Розділ 3. Туризм як форма міжнародної торгівлі туристичними послугами в Україні

3.1. Україна у міжнародній торгівлі товарами в умовах глобалізації

Глобалізація (від англ. global - світовий, всесвітній) - ключове поняття, яке детермінує еволюцію світової цивілізації на зламі тисячоліть, формує нову еру взаємодії націй, економічних систем та окремих індивідів, спричиняючи фундаментальні перетворення в усіх сферах суспільного життя. Глобалізацією називають тісний взаємозв'язок у світі: рух інформації, капіталу, товарів та людей через державні кордони у дедалі швидшому темпі та обсязі, взаємопроникнення культур, способів життя, залежність усіх країн світу від глобальних проблем. Тому суть процесу глобалізації світової економіки полягає у стрімкому зростанні обсягів і різноманітності світових зв'язків, поширенні процесів, практик і структур від національного простору до глобальних масштабів, у результаті чого посилюється економічна взаємозалежність країн світу, а також формується відносно цілісна економічна система, що практично охоплює територію всієї планети і диктує власні правила гри національним господарствам.

Процес глобалізації розширює географічну сферу свого впливу за межі національних кордонів тією мірою, якою вона бере участь у формуванні нових, глобальних правил економічної діяльності і призводить до передачі певних функцій держави на глобальний та до інших змін.

Під економічною глобалізацією розуміють значне збільшення масштабів усіх процесів міжнародного обміну за відкритості та інтегрованості світової економіки. Основу її функціонування утворює ринковий механізм, закони якого діють у міжнаціональному масштабі — на світових ринках капіталів, товарів, послуг, праці.

Міжнародна торгівля товарами - це форма зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці і виражає їх взаємну економічну залежність.

Розглянемо показники географічної структури експорту-імпорту товарів за 2008, 2009,2012,2013 роки (табл. 3.1, 3.2).

Таблиця 3.1

Географічна структура експорту товарів, (млн. дол. США)

	Всього	Країни СНД	Iншi країни свiту	Європа	Країни ЄС (28)	Азiя	Африка	Америка	Австралія і Океанія		Інші
Експорт
2008	66967,3	23166,3	43801,0	19732,8	18265,7	15887,0	3902,4	4144,0	64,0	70,8
2009	39695,7	13472,9	26222,8	10264,5	9514,3	12131,7	2627,8	1124,2	21,6	53,0
2012	68830,4	25318,6	43511,8	17424,0	17123,7	17681,1	5638,2	2607,7	50,9	109,9
2013	63320,7	22077,3	41243,4	17064,2	16758,6	16813,0	5094,7	2163,6	40,1	67,8

Таблиця 3.2

Географічна структура імпорту товарів, (млн. дол. США)

	Всього	Країни СНД	Iншi країни свiту	Європа	Країни ЄС (28)	Азiя	Африка	Америка	Австралія і Океанія		Інші
Імпорт
2008	85535,3	33377,8	52157,5	30477,0	28928,6	15497,7	1559,1	4190,6	431,7	1,4
2009	45433,1	19692,6	25740,5	16233,8	15438,5	6538,6	617,6	2197,9	149,4	3,2
2012	84717,6	34497,2	50220,4	27569,6	26237,2	17140,5	851,3	4446,7	195,7	16,6
2013	76986,8	27941,6	49045,2	28566,2	27046,5	15237,3	749,8	4339,9	93,7	58,3

Розрахуємо питому вагу регіонів у загальному обсязі експорту-імпорту товарів за 2008, 2009,2012,2013 роки (табл. 3.3, 3.4).

Таблиця 3.3

Питома вага регіонів у загальному обсязі експорту товарів

за 2008, 2009,2012,2013 роки

	Країни СНД %	Європа	Азiя	Африка	Америка	Австралія і Океанія
Експорт
2008	34,59	29,47	23,72	5,83	6,19	0,10
2009	33,94	25,86	30,56	6,62	2,83	0,05
2012	36,78	25,31	25,69	8,19	3,79	0,07
2013	34,87	26,95	26,55	8,05	3,42	0,06

Таблиця 3.4

Питома вага регіонів у загальному обсязі імпорту товарів

за 2008, 2009,2012,2013 роки

	Країни СНД %		Європа		Азiя		Африка		Америка		Австралія і Океанія
Імпорт
2008		39,02		35,63		18,12		1,82		4,90		0,50
2009		43,34		35,73		14,39		1,36		4,84		0,33
2012		40,72		32,54		20,23		1,00		5,25		0,23
2013		36,29		37,11		19,79		0,97		5,64		0,12

Відзначимо, що 2009 р. характеризувався продовженням негативних тенденцій кінця 2008 р., які сформувалися в українській економіці під впливом кумулятивного ефекту світової фінансової кризи. Поширення рецесійних процесів у світі, падіння попиту та цін на світових товарних ринках відобразилося і на обсягах товарної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, що в цілому вкрай негативно позначилося на становищі реального сектора економіки нашої держави та вплинуло на обсяги товарної торгівлі між Україною та ЄС.

За даними Євростату, протягом другої половини 2008 р. та у 2009 р. різко скоротилися вартісні обсяги українського експорту й у травні 2009 р. місячний експорт України в ЄС знизився до рівня середньомісячного експорту 2003 р. (рис. 3.1). У липні 2008 р. Україна експортувала в ЄС-27 у 2,72 рази більше, ніж у травні 2009 р.

Як показує графік, падіння імпорту було ще стрімкішим: у січні 2009 р. імпорт товарів з ЄС-27 у 3,2 рази менший, аніж у липні 2008 р. Варто відзначити, що низхідна динаміка імпорту змінилася висхідною вже на початку 2009 р., хоча обсяги імпорту залишалися значно нижчими за історичний максимум.

У той же час відновлення українського експорту в ЄС за перші сім місяців 2009 р. фактично не відбулося, незважаючи на девальвацію гривні.

Рис. 3.1. Динаміка вартісних обсягів торгівлі товарами між Україною та

ЄС-27 у 1999–2009 рр., млн дол. США

Загалом, аналізуючи динаміку зміни обсягів торгівлі товарами між Україною та країнами ЄС-27 за період 1999–2009 рр., ми спостерігаємо, що із 1999 р. на фоні загальних економічних зрушень у нашій державі відбувається постійне зростання обсягів її зовнішньоторговельного обороту з ЄС.

При цьому з 2002 р. вони вперше почали перевищувати відповідні показники з Росією - ще одним найбільшим торговельним партнером України. На кожного із згаданих вище стратегічних партнерів України припадає близько третини сукупного ЗТО з країнами світу.

Таким чином, протягом даних років спостерігається тенденція до поглиблення двосторонніх торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом при неоднозначних якісних характеристиках відповідних торговельних показників.

Протягом 2005–2008 рр. імпорт товарів з ЄС до України зростав стрімкіше порівняно з експортом українських товарів до ЄС (відповідно в 2,3 рази і 1,8 рази), внаслідок чого від’ємне сальдо торгівлі товарами між Україною й ЄС збільшилося у 5,3 рази. У 2008 р. коефіцієнт покриття імпорту товарів з ЄС становив лише 0,643.

Безумовно, не всі країни ЄС мають достатньо розвинені торговельні відносини з Україною. У аналізованому періоді – з 1999 по 2009 рр. найбільшими покупцями українських товарів серед країн "ядра" є Італія, Німеччина, Нідерланди, Іспанія та Велика Британія, а серед нових членів – Польща, Угорщина, Болгарія, Словаччина та Чеська Республіка. Для більшості країн ЄС було характерно падіння обсягів експорту товарів з України у 2005 р. порівняно з попереднім роком та їхнє подальше зростання.

Найбільші партнери з імпортних поставок товарів для України серед країн "ядра" – практично ті ж держави, що і в експорті: Німеччина, Італія, Франція, Велика Британія та Нідерланди. А серед нових членів Україна найбільше купувала товарів у Польщі, Чехії, Угорщини, Румунії та Словаччини.

Відтак, серед країн Європейського Союзу у зовнішній торгівлі товарами за 2009 р. Польща для нашої країни є другим за важливістю торговим партнером, поступаючись в експорті товарів лише Італії, а в імпорті – Німеччині (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Зовнішня торгівля товарами України з країнами – членами ЄС за 2009 р., тис. дол. США

У цьому контексті варто зазначити, що вже на початку 2009 р. спостерігається різке проти попередніх років зменшення експорту до країн, що входять до переліку основних партнерів в експорті товарів України – Італії (42,2% від обсягів 2008 р.) та Німеччини (67,9% від обсягів 2008 р.).

Також зменшились імпортні поставки у 2009 р. із країн – членів ЄС – Польщі (50,7% від рівня 2008 р.), Німеччини (53,8%), які також входять до переліку основних партнерів в імпорті товарів України.

Україна є експортером товарів і послуг до великої кількості країн, як до Європи, так і до віддалених країн, таких, як: Америка, Австралія, країн Сходу та ін. За даними Державної служби статистики України зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 215 країнами світу в 2012 році і з 180 країнами світу лише за січень 2013 року.

Не можна не погодитися, що Україна має великий потенціал в експортних можливостях, бо має значну сировинну базу, багаті родовища корисних копалин, вдале географічне положення, відносно розвинену промисловість, також вона володіє потенціалом у розвитку науки та техніки, але не має коштів на його подальший розвиток. Аналізуючи дані зовнішньої торгівлі України товарами за 2012 рік, можна зазначити, що обсяги експорту товарів до країн СНД становили 36,8 % від загального обсягу експорту: Азії – 25,7 %, Європи – 25,3 %, у тому числі до країн Європейського Союзу – 24,8 %, Африки – 8,2 %, Америки – 3,8 %, Австралії та Океанії – 0,1 %.

Дивлячись на рис. 3.3-3.4 та аналізуючи дані з обсягу експорту товарів, можна виділити основні країни, до яких здійснювався експорт та основні товари експорту.

Таким чином, найсуттєвіші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації – 25,6 % від загального обсягу експорту (залізничні локомотиви, чорні метали, механічні машини), Туреччини – 5,4 % (чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження, добрива), Єгипту – 4,2 % (зернові культури, чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження), Польщі – 3,7 % (чорні метали, руди, шлак і зола, насіння і плоди олійних рослин), Італії (чорні метали, насіння і плоди олійних рослин, зернові культури) та Казахстану (залізничні локомотиви, вироби з чорних металів, механічні машини) – по 3,6 %, Індії – 3,3 % (жири та олії тваринного або рослинного походження, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, добрива).

Рис. 3.3. Основні країни-партнери в експорті товарів за 2011 р.

Рис. 3.4. Основні країни-партнери в експорті товарів за 2012 р.

Слід зазначити, що продукція агропродовольчого комплексу, який включає в себе сільське господарство і харчову промисловість, займає вагоме місце у вітчизняному експорті. Порівнюючи з даними 2009 року, загальна сума торгівлі становила 45 400 млн дол., у 2012 загальна сума збільшилась до 68 809 млн дол..

Також варто зазначити, що обмежений асортимент є слабкою стороною структури експорту продукції агропродовольчого комплексу. Для детальнішого аналізу було порівняно структуру експорту агропродовольчої продукції з трьома країнами – США, Нідерландами і Францією, які займають перші позиції на світовому ринку і, на відміну від України, мають додатне торговельне сальдо. У цілому асортимент експортної продукції США представлений 357 видами, у Нідерландах – 381, у Франції – 384, в Україні – 231. Якщо порівняти Нідерланди й Україну, то асортимент продукції Нідерландів буде вражаючим, бо вони використовують майже все – від картоплі до харчових відходів. Так, у Нідерландах перші десять головних видів експортної продукції займають 40 %, то в Україні більше 75 %.

Отже, загалом Україна має більш-менш позитивні тенденції в експорті товарів на міжнародному ринку, при сприятливих умовах крок за кроком Україна зможе наздогнати рівень розвинутих країн.

Попередньо було проаналізовано експорт України, але ж й імпорт відіграє важливу роль у міжнародній торгівлі. У загальному обсязі імпорту України за 2012 рік найбільші надходження здійснювались з Російської Федерації – 32,4 % (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні машини, чорні метали), Китаю – 9,3 % (електричні та механічні машини, взуття), Німеччини – 8 % (механічні машини, засоби наземного транспорту, крім залізничного, фармацевтична продукція), Білорусі – 6 % (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, засоби наземного транспорту, крім залізничного, добрива), Польщі – 4,2 % (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, пластмаси, полімерні матеріали, папір та картон), США – 3,4 % (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні машини, засоби наземного транспорту, крім залізничного) та Італії – 2,6 % (механічні та електричні машини, пластмаси, полімерні матеріали). Збільшились імпортні поставки з Китаю – на 26 %, Білорусі на 20,3 %, США та Польщі – на 12,1 %, Італії – на 11,4 %. Поставки з Російської Федерації зменшились на 5,9 % (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Основні країни-партнери в імпорті товарів

Проаналізувавши дані з обсягу імпорту товарів, можна виділити основні товари, на які припадає більший відсоток імпортованої продукції. Таким чином, це мінеральні продукти, які склали обсягу імпорту товарів за січень 2013 року, на поставки механічних та електричних машин припадало – 14,1 %, продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості – 8,5 %, засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – 6,3 %, недорогоцінних металів та виробів з них – 5,7 % та ін.

Розглянемо основних торгівельних партнерів України у 2013 році (табл. 3.1).

Росія, Китай і Німеччина увійшли в трійку найбільших торговельних партнерів України за підсумками 2013 року. Товарообіг цих країн з Україною склав, відповідно, $38,2 млрд, $10,6 млрд і $8,4 млрд.

Такі дані представлені на сайті Держслужби статистики. Євросоюз у статистиці враховується як окремі країни, але якщо брати Європу в цілому (без урахування країн СНД), то товарообіг з нею більше українсько-російського — $45,6 млрд.

У першій десятці також опинилися Польща ($6,6 млрд), Туреччина ($5,7 млрд), Білорусь ($5,6 млрд), Італія ($4,4 млрд), США ($3,6 млрд), Угорщина ($3 млрд) і Єгипет ($2,9 млрд).

Найменше Україна торгувала з Новою Каледонією, Антигуа і Барбуда, Сомалі, Гаїті та Папуа-Новою Гвінеєю (менше $200 тис.).

Таблиця 3.1

Основні торговельні партнери України у 2013 р

Головними покупцями українських товарів у минулому році були Росія ($15,1 млрд), Туреччина ($3,8) і Китай ($2,7 млрд), а Україна найбільше товарів купувала у Росії ($23,2 млрд), Китаю ($7,9 млрд) і Німеччини ($6,8 млрд).

Позитивний торговельний баланс (експорт товарів перевищує імпорт) Україна має більш ніж з половиною держав світу (найбільше — з Єгиптом, Туреччиною, Казахстаном, від $1,4 до $2,6 млрд). З іншого боку найсильніше Україна залежна від імпорту з Росії (негативне сальдо — $8,2 млрд), Китаю ($5,2 млрд) і Німеччини ($5,2 млрд).

Отже, здійснивши аналіз сучасної позиції України у міжнародній торгівлі, проаналізувавши обсяги експорту та імпорту товарів та послуг з 2011 року до січня 2013 року, можна зробити висновок, що Україна є повноправним учасником ринку товарів та послуг. Також слід зазначити, що Україна, хоч і ще і молода держава, але на даному етапі вона має достатні потенціал, щоб зайняти гідну позицію в економічному просторі.