82. Солі основних та основно-земельних металів. Солі натрію (натрію хлорид)

Натрій — один з основних катіонів для здійснення життєво важ­ливих функцій організму.

Він міститься в організмі в основному позаклітинно, підтримує сталий осмотичний тиск крові, клітинних та позаклітинних рідин, впливає на лужність та об’єм циркулюючої крові.

Потреба в натрії складає 3-6 г на добу.

Дефіцит натрію — наслідок підвищеного потовиділення, проно­су (діареї), блювання, поліурії, опіків, гіпофункції коркової речови­ни надниркових залоз. Він проявляється спазмами непосмугованих м’язів, пригніченням ЦНС, розладами кровообігу.

Натрію хлорид — сольовий препарат, який застосовують у фор­мі ізотонічного, гіпертонічного та гіпотонічного розчинів.

Ізотонічний розчин натрію хлориду — це 0,9 % розчин, його на­зивають також фізіологічним розчином (хоча це недоречно, оскіль­ки він не містить повний та необхідний електролітний комплекс мінералів складу плазми крові).

Осмотичний тиск фізіологічного розчину відповідає тискові рі­дин і клітин організму.

Показання до застосування: зневоднення на тлі безперервного блювання, проносу, опіків; інфекційні хвороби; значна крововтра­та; шок, колапс; місцево — для оброблення і промивання ран, опі­ків, очей, носової порожнини.

Вводять ізотонічний розчин підшкірно і внутрішньовенно.

Гіпертонічний розчин натрію хлориду — 2—10 % концентрації.

Його осмотичний тиск вищий, ніж тиск у клітині, тому він спри­чинює зморщування і загибель клітин, виявляє також протимік­робну дію.

Показання до застосування: використовують для зовнішнього застосування (2-10 %) для оброблення і промивання гнійних ран, опіків, абсцесів; внутрішньовенно (10-20 мл 10 % розчину) для зу­пинки легеневої, шлункової, кишкової кровотечі та при атонії ки­шок; ректально (50-100 мл 5 % розчину) при закрепах як пронос­ний засіб; всередину (2-5 %) для промивання шлунка при отруєнні срібла нітратом.

Гіпотонічний розчин натрію хлориду — 0,45—0,6 % концентрації.

Його осмотичний тиск нижчий, ніж тиск у середині клітини, тому він призводить до набухання і розриву клітини (лізису)

Показання до застосування: для виготовлення розчинів місце- воанестезійних засобів.

Солі калію (калію хлорид)

Калій є основним внутрішньоклітинним йоном — 98 % загаль­ної кількості калію міститься в інтрацелюлярному просторі.

Калій бере участь у генерації і проведенні нервових імпульсів, синтезі ацетилхоліну, він необхідний для підтримки автоматизму серцевої діяльності. Добова потреба в калії становить 2-3 г на добу.

Дефіцит калію в організмі призводить до появи загальної слаб­кості і паралічу м’язів, порушення серцевого ритму (екстрасис­толія), зниження перистальтики кишок.

Калію хлорид — активний сольовий препарат калію.

Показання до застосування: гіпокаліємія різної етіології (на фоні застосовуння фуросеміду, дихлотіазиду, препаратів наперс­тянки тощо), серцеві аритмії (пароксизмальна тахікардія, мерехт­лива аритмія, екстрасистолія).

Протипоказання: повна блокада серця, порушення функції ни­рок та недостатність надниркових залоз.

Вводити калію хлорид парентерально слід дуже обережно. Над­лишок калію пригнічує серцеву діяльність, а внаслідок передозу­вання можлива зупинка серця в діастолі.

Вміст ампули калію хлориду (50 мл 4 % розчину) необхідно роз­чинити в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводити внутрішньовенно крапельно. Входить до складу препаратів аспаркам та панангін.