вагітності) і форму дна матки (нормальна, сідлоподібна, дворога), частину плоду, що знаходиться в її дні (якщо тут сіднички, то передлежання головне або зворотньо в дні розташована голівка — передлежання тазове). Якщо пальці сходяться між собою по центру дна матки — поздовжнє положення плода, збоку від середньої лінії — косе, не сходяться зовсім і дно матки розташоване нижче пупка — поперечне положення.   Другий зовнішній прийом. Лікар спускає обидві руки з дна матки на бокові стінки живота і почергово, то одною, то другою рукою здійснює пальпацію, якщо він знаходить на одному боці гладку, широку, вигнуту поверхню — спинку (зліва — перша позиція, справа — друга позиція), повернута до переду (передній вид) чи до заду (задній вид), а на протилежному боці визначаються дрібні рухомі горби, то це означає, що членорозташування правильне, плід живий. Якщо долоні обох рук розташовані паралельно і близько одна до одної — поздовжнє положення, косо — косе положення, далеко одна від другої — поперечне положення, спинка чи потилиця голівки зліва — І позиція або справа — ІІ позиція, спинка повернута до переду — передній вид чи до заду — задній вид. Якщо круглі зв’язки збігаються догори (до кутів матки), то плацента розташована на задній стінці матки, а якщо розбігаються чи ідуть паралельно одна одній — на передній стінці матки. Якщо живіт перерозтягнутий, матка бочкоподібної форми, визначаються коливання рідини, плід дуже погано пальпується, то треба запідозрити багатоводдя. На одному з боків матки пальпується різко болюче, тістоподібної консистенції пухлиноподібне вип’ячування — передчасне відшарування плаценти. Якщо при пальпації живота не вдається визначити положення, позицію і вид плода через болюче постійне напруження матки, контракційне кільце розташоване косо на рівні пупка чи вище, дає підставу вважати, що у роділлі загроза розриву матки. Якщо між потилицею і спинкою плода утворюється прямий кут, тулуб плода зміщується від центру до бокової поверхні живота, то можна запідозрити лицеве вставлення голівки.    Третій зовнішній прийом. Акушер долонею та розведеними великим і чотирма іншими пальцями правої руки охоплює і стискає частину плода, що розташована над входом в малий таз, робить спробу змістити її в правий і лівий бік, перевіряючи наявність чи відсутність симптому балотування. Якщо над лобковим зчленуванням пальпується м’яка і широка частина, то можна запідозрити тазове передлежання плода, а якщо твердіша і округлої форми — головне передлежання дитини. Якщо при цьому відстань між великим і вказівним пальцями мала — згинальне вставлення голівки чи недоношений плід, велика — розгинальне передлежання, велика чи гігантська дитина; передлегла частина тверда — переношена вагітність. Якщо передлегла частина рухається над симфізом — голівка над входом в малий таз, зміщується після застосування сили — притиснута до входу, зовсім не рухається — вставилась в малий таз. Якщо при першому дослідженні голівка була нерухома, а зараз стала рухомою, дає позитивний симптом балотування, різко болючий живіт з явищами подразнення очеревини — відбувся розрив матки. З лівої сторони голівки пальпується гладка поверхя, а з правої сторони нерівна — перша позиція плода, якщо отримані протилежні дані — друга позиція дитини. Якщо передлегла частина після поштовху великим пальцем зміщується в напрямку до вказівного пальця і передає йому поштовх, то це вказує, що симптом балотування позитивний; голівка рухома, перебуває над входом в малий таз і навпаки — не зміщується, тоді це означає, що симптом балотування негативний, передлегла частина (мабуть сідниці) вставилась в порожнину малого таза.  Четвертий зовнішній прийом. Акушер стає обличчям до зігнутих в колінах ніг вагітної і кінчиками долонних поверхонь пальців обох рук обережно і поступово ковзає по передній частині вниз, проникаючи між нею та площиною входу в малий таз і повертається назад догори, перевіряючи отримані результати При поперечних положеннях плода передлегла частина над лобковим зчленуванням не пальпується. При головному передлежанні цей прийом дає можливість визначити місце її розташування. Якщо передлегла частина знаходиться над входом в малий таз, то пальці обох рук вільно сходяться під нею, а коли повертаються назад — розходяться. Якщо голівка знаходиться високо над лобковим зчленуванням, то вона дає позитивний симптом балотування: поштовх голівки, зроблений правою рукою, направляє голівку вліво і вона передає поштовх лівій руці (просте балотування), після цього швидко повертається на попереднє місце й інколи передає поштовх правій руці (подвійне балотування). Якщо передлегла частина притиснута до входу в малий таз, то пальці обох рук після застосування невеликого зусилля сходяться під нею, а коли повертаються назад — розходяться. Якщо передлегла частина вставилась малим сегментом в площину входу в малий таз, то пальці, просовуючись донизу, сходяться, але зійтись вже не можуть через невелику частину голівки, а повертаючись назад — розходяться. При голівці, яка вставилась великим сегментом в площину входу в малий таз, руки при просуванні донизу розходяться, а повертаючись назад — сходяться. Коли голівка знаходиться високо над входом, притиснута до входу, або малим сегментом в площині входу, можна отримати уявлення про розміри голівки, про місце розташування потилиці і обличчя. Наприклад, потилиця голівки повернута вліво і до переду — перша позиція, передній вид; обличчя вліво і до переду — друга позиція, задній вид. Крім того, завдяки четвертому прийому можна визначити наявність кута між потилицею і спинкою плода, на основі чого можна запідозрити лицеве вставлення голівки в площину входу в малий таз. Додаткові прийоми зовнішнього акушерського обстеження. У тих випадках, коли не можна визначити позицію плода, використовують такі додаткові прийоми: 1) однією рукою натискають на дно матки, щоб спинка плода сильніше вигнулася, а другою здійснюють пальпацію ; 2) обережно втискають кінці пальців обох рук в бокові поверхні живота — опір значно більший там, де перебуває спинка плода, і менший з боку дрібних частин ; 3) однією рукою охоплюють дно і бокову стінку матки, а кінці чотирьох пальців другої руки втискають в протилежний бік живота: з боку спинки плода відчувається більший опір передньої черевної стінки, ніж там, де розташовані кінцівки ; 4) для поліпшення пальпації спинки плода другим прийомом зовнішнього акушерського обстеження асистент просуває руку позаду матки і відхиляє її до передньої черевної стінки; 5) для проведення порівняльної оцінки і уточнення передлежання плода акушер третім прийомом зовнішнього обстеження одночасно захоплює дві частини плода, що знаходиться над симфізом і біля дна матки