- •Передмова
- •Проблеми організації охорони праці в офісах та фінансових установах на сучасному етапі.
- •2. Основні принципи організації роботи з охорони праці в офісах і фінансових установах.
- •3. Функції управління охороною праці.
- •4. Джерела фінансування заходів з поліпшення умов і охорони праці.
- •1. Законодавство про охорону праці
- •2. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •3. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •5. Охорона праці жінок і молоді
- •1. Організація роботи з охорони праці управління освіти
- •2. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах
- •3. Організація служби охорони праці в навчально-виховних закладах
- •4. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах
- •5. Контроль і нагляд за станом охорони праці.
- •Види інструктажів та періодичність їх проведення.
- •Травма та травматизм.
- •Професійні захворювання.
- •1. Устаткування, утримання та організація навчально-виховного процесу.
- •2. Навчальні та навчально-виробничі приміщення
- •1. Ергономічні характеристики моніторів
- •2. Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів навколишнього середовища кабінетів і класів з пк
- •1. Вимоги до навчальних і навчально-виробничих майстерень
- •2. Заходи безпеки під час проведення занять у навчально-виробничих майстернях
- •1. Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії) фізики
- •2. Заходи безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики
- •3. Вимоги до приміщень кабінету хімії та лаборантської (препараторської)
- •4. Заходи безпеки під час проведення лабораторних робіт у кабінетах хімії
- •5. Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії) біології та лаборантської
- •6. Заходи безпеки під час проведення лабораторних занять, практичних робіт, демонстраційних дослідів у приміщенні кабінету (лабораторії) біології
- •7. Заходи безпеки під час роботи в шкільному куточку живої природи
- •8. Заходи безпеки під час роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці
- •9. Заходи безпеки під час проведення екскурсій з біології
- •1. Вимоги безпеки й санітарії до місць проведення навчального процесу й спортивного інвентаря. Вимоги до критих спортивних споруд (спортивних залів).
- •2. Додаткові вимоги безпеки під час проведепдя занять з фізичної культури і спорту (вимоги викладено за розділами навчальної програми)
- •3. Вимоги безпеки під час занять зі спортивних ігор (футбол, волейбол, баскетбол, гандбол)
- •4. Відповідальність, обов'язки та права посадових осіб
- •5. Лікарський контроль під час проведення навчально-виховного процесу з фізичної культури
- •1. Положення про розробку інструкцій з охорони праці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Зміст і побудова інструкцій
- •1.3. Викладення тексту інструкцій
- •1.4. Порядок розробки, затвердження та введення інструкції в дію
- •1.5. Реєстрація, облік і видання інструкцій на підприємстві
- •1.6. Перегляд, припинення чинності та скасування інструкцій
- •2. Інструкція з безпеки для кабінету (лабораторії) хімії загальноосвітнього навчального закладу
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •2.3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •2.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •2.5. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
- •3.3. Вимоги безпеки для учнів під час роботи в куточку живої природи
- •3.4. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
- •3.6. Вимоги безпеки під час проведення практичних робіт у теплиці (оранжереї)
- •4. Примірна інструкція з безпеки діяльності працівників дошкільного закладу під час навчально-виховного процесу
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
- •4.3. Вимоги безпеки під час роботи
- •4.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •4.5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •1. Вимоги пожежної безпеки до закладів системи освіти України
- •2. Загальні положення
- •3. Основні вимоги пожежної безпеки
- •4. Вимоги пожежної безпеки для приміщень різного призначення, що належать до системи освіти України
- •5. Навчання з питань пожежної безпеки в закладах, установах і організаціях системи освіти України
- •6. Порядок дій у разі виникнення пожежі
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
3. Вимоги до приміщень кабінету хімії та лаборантської (препараторської)
Приміщення кабінету (лабораторії) хімії, лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2 3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», ДСанШН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу».
Кабінети хімії рекомендується розміщувати на верхніх поверхах будівлі школи і в приміщеннях, звернених вікнами на південь, схід або південний схід.
Площа приміщення кабінету хімії має бути не менше 72 м2; лаборантської - не менше 6 м2; висота приміщень - 3,3 м.
Лаборантську треба розміщувати поряд з кабінетом хімії з боку класної дошки і з'єднувати дверима. З лаборантської треба передбачати другий вихід у коридор, на сходи, у рекреаційне або інше суміжне приміщення. Приміщення кабінету хімії та лаборантської повинні бути світлими, теплими й сухими. Поверхні стін, стелі й дверей у цих приміщеннях повинні бути гладенькими й матовими. Підлогу роблять неслизькою, стійкою проти стирання, без щілин, вона не повинна деформуватися від миття й дезінфекції. Підлогу треба покривати тільки матеріалами, що зазначені в переліку полімерних матеріалів і виробів і дозволені для використання в будівництві.
Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті хімії та лаборантській повинно забезпечувати зручність і безпеку роботи.
Середня висота лабораторних столів повинна бути 750...800 мм; ширина - 550 мм; довжина: двомісного - 1600 мм, тримісного -2400 мм, виходячи з того що робоче місце для одного учня по довжині стола - не менше 800 мм.
Лабораторні столи з боку, звернутого до демонстраційного столу, повинні мати бортики висотою 100 мм*
Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом становить не менше як 8UU мм. Віддаленість останнього учня від класної дошки не повинна перевищувати 10 м.
Кабінет хімії та лаборантську забезпечують вентиляцією, освітленням, горючим газом, опаленням, водопроводом і каналізацією.
У кабінеті хімії повинні бути встановлені раковини з підведенням холодної та гарячої води.
Освітлення
Недостатнє освітлення кабінету, крім негативного впливу на загальне самопочуття й здоров'я людини, часто є причиною нещасних випадків. Тому всі робочі місця, проходи й приміщення мають бути добре освітленими.
Освітлення має бути рівномірним і досить сильним. Воно не повинно утворювати різких тіней на робочих місцях, зайвої яскравості й блискучості в полі зору працюючих, а також контрастів між освітленим робочим місцем і навколишньою обстановкою.
Освітлення повинно давати правильний напрям світлового потоку.
Основні вимоги до освітлення кабінетів хімії
Природне освітлення кабінетів повинно відповідати вимогам розділу СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування». Коефіцієнт природної освітленості в кабінетах хімії має становити не менше 2%. Основний світловий потік повинен бути спрямований з лівого боку від учня. Не можна захаращувати світлові отвори обладнанням та іншими приладами як з внутрішнього, так і з зовнішнього боку будівлі. Шибки вікон очищають не рідше як два-три рази на рік. У південних та інших кліматичних районах країни з підсиленою інсоляцією у літній час треба застосовувати сонцезахист. Забороняється для сонцезахисту білити скло, не рекомендується використовувати штори. Штучне освітлення повинно відповідати вимогам СНиП П-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування». Як джерело світла слід використовувати переважно люмінесцентні лампи білого кольору типу ЛБ-80. Люмінесцентні світильники рекомендується застосовувати розсіяного світла, а при висоті приміщення кабінету хімії та лаборантської 3,3 м-підвісні. Світильники з лампами розжарювання застосовують, як правило, повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами. Вмикання світильників передбачають роздільне (за рядами). Найменша освітленість від загального освітлення робочих поверхонь на висоті 0,8 м від підлоги в кабінеті хімії та лаборантській повинна бути не меншою 300 лк незалежно від виду освітлення. Світильники штучного освітлення треба утримувати в чистоті й справності. Чистити їх треба не менше 2-х разів на місяць. Лампи світильників у разі їх виходу з ладу потрібно негайно заміняти лампами відповідної потужності. При комбінованому освітленні світильники повинні мати арматуру, що захищає працюючого від надмірної яскравості джерела світла, а світильники від пилу, вологи і механічних пошкоджень. Нагляд за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладається на особу, відповідальну за електрогосподарство школи.
Опалення і вентиляція
Постійний та ефективний обмін повітря є обов'язковою умовою для роботи в кабінеті хімії. До опалення і вентиляції кабінетів хімії висуваються такі основні вимоги.
Кабінет хімії та лаборантську забезпечують опаленням і припливно-витяжною вентиляцією з таким розрахунком, щоб у приміщеннях температура повітря підтримувалась у межах 16...18°С, вологість ЗО...60%. Вміст шкідливих газів і пари в повітрі зазначених приміщень не дозволяється. Природна вентиляція повинна здійснюватися за допомогою фрамуг або кватирок зі зручними пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх з підлоги. Площа фрамуг і кватирок, що відчиняються, повинна бути не менше 1/50 площі підлоги і забезпечувати трикратний повітрообмін. Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, кабінет хімії та лаборантську забезпечують витяжними шафами. Витяжні шафи, як правило, виготовляють з металевих конструкцій; склити їх бажано армованим склом. Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх з внутрішнього боку оббивають жерстю з азбестовою прокладкою на висоту не менше 0,5 м для захисту від полум'я пальників або електронагрівальних приладів. Витяжні шафи обладнують верхніми й нижніми відсмоктувачами (вмикання відсмоктувачів регулюють залежно від густини газів і пари, що виділяються). Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмоктуваного повітря в переріз відкритих на 15...20 см стулок шафи була в межах 0,3...0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими найбільш шкідливо діючими речовинами швидкість повітря потрібно збільшити до 1,0... 1,5 м/с у перерізі витяжної шафи. Стулки витяжної шафи повинні відчинятися й зачинятися тільки у вертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки в потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції. Усередині витяжні шафи обладнують електричним освітленням у вибухобезпечному виконанні. Електропроводка до світильників виконується відповідно до «Правил улаштування електропроводок у вибухонебезпечних приміщеннях». Перемикачі встановлюють поза шафою. До витяжної шафи повинні бути підведені газ і вода. Парові крани встановлюють біля переднього борту шафи з таким розрахунком, щоб запобігти випадковому їх відчиненню. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводок з метою захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.
Електрична мережа
Електропроводка, установлення електрообладнання та приладів у кабінеті хімії" повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), особливу увагу слід звернути на такі моменти.
Усі доступні для дотику електротехнічні пристрої надійно ізолюють. Вмикати в мережу електроприлади потужністю до 800 Вт можна через штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної мережі. Потужніші нагрівники та інші прилади необхідно приєднувати до рубильників (закритого типу) або розподільних щитів. Розподільні пристрої вміщують у шафах, виготовлених з неспалимих або важкоспалимих матеріалів. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у місцях, які зручні для спостереження й обслуговування. Заземлення електрообладнання треба виконувати за інструкцією з техніки безпеки під час експлуатації електроустановок до 1000 В у школах та інших закладах освіти. Вмикання й вимикання всієї електромережі кабінету хімії повинно здійснюватися одним загальним рубильником. Розетки для вмикання електронагрівальних та інших приладів розміщують на торцевому боці робочого стола або на стіні біля робочого місця. Для живлення переносних електроприймачів потрібно застосовувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній оболонці. Не дозволяється підвішувати проводи на цвяхах, пропускати їх крізь отвори в стінах, у стулках витяжних шаф, приладах тощо без ізоляційних трубок; залишати незахищеними в місцях, де вони можуть бути пошкоджені; залишати без ізоляції оголені проводи; приєднувати проводи один до одного скручуванням; користуватися несправними штепсельними з'єднаннями, перемикачами тощо.
Газова мережа
Горючий газ необхідний для забезпечення нормальної роботи, що проводиться в кабінеті хімії.
Основні вимоги до газової мережі кабінетів хімії:
у кабінеті хімії потрібно передбачити підведення газу до демонстраційного стола, до пальників, установлених у витяжних шафах, і до учнівських лабораторних столів. Газ до кабінету хімії підводять окремим вводом від магістральних ліній газової системи школи. Газова мережа кабінету хімії повинна мати кран на розгалуженні загальної газової магістралі для припинення подачі газу одночасно в усі газові точки, встановлені в кабінеті. Кран фарбують червоним кольором. Газова мережа повинна бути повністю герметизована, не мати витоку газу в з'єднаннях, кранах, міцно закріплена й доступна для ремонту і перевірки герметичності;
приєднувати до газової мережі гумові трубки дозволяється тільки для переносних приладів - лабораторних пальників. У цьому разі крани повинні мати гофровані наконечники (штуцери).
Розміщення газопроводів і електропроводки всередині кабінету хімії має відповідати таким вимогам:
а) від електропроводу, прокладеного відкрито, до газопроводу витримують відстань не меншу 10 см. Якщо електропровід прокладають у трубах, дозволяється зменшувати цю відстань до 5 см;
б) якщо прокладення електропроводу заховане, відстань до газопроводу від краю закритої борозни має бути не менше 5 см;
в) у місцях перетину газопроводу з відкрито розміщеним електропроводом останній поміщають у гумову або ебонітову трубку, яка виступає на 10 см з кожного боку газопроводу.