Розділ 2. Міжнародна торгівля та особливості її розвитку в сучасних умовах

2.1. Закономірності розвитку міжнародної торгівлі товарами

Міжнародна торгівля - це первинна форма міжнародних економічних зв'язків, що являє собою обмін товарами, послугами між державно оформленими національними господарствами, тобто між державами.

З операційної точки зору міжнародна торгівля - це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами різних держав, державами та міжнародними організаціями.

Міжнародна торгівля товарами - це форма зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці і виражає їх взаємну економічну залежність.

Міжнародна торгівля послугами - це специфічна форма світогосподарських зв'язків з обміну послугами між продавцями і покупцями різних країн.

Пересування товарів і послуг між країнами є головною зовнішньою ознакою існування світового ринку.

Важливою тенденцією розвитку світової торгівлі на сучасному етапі є взаємодія країн-торговельних партнерів у рамках різних інтеграційних об'єднань. Економічне об'єднання країн на регіональній основі зумовлено тим, що зростаючі обсяги багатономенклатурного виробництва багатьох країн стають завеликими для їх внутрішніх ринків, тому створення ширшого єдиного економічного простору є сприятливим чинником розвитку та підвищення їх конкурентоспроможності. На території країн, що входять до відповідного регіонального об'єднання, ліквідуються внутрішні бар'єри дня переміщення товарів, здійснюється єдина для всіх країн митна політика, координується податково-бюджетна, грошово-кредитна політика, спільно вирішуються проблеми обслуговування товарних потоків та ін.

Ключовим поняттям, що характеризує сучасний стан світового розвитку є глобалізація – процес, що відображає перехід від економік окремих країн до єдиної економічної системи. Глобалізація водночас є передумовою та наслідком сучасної інформаційної революції, суть якої в розширенні, поглибленні та ускладненні взаємозв’язків та взаємозалежності суб’єктів та держав, що відображається в процесах формування всесвітнього інформаційного простору, світового ринку капіталів, товарів та робочої сили, в інтернаціоналізації проблем техногенного впливу на природне середовище, а також питаннях безпеки.

До стабільного зростання міжнародної торгівлі спричинило кілька факторів:

1. Поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва.

2. НТР, яка сприяла оновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, що водночас прискорило реконструкцію старих. На перший план виходить наукомістка продукція сучасних галузей обробної промисловості, тоді як частка сировинних товарів і енергоресурсів скорочується.

3.Значне збільшення (випереджаюче зростання) частки послуг (т.зв. «невидимого експорту»). Це зумовлено зростаючою роллю послуг у процесі розширеного відтворення, значним зменшенням транспортних витрат, посиленням ролі послуг при міжнародній торгівлі типовими товарами та іншими факторами.

4.Активна діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку.

5. Регулювання (зокрема, лібералізація) міжнародної торгівлі в межах СОТ. Лібералізація міжнародної торгівлі передбачає перехід багатьох країн до такого режиму торгівлі, при якому скасовуються кількісні обмеження імпорту, зменшуються митні збори та інші обмеження.

6. Розвиток економічної і передусім торговельної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі.

7. Здобуття політичної незалежності колишніми колоніальними країнами і їх наступний розвиток та виокремлення серед них «нових індустріальних країн», економічна модель яких орієнтується на зовнішній ринок.

8. Трансформаційні процеси у постсоціалістичних країнах, що призвело до зростання відкритості їх економічних систем. В результаті в останнє десятиліття активізується їх зовнішня торгівля.

Таким чином, кінець ХХ - початок ХХІ століття характеризується подальшим розвитком міжнародної торгівлі. Цьому сприяють багато факторів: поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва; НТР; активізація діяльності ТНК; лібералізація міжнародної торгівлі в рамках СОТ; торгово-економічна інтеграція; крах системи колоніалізму і соціалізму; розвиток сфери послуг, тощо. Їх безліч, у сфері торгівлі на світовому ринку продовжує діяти закон нерівномірності економічного розвитку. Між розвинутими країнами та світовими економічними центрами він діє ще інтенсивніше.

В сучасних умовах розвитку світової торгівлі намітилися позитивні процеси. Передбачаючи збільшення переміщення товарів і послуг за межі державних кордонів країн, світова торгівля відіграє з-поміж основних форм міжнародних відносин вирішальну роль.

Після суттєвого скорочення в 2009 році, світова торгівля демонструє постійне зростання.

На сучасному етапі надзвичайна динамічність зовнішньої торгівлі зумовлена значною мірою розвитком спеціалізації та кооперування виробництва в міжнародному масштабі, скасуванням багатьох обмежень у міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку «нових індустріальних країн». У світовій торгівлі панівні позиції займають розвинуті країни, на частку яких припадає 2/3 обсягу експорту і така ж частка імпорту. Відповідно близько 1/3 світових експорту та імпорту припадає на країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою. Німеччина, США, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія є найбільшими експортерами світу.

На сучасному етапі збільшується вплив зовнішньої торгівлі на світовий економічний розвиток, в якому рух капіталу і технологій набувають високої мобільності. Саме діяльність ТНК сприяє перетворенню світу в єдине ціле, де його окремі частини стають функціонально взаємозалежними і де виникають нові тенденції і закони розвитку.

Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку. З огляду на них і подальший перерозподіл світових ринків та сфер впливу, можна прогнозувати можливість появи найближчим часом міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання та об’єднання найбільших компаній світу.

В структурі товарообороту та в напрямках зовнішньоторговельних потоків постійно відбуваються зміни. В сучасних умовах в міжнародній торгівлі суттєво скорочується питома вага сировини і різко підвищується частка готових виробів. В Німеччині та Японії частка готової продукції в експорті становить близько 90 %. Загалом у товарній структурі світового експорту понад 2/3 складає продукція обробної промисловості, питома вага якої постійно зростає, а менш ніж 1/3 – сировина і продовольчі товари.

Високими темпами здійснюється міжнародна торгівля машинами і обладнанням, продукцією електротехнічної промисловості. Дедалі більше експортується науковомісткої продукції, що сприяє розширенню торгівлі послугами.

Характерною рисою сучасного стану є збільшення частки торгівлі індустріальних країн між собою.

На неї припадає понад 70 % всесвітньої торгівлі, а частка країн, що розвиваються, у світовій торгівлі не досягає і 20 %. Посилення позицій економічно менш розвинутих країн досягається в результаті диверсифікації її (світової торгівлі), тобто одночасного розвитку багатьох її напрямків та розширення асортименту товарів.

Однак, крім позитивної сторони міжнародної торгівлі існують певні проблеми:

1)зростання зовнішньої заборгованості країн-імпортерів;

2)погіршення зовнішніх умов (нерівномірне відновлення та збереження нестабільності на фінансових ринках);

3)зростання світової торгівлі послугами - «невидимого експорту», що підвищує рівень тіньової торгівлі тощо.

Отже, міжнародна торгівля виступає як домінанта процесу глобалізації забезпечуючи фізичне переміщення вантажів, сприяючи розвитку світової транспортної й логістичної інфраструктури. Якісний розвиток торговельних відносин сприяє розширенню участі країн у міжнародному поділі праці й одержання доступу до нових технологій, збільшенню ринків збуту, розвитку й удосконаленню методів конкуренції, поширенню інформації й формуванню нових знань, стимулюючи, таким чином, загальносвітове економічне зростання і людський розвиток.