1.(7 Балів) Визначіть значення проведення нетрадиційних уроків з географії у навчальному процесі в школі.

Урок був, і залишається надалі основною формою організації навчання в школі. І, не зважаючи на те, що він займає досить незначний проміжок часу — це найвідповідальніший і, мабуть, найскладніший етап навчального процесу. Адже від успішності кожного окремого уроку залежить якість шкільної освіти в цілому. Ось чому основні зусілля і вчених-теоретиків, і методистів, і вчителів-практиків спрямовані на вдосконалення саме цього виду занять, на пошук нових форм, методів та прийомів — цікавих, нестандартних, а, головне, ефективних.

Міцно увійшли до шкільної практики так звані нестандартні уроки, основна мета яких пробудити й утримати інтерес учнів до вивчення предмету, до навчання в цілому, а також розвиток особистісних здібностей дитини. Підготувати такий урок — не проста справа навіть для досвідченого вчителя. Це потребує значних зусиль, великих витрат часу. Важливим також є те, щоб учитель не зосереджувався тільки на ефективності зовнішній стороні проведення заняття, а вміло поєднав нестандартність форми уроку з його ефективністю.

Як і більшість педагогів, вважаємо, що перетворювати нестандартні уроки в головну або єдину форму роботи недоцільно, але поєднувати їх з «педагогічною класикою» потрібно.

2. (7 Балів) Опишіть роботу з контурними картами на уроках географії в 6 класі.

Прийоми роботи з контурними картами на уроках географії

Будь-яке завдання з контурною картою варто попередньо виконати у всіх деталях самому вчителю. Це дає можливість врахувати час на виконання роботи, познайомитися з труднощами суто технічного порядку і виробити зразок заповнення даного контуру.

Варто прагнути, щоб основна частина практичної роботи була проведена і перевірена в класі, для того щоб вдома учень лише завершив оформлення роботи.

У роботі з контурними картами можна виділити такі напрямки:

- робота з контурними картами в ході вивчення матеріалу;

- робота з контурними картами як засіб перевірки знань.

Домашні завдання за контурною картою варто давати після проведення практичних робіт у класі, для того щоб учні вже знали специфіку заповнення контурів і основні вимоги до техніки оформлення.

Вимоги до роботи з написами та позначеннями ліній

Написи та підписи оформляються акуратним друкованим шрифтом.

Розмір напису має відповідати величині й важливості об’єкту, розмір літер має бути однаковим, проміжки між літерами теж. Цього можна домогтися попередніми помітками, в межах контуру об’єкта, які фіксують розташування майбутніх літер напису. Переконавшись у правильності розташування літер, можна вже впевнено наносити їх на карту.

Написи не повинні перекривати контури та інші позначення , їх потрібно розташовувати в більш вільних місцях карти.

Написи назв міст, сіл, невеликих озер та інших об’єктів, які займають на карті невелику площу, розташовують у напрямку паралелей. Якщо на карті паралелі не зображені, написи розташовують паралельно нижній рамці карти. Початок написів цих об’єктів повинен бути поблизу самого об’єкта.

Назви об’єктів, які мають форму кривих ліній, розташовують на самому зображенні об’єктів або вздовж їхнього напрямку.

Назви об’єктів, що мають на карті площинну форму, підписують у середині зображення. При цьому літери назви повинні бути розташовані так, щоб сам підпис розкривав чітко форму та розмір об’єкта.

Написи річок і каналів розташовують у місцях малого навантаження карти над лінією річки або каналу. Написи достатньо довгих річок повторюють два або три рази – поблизу витоку, гирла і в середній частині течії.

Головні вимоги до написів і підписів усіх типів: вони повинні бути чіткими, легко читатися і не перевантажувати карту, тобто не «забивати» зміст карти. Цифри і перші букви необхідні в місцях перевантаження карти написами або під час проведення невеликих контрольних робіт.

Окрім вимог щодо нанесення написів та ліній, є ще загальні вимоги, що стосуються оформлення контурних карт:

1. Кордони та межі на контурній карті обов’язково наводять червоним кольором (державні, обласні, природних зон, заповідних територій тощо. Необхідно надписувати назви всіх сусідніх країн.

2. Наносячи будь – які умовні знаки варто дотримуватися тих форм, які прийняті в підручнику й атласах. Треба дотримуватися існуючої системи графічних зображень умовних знаків. Треба звернути увагу учнів на ті орієнтири, що допомагають установити розміщення умовних знаків.

3. Ареали сільськогосподарських районів оконтурюють тонкою лінією.

Під час складання легенди звертають увагу учнів на:

Всі умовні знаки, за винятком загальноприйнятих , і всі скорочення повинні бути пояснені.

Кожне нове пояснення потрібно розташувати в стовпчик з нового рядка, якщо готового «поля»легенди не вистачить, слід продовження легенди перенести на зворотний бік.

Бажано дотримуватися визначеного порядку щодо пояснення умовних знаків:спочатку умовні знаки пов’язані з природним середовищем, далі – з галузями промисловості, потім сільського господарства і транспорту.