30. Методи діагностики туберкульозу.

Діагностика туберкульозу включає кілька послідовних етапів. При цьому всі методи досліджень ділять на 3 групи: обов'язковий діагностичний мінімум (ОДМ), додаткові методи дослідження неінвазивного (ДМІ-1) і інвазивного (ДМІ-2) характеру і, нарешті, факультативні методи (ФМІ).Крім мікроскопії мокротиння та іншого патологічного матеріалу як обов'язкового діагностичного мінімуму, можливе дослідження методом люмінесцентної мікроскопії, ПЛР та бактеріологічними (культуральним) методом посіву на поживні середовища, які здійснюються в спеціалізованих лабораторіях протитуберкульозних закладів.Виявлення МБТ дозволяє встановити етіологічний діагноз без особливих труднощів. Найбільш важка ситуація в діагностиці туберкульозу виникає у хворих з клінічною симптоматикою у разі відсутності мокроти, а також тоді, коли в мокроті МБТ не виявлені. У цих випадках діагностика туберкульозу легень в чому грунтується на променевих методах дослідження органів грудної клітини.Ці методи доповнюють результати клінічного обстеження хворих, при цьому поєднаний аналіз їх дає можливість підвищити чутливість і специфічність, а при негативних даних мікробіологічного і морфологічного дослідження мають вирішальне значення. Рентгенівська КТ легенів при цьому є провідним діагностичним методом.

Рентгено-томографічна картина туберкульозу легенів відрізняється поліморфізмом як за характером інфільтративних змін, так і по локалізації специфічних змін, і вимагає цілеспрямованої диференціальної діагностики.

31. Специфічна та неспецифічна профілактика туберкульозу.

Профілактика туберкульозу поділяється на:

А) специфічну

Б)неспецифічну,

Специфічну профілактику проводять шляхом вакцинації і ревакцинації. БЦЖ, а також хіміопрофілактику. Вакцина БЦЖ представляє собою сухий порошок ослаблених мікобактерій туберкульозу бичачого типу, які втратили свою вірулентність, але збереглися імунні властивості . Вакцину вводять в/м по типу реакції Манту, на зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча. Вводять 0,05 мл вакцини розведеної в 0,1 мл ізотонічного р-ну хлориду натрію після обробки шкіри 70% спиртом. Через 4-6 тижнів навісці введення вакцини появляється інфільтрат діаметром 4-12 мм, з маленькими вузликами в центрі. Ця превивка тримається 2-4 міс., після чого на місці інфільтрат утворюється рубець. Виробляється імунітет на 5-7 років, після чого її повторяють. Ревакцинація представляє собою повторне введеннявакцини. Важливий момент в профілактиці захворювання являється робота в вогнищі туберкульозної інфекції – приміщення, де живе хворий, виділення мікобактерій туберкульозу. В першу чергу потрібно ознайомити хворого з особистої гігієни: користуватися окремим рушником, посудом, плювальницею. При кашлі і чханні хворих повинне прикривати рот і ніс новим платком, відвертатися при цьому він обстежуючих. Необхідно мати дві кишенькові плювальниці. Плювальниці повинна бути заповнена на 1/3 5%розчином хлораміну. Після спорожнення її необхідно кип’ятити в 2% розчині гідрокарбонату натрія. Посуд хворого потрібно зберігати окремо і кипятини після його використання на протязі 10 хв. Необхідно також кип’ятити натільну і постільну білизну хворого. Прибирання приміщення проводять вологим способом. Підлогу і меблі кожного дня протирають тряпкою зможеною 5% хлорамін, Хворому виділяють окрему кімнату, або відділяють її ширмою. Медпрацівники, які контактують з хворим повинні ретельно мити руки з малом, вдівати халати, маски, рукавички. Всі люди, які були в вогнищі туберкульозу повинні бути на диспансерному обліку на протязі 2 років.