Висновки

У магістерській роботі здійснено огляд теоретико-методичних аспектів судово-бухгалтерської експертизи, у ході якого були виявлені проблемні питання методології та організації судово-бухгалтерської експертизи та надані пропозиції щодо їх вирішення. Основні висновки, що підтверджують результати проведеного дослідження мають наступне трактування:

1. Більшість порушень економічного законодавства знаходить своє відображення в бухгалтерському обліку, тому для розслідування економічних злочинів, а також для розгляду господарських суперечок у суді необхідним є проведення судово-бухгалтерської експертизи. Неоднозначність розуміння змісту та значення судово-бухгалтерської експертизи призводить до неможливості її подальшого вдосконалення. Відсутність єдиного загальновизнаного підходу до визначення поняття «судово-бухгалтерська експертиза», її предмету та об’єкту призводить до наявності помилкових тверджень щодо організації та порядку проведення дослідження експертом.

За результатами проведеного дослідження з’ясовано, що судово-бухгалтерська експертиза – це процесуальна дія, що полягає в дослідженні фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання на завдання слідчого або суду особою, яка має спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку та наданні нею експертного висновку. Основною її метою є встановлення фактичних обставин кримінальної чи цивільної справи в контексті діяльності господарюючого суб’єкта, які неможливо з’ясувати без застосування спеціальних знань. При цьому експертиза виступає у ролі гаранту об’єктивності рішень слідчого або суду. Дослідження змісту та призначення експертизи показали, що під предметом судово-бухгалтерської експертизи слід розуміти виявлення і дослідження тих господарських операцій, які знайшли неправильне і недостовірне відображення в системі бухгалтерського обліку і звітності, що стали об’єктами розслідування чи судового розгляду і потребують спеціальних знань експерта-бухгалтера для встановлення істини. В свою чергу, під об’єктом судово-бухгалтерської експертизи слід розуміти пред’явлені слідчим чи судом матеріали справи, які надані експерту-бухгалтеру для дослідження та складання висновку.

2. Судово-бухгалтерська експертиза, як наука, має довгий шлях становлення та розвитку, велику кількість подій та фактів, тому для визначення її місця в системі наук, тенденцій її розвитку, попередження дублювання та повторення помилок минулого в майбутньому доцільним є виділення етапів її становлення для подальшого розвитку в теоретичному та практичному аспектах.

За результатами дослідження хронології розвитку судово-бухгалтерської експертизи виділено наступні етапи: І етап (від появи обліку до сер. XVII ст.) – судово-бухгалтерська експертиза виступає у формі контролю як функція бухгалтерського обліку; ІІ етап (сер. XVII - поч. XX ст.) – створюються спеціальні інститути експертів-бухгалтерів; ІІІ етап (поч. XX ст. - 60-ті рр. XX ст.) – закладаються теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизи, розмежування сфери існування ревізії, аудиту та судово-бухгалтерської експертизи; IV етап (60-ті рр. XX ст. - дотепер) – судово-бухгалтерська експертиза стає самостійною галуззю знань. Таким чином, судово-бухгалтерська експертиза у своєму розвитку є економічним дослідженням конфліктних ситуації у господарській діяльності, що стали об’єктами розслідування правоохоронними органами, з метою їх усунення і запобігання в майбутньому.

3. На основі проведеного критичного огляду нормативно-правового регулювання та джерельної бази з методології та організації судово-бухгалтерської експертизи з’ясовано, що питанням судово-бухгалтерської експертизи приділяється недостатня увага як в науковій, так і в практичній літературі. На теоретичному рівні існують такі неузгодженні питання, як недосконале визначення поняття судово-бухгалтерської експертизи, прогалини у законодавстві, що регулює судово-бухгалтерську експертизу, невисокий ступінь розкриття інформації в друкованих періодичних виданнях.

У зв’язку з цим пропонуємо вдосконалення та уточнення нормативно-правової бази, що регулює судово-експертну діяльність, насамперед, шляхом внесення істотних змін до існуючих законодавчих актів, узгодження понятійного апарату, а також на сьогодні існує нагальна потреба вирішення актуальних проблем судово-бухгалтерської експертизи в наукових дискусіях, що стане основою для розробки практичних рекомендацій з удосконалення її методології та організації проведення.

4. Важливим джерелом розвитку і удосконалення методології судово-бухгалтерської експертизи є її принципи. Принципи судово-бухгалтерської експертизи – це основні засади, положення її організації та методології, на основі яких здійснюється судово-бухгалтерська експертиза. Дотримання принципів судово-бухгалтерської експертизи є необхідною умовою проведення експертного дослідження, запорукою вирішення завдань та досягнення встановлених цілей. Однак, в нормативно-правових актах і економічній літературі вони не знайшли належного відображення.

За результатами дослідження принципи судово-бухгалтерської експертизи систематизовано у етичні та методологічні групи. Виділення в окрему групу етичних принципів судово-бухгалтерської експертизи пов’язано з комунікативною діяльністю експерта-бухгалтера. В свою чергу, методологічні принципи судово-бухгалтерської експертизи регулюють процедурний бік методології і методики експертного дослідження. Застосування на практиці даних принципів сприятиме підвищенню якості експертних досліджень, обґрунтованості доказів щодо причетності конкретних осіб до скоєння економічних злочинів.

5. Встановлено, що для проведення всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, що знаходиться на розгляді органів суду, експерту-бухгалтеру необхідно розробити ефективну методику експертного дослідження, що включатиме як загальнонаукові, так і власні методи, розроблені на основі досягнення практики судово-бухгалтерської експертизи.

В роботі уточнено перелік методів і методичних прийомів, які експерт-бухгалтер має право використовувати в процесі дослідження. Одночасно визначено ті, що застосовуються експертом лише в частині вивчення результатів їх проведення іншими суб’єктами (експеримент, інвентаризація, зустрічної перевірки на підприємства та інші прийоми фактичного контролю). Водночас необхідно зазначити, що не існує універсальної моделі методів експертного дослідження, тому експерт-бухгалтер повинен усвідомити, що використання тих чи інших методів і прийомів дослідження об’єктів судово-бухгалтерської експертизи залежить від обставин кримінальної чи цивільної справи.

6. Аналіз сучасної криміногенної ситуації в Україні свідчить, що найбільш розповсюдженими є злочини, пов’язані з вуалюванням і фальсифікацією звітних даних. З огляду на це однією з головних задач експертного дослідження звітності є виявлення і попередження такого роду протиправних дій.

Враховуючи це, в роботі виділено критерії, яким повинна відповідати достовірна звітність: дотримання вимог принципів ведення та організації бухгалтерського обліку; правильність використання рахунків бухгалтерського обліку для обліку майна та зобов’язань підприємства; обґрунтованість облікових записів; взаємоузгодженість показників звітності підприємства.

7. У сучасних умовах у зв’язку з ускладненням господарської діяльності та появою на цій основі великої кількості правопорушень в сфері господарювання, великого значення набуває раціональна організація судово-бухгалтерської експертизи. До важливих передумов раціональної організації судово-бухгалтерської експертизи нале­жать: надання окремим особам дозволу на проведення експертних досліджень, наділення суб’єктів судово-бухгалтерської експертизи певними правами, покладення на них обов’язків та встановлення їх відповідальності; налагодження взаємодії між суб’єктами призначення та проведення експертизи. З’ясовано, що організація судово-бухгалтерської експертизи в Україні характеризується певними недоліками, що призводять до зниження її якості.

З метою усунення цих недоліків визначено, що організація судово-бухгалтерської експертизи полягає в ретельній підготовці до неї (підготовчий та організаційно-методичний), проведення її на науковій основі з використанням найбільш ефективних засобів та методів (дослідний етап) та реалізацію результатів експертизи (етап узагальнення результатів експертизу).

8. Практика взаємовідносин з правоохоронними органами виявила відсутність єдиного підходу до оцінки експертного висновку та судово-бухгалтерської експертизи.

У зв’язку з цим в роботі встановлено, що методика оцінки ефективності судово-бухгалтерської експертизи передбачає використання наступних критеріїв оцінки: результативність – виявлення обсягу засобів, що використовувалися з порушенням законодавства, або тих, що використовувалися неефективно або не за цільовим призначенням; дієвість – виявлення об’єму засобів, що мають бути повернуті до місцевого або державного бюджету, кількість рішень прийнятих за результатами проведеного експертного дослідження та їх зміст; економічність – визначення об’єму засобів, витрачених на проведення експертизи (затрати часу та витрати у грошовій формі). Метою визначення якості та ефективності судово-бухгалтерської експертизи є оцінка рівня її результативності, визначення факторів, що впливають на неї та виявлення резервів її підвищення.

9. Проблема підвищення ефективності проведення судово-бухгалтерської експертизи потребує розробки шляхів її перспективного розвитку. З метою вдосконалення методології та організації судово-бухгалтерської експертизи в роботі запропоновано наступні напрями її розвитку: застосування автоматизованої системи обробки інформації в судово-бухгалтерській експертизі; розширення правових функцій експерта-бухгалтера; встановленні ролі судово-бухгалтерської експертизи в профілактичній діяльності щодо попередження фінансових правопорушень.

Комп’ютеризація процесів судово-бухгалтерської експертизи є основним напрямом її розвитку в умовах науково-технічного прогресу, який сприяє підвищенню продуктивності праці експерта-бухгалтера при роботі з великим обсягом документів, зменшенню ризику помилок, здійсненню організації роботи та оформлення документації у відповідності з вимогами відповідних стандартів, прискоренню пошуку необхідної інформації тощо. За результатами дослідження встановлено, що повністю комп’ютеризувати експертне дослідження неможливо. Проте існують передумови застосування ресурсів комп’ютерних програм для підвищення ефективності та незалежності діяльності експерта-бухгалтера. Обґрунтовано необхідність розширення правових функцій експерта-бухгалтера, що дасть змогу значно скоротити терміни слідства і суттєво підвищити ефективність організації боротьби з економічною злочинністю. Широке використання профілактичних заходів сприятиме покращенню ефективності роботи щодо встановлення та усунення причин, умов і наслідків, які сприяють здійсненню злочинів.