- •1. Здоровя і хвороба. Критерії їх оцінки
- •2. Формування нової якості у хвороби.
- •3. Аналіз хвороби за рівнями абстракції.
- •4. Людина і навколишнє середовище. Екологія людини.
- •5. Визначення здоров’я за вооз.
- •11. Загальна характеристика гельмінтів.
- •12. Аскаридоз, шляхи зараження, механізм розвитку.
- •13. Збудник трихоцефальозу, шляхи, механізм зараження.
- •14.Лямбліоз, шляхи, прояви.
- •16. Ентеробіоз, шляхи, прояви.
- •17. Трихінельоз, шляхи зараження.
- •18. Ехінококоз, шляхи зараження.
- •24. Туберкульоз – хронічне інфекційне захворювання.
- •25. Захворюваність на туберкульоз.
- •26. Збудник туберкульозу, його властивості.
- •27. Шляхи зараження туберкульозом.
- •28. Туберкульоз легень.
- •30. Методи діагностики туберкульозу.
- •31. Специфічна та неспецифічна профілактика туберкульозу.
- •32 .Поняття про венеричні хвороби
- •34. Гонорея, збудник.
- •35. Боротьба з венеричними захворюваннями
- •36. Снід, збудник…
- •37.Поширення захворюв.На снід
- •38. Поширення сніду у дітей
- •39. Анатомо –фізіолог. Особливості органів дихання.
- •40. Порожнина носа, її роль в акті дихання.
- •41.Гігієна органів дихання та голосового апарату.
- •42. Носова кровотеча.
- •43. Гострі запалення мигдаликів.
- •44. Хронічне запалення піднебінних мигдаликів.
- •45. Фізіологія функцій гортані.
- •46. Пневмонія у дітей, їх перебіг у різних вкових категоріях.
- •47. Значення опорно-рухового апарату.
- •49 Хребет, вікові особливості
- •50. Постава її формування Постава - це комплексне поняття
- •51.Функції хребта.
- •52.Паталогічні викривлення хребта та їх роль у виникненні деяких захворювань
- •53. Гостре запалення слизової оболонки шлунку.
- •54.Виразкова хвороба шлунка,основні прояви, ускладнення. Профілактика
- •55. Відмінності перебігу виразки шлунку і виразки 12 перстної кишки.
- •56. Розвиток кори великих півкуль головного мозку.
- •57. Характеристика умовних рефлексів у дітей.
- •58. Типи нервової діяльності у дитячому віці за Красногорським.
- •59. Взаємодія процесів збудження і гальмування.
- •60. Травматизм. Його види і профілактика.
- •61. Дитячий травматизм, профілактика
- •62. Основи десмургії, її розвиток, призначення
- •63. Загальні правила накладання пов’язок в залежності від їх призначення
- •64. Реанімація, завдання її. Основні методи реанімації
- •65. Особливості проведення реанімації дітям
- •67. В яких випадках проводять реанімацію
- •69.Кровотечі класифікація ускладнення.
- •70. Ознаки артеріальних венозних і капілярних кровотеч.
- •71. Способи зупинки кровотечі.
- •72.Носові кровотечі, можливі ускладнення.
- •73. Опіки, класифікація, види.
- •74. Перегрівання. Тепловий і сонячний удар.
- •75. Відмороження, ознак і допомога.
- •76. Поняття про перелом кісток.
- •77. Достовірні ознаки перелому, ускладнення.
- •78. Іммобілізація при переломах кісток.
- •79. Гостра серцева недостатність.
- •80. Бронхіальна астма, причини, прояви.
- •81. Серцева астма, прояви.
- •82. Круп справжній і несправжній.
- •83.Гострий живіт., причини, ознаки.
- •84.Поняття про отрути , класифікація..
- •85. Особливості труєння кислотами і лугами.
- •86. Розпізнавання та знешкодження отрути.
- •87. Отруєння препаратами побутової хімії.
30. Методи діагностики туберкульозу.
Діагностика туберкульозу включає кілька послідовних етапів. При цьому всі методи досліджень ділять на 3 групи: обов'язковий діагностичний мінімум (ОДМ), додаткові методи дослідження неінвазивного (ДМІ-1) і інвазивного (ДМІ-2) характеру і, нарешті, факультативні методи (ФМІ).Крім мікроскопії мокротиння та іншого патологічного матеріалу як обов'язкового діагностичного мінімуму, можливе дослідження методом люмінесцентної мікроскопії, ПЛР та бактеріологічними (культуральним) методом посіву на поживні середовища, які здійснюються в спеціалізованих лабораторіях протитуберкульозних закладів.Виявлення МБТ дозволяє встановити етіологічний діагноз без особливих труднощів. Найбільш важка ситуація в діагностиці туберкульозу виникає у хворих з клінічною симптоматикою у разі відсутності мокроти, а також тоді, коли в мокроті МБТ не виявлені. У цих випадках діагностика туберкульозу легень в чому грунтується на променевих методах дослідження органів грудної клітини.Ці методи доповнюють результати клінічного обстеження хворих, при цьому поєднаний аналіз їх дає можливість підвищити чутливість і специфічність, а при негативних даних мікробіологічного і морфологічного дослідження мають вирішальне значення. Рентгенівська КТ легенів при цьому є провідним діагностичним методом.
Рентгено-томографічна картина туберкульозу легенів відрізняється поліморфізмом як за характером інфільтративних змін, так і по локалізації специфічних змін, і вимагає цілеспрямованої диференціальної діагностики.
31. Специфічна та неспецифічна профілактика туберкульозу.
Профілактика туберкульозу поділяється на:
А) специфічну
Б)неспецифічну,
Специфічну профілактику проводять шляхом вакцинації і ревакцинації. БЦЖ, а також хіміопрофілактику. Вакцина БЦЖ представляє собою сухий порошок ослаблених мікобактерій туберкульозу бичачого типу, які втратили свою вірулентність, але збереглися імунні властивості . Вакцину вводять в/м по типу реакції Манту, на зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча. Вводять 0,05 мл вакцини розведеної в 0,1 мл ізотонічного р-ну хлориду натрію після обробки шкіри 70% спиртом. Через 4-6 тижнів навісці введення вакцини появляється інфільтрат діаметром 4-12 мм, з маленькими вузликами в центрі. Ця превивка тримається 2-4 міс., після чого на місці інфільтрат утворюється рубець. Виробляється імунітет на 5-7 років, після чого її повторяють. Ревакцинація представляє собою повторне введеннявакцини. Важливий момент в профілактиці захворювання являється робота в вогнищі туберкульозної інфекції – приміщення, де живе хворий, виділення мікобактерій туберкульозу. В першу чергу потрібно ознайомити хворого з особистої гігієни: користуватися окремим рушником, посудом, плювальницею. При кашлі і чханні хворих повинне прикривати рот і ніс новим платком, відвертатися при цьому він обстежуючих. Необхідно мати дві кишенькові плювальниці. Плювальниці повинна бути заповнена на 1/3 5%розчином хлораміну. Після спорожнення її необхідно кип’ятити в 2% розчині гідрокарбонату натрія. Посуд хворого потрібно зберігати окремо і кипятини після його використання на протязі 10 хв. Необхідно також кип’ятити натільну і постільну білизну хворого. Прибирання приміщення проводять вологим способом. Підлогу і меблі кожного дня протирають тряпкою зможеною 5% хлорамін, Хворому виділяють окрему кімнату, або відділяють її ширмою. Медпрацівники, які контактують з хворим повинні ретельно мити руки з малом, вдівати халати, маски, рукавички. Всі люди, які були в вогнищі туберкульозу повинні бути на диспансерному обліку на протязі 2 років.
