33. Охарактеризуйте страхування «green card», його особливості і необхідність в туристичній діяльності.

"Зелена картка" - це система міжнародних угод про обов'язкове страхування громадянської відповідальності автовласника. Свою назву вона отримала за кольором і формою страхового полісу.

Система "зелена картка" створена в 1949 році і гарантує вільне пересування транспортних засобів у межах кордонів 32 держав.

Обсяг відповідальності у зв'язку із заподіяною шкодою регулюється, як правило, діючим в цій країні законом про обов'язкове страхування громадянської відповідальності автовласників.

Практично у всіх європейських країнах страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів обов'язкове. Такі країни об'єднались у систему "Зелена картка", де тісно співпрацюють уряди, національні бюро "Зеленої картки" і страхові ринки.

Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування.

Інформація про умови обов'язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.

Обов'язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі.

За вимогою туриста туроператор чи турагент забезпечують страхування інших ризиків, пов'язаних із здійсненням подорожі.

Компенсація шкоди, яка заподіяна життю чи здоров'ю туриста або його майну, проводиться у встановленому порядку.

34. Розкрийте сутність анімаційних програм в туризмі.

Туристична анімація – це туристична послуга, під час реалізації якої туриста залучають до активної діяльності. Вона заснована на особистому контакті аніматора з туристами, на їх спільній участі у розвагах, які складають анімаційну програму туристичного комплекса. Це різновид туристичної діяльності, що здійснюється в туркомплексі, готелі, круїзному судні, поїзді, що залучає туристів у різноманітні заходи через участь у спеціально розроблених програмах дозвілля. Туристична анімація – це найважливіша частина сукупної діяльності на туристичному підприємстві, вираз, втілення високого рівня її професіоналізму, важлива складова частина турпродукту. Тому, як і будь-яка інша діяльність на туристському підприємстві, анімація має бути чітко спланованою, регламентованою, організаційно керованою і забезпеченою матеріальними, фінансовими і кадровими ресурсами. Кінцевою метою туристичної анімації є задоволення туриста відпочинком – його хороший настрій, позитивні враження, відновлення моральних і фізичних сил. У цьому полягають головні рекреаційні функції туристичної анімації.

35. Наведіть та охарактеризуйте існуючу систему ліцензування туристичної діяльності в Україні.

http://www.kazedu.kz/referat/172968

36. Поняття стандарту та стандартизації. Види стандартів.

стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву;

• міжнародний та регіональний стандарти

• національні стандарти

37. Поняття сертифікації та її види. Обов’язкова сертифікація туристичних послуг. Сертифікат відповідності .

Сертифікація - сукупність дій і процедур, проведених з метою підтвердження того, що продукт або послуга відповідають певним стандартам чи технічним умовам.

сертифікація буває трьох видів:

- самосертифікація, яка проводиться самим підприємством - виробником продукції чи послуг;

- сертифікація, яка здійснюється споживачем;

- сертифікація, яка здійснюється третьою стороною - спеціальною організацією, незалежною від виробника і споживача. Найбільшою довірою у міжнародній і вітчизняній практиці користується сертифікація, яка здійснюється третьою стороною.

В Україні розрізняють обов'язкову й добровільну сертифікації. Обов'язкова сертифікація здійснюється уповноваженими на тс органами сертифікації, охоплює перевірку й випробування продукції з метою визначення її характеристик (показників) та подальший державний нагляд за сертифікованими виробами.

Добровільна сертифікація може проводитись з ініціативи самих суб'єктів господарювання на відповідність продукції вимогам, які не є обов'язковими.

У відповідності зі статтею 15 Закону про туризм, готельні послуги та послуги харчування, які надаються суб'єктами туристичної діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації на їх відповідність вимогам нормативних документів та відповідність вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9000.

В разі позитивного вирішення питання щодо сертифікації суб'єкта туристичної діяльності йому у встановленому порядку видається сертифікат, що підтверджує рівень якості послуг.

Суб'єкти сертифікації - суб'єкти туристичної діяльності, які надають готельні послуги.

Об'єкти сертифікації - готельні послуги, які надаються суб'єктами туристичної діяльності (готелі, мотелі, туристичні бази, гірські притулки, кемпінги, оздоровчі заклади, будинки відпочинку, місця для короткочасного проживання в інших приміщеннях), процес надання послуг. Термін дії сертифіката відповідності залежить від встановленої заявнику схеми сертифікації і може складати 1 рік, 3 роки, 5 років.

Суб'єкти сертифікації - суб'єкти туристичної діяльності, які надають послуги харчування.

Об'єкти сертифікації - послуги харчування, результати послуг харчування, процес надання послуг харчування, системи якості. Термін дії сертифікату відповідності залежить від встановленої заявнику схеми сертифікації і може складати 1 рік, 3 роки, 5 років.

38. Переваги та недоліки авіаційного транспорту.

Переваги:

– Швидкість доставки вантажів;

– Більш короткі в порівнянні з іншими видами транспорту маршрути проходження;

– Можливість досягнення віддалених та важкодоступних районів.

Недоліки:

– Високі вантажні тарифи;

– Високий рівень залежності від метеорологічних умов;

– Незначні обсяги перевезень

39. Поняття ліцензії та ліцензування. Види туристичної діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Ліцензування — це найбільш оперативна форма державного регулювання завдяки спрощеному (порівняно з сертифікацією чи стандартизацією) процесу одержання дозволу.

Ліцензія — це дозвіл (документ визначеної форми), виданий державними органами фізичним і юридичним особам на певний вид діяльності.

40. Особливості отримання ліцензії туристичними підприємствами

Маючи намір отримати ліцензію на турагенську діяльність суб'єкт господарювання подає у Державну туристичну адміністрацію України наступні документи:

1. Заяву про видачу ліцензії, де зазначається найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код юридичної особи; прізвище, ім'я по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер фізичної особи; вид господарської діяльності (турагентська) і на який термін (три роки).

2. Завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію.

3. Квитанція про оплату проведення ліцензування (до недавнього часу ця оплата становила 20 і 2 неоподаткованих мінімуми відповідно для турагенства-юридичної і для турагента-фізичної осіб).

4. Витяг із трудової книжки керівника турагенства про стаж його роботи в туристичній галузі, який повинен становити не менше як три роки, або копія документа, який підтверджує спеціальну туристичну освіту; для турагента-фізичної особи - копія документа, який підтверджує наявність спеціальної туристичної освіти.

5. Завірена копія документа, що підтверджує право власності суб'єкта господарської діяльності на службове приміщення - офіс (договір купівлі-продажу), або на його оренду (договір оренди).

6. Завірена копія договору із страховою компанією про здійснення обов'язкового страхування туристів (медичного та від нещасного випадку).

7. Завірена копія договору із страховою компанією про страхування відповідальності турагента за ненадання чи надання в неповному обсязі туристичних послуг. Згідно згаданого вище закону "Про туризм" мінімальний розмір страхового фінансового забезпечення турагента має становити суму, еквівалентну не менше ніж 2 000 євро.

41. Дайте визначення терміну «шенгенська віза». Які країни входять до Шенгенської зони. Особливості оформлення Шенгенської візи.

Шенгенська віза – це документ, дійсний на території будь-якої держави, яка підписала Шенгенську угоду, згідно з якою було скасовано внутрішній паспортний контроль між європейськими країнами.

Зараз сюди входять 25 держав:

Австрія

Бельгія

Угорщина

Німеччина

Греція

Данія

Ісландія

Іспанія Італія

Латвія

Литва

Люксембург

Мальта

Нідерланди (Голландія)

Норвегія

Польща Португалія

Словаччина

Словенія

Фінляндія

Франція

Чехія

Швейцарія

Швеція

Естонія

Найближчим часом до зони угоди планують приєднатися також, Румунія, Кіпр.

42. Переваги та недоліки залізничного транспорту.

Переваги:

– Висока пропускна здатність;

– Регулярність перевезень;

– Універсальність перевезень;

– Незалежність від погодних умов, кліматичних умов, часу доби і сезону;

– Невисока собівартість перевезень (і вантажного транспорту, і пасажирського транспорту);

– Можливість доставки вантажів на великі відстані;

– Налагоджена система вантажно-розвантажувальних операцій;

– Значна вантажопідйомність.

Недоліки:

– Невисока маневреність;

– Великі капітальні вкладення при необхідності створення нового транспортного коридору (на 2008 рік 1 км залізничного шляху коштує 20 млн.грн.).

43. Поняття візових формальностей. Види віз. Особливості їх оформлення.

Візові формальності: взаємне визнання візи низкою держав; в окремих випадках надання дозволу на в'їзд на контрольно-пропускному пункті; поширення чинності візи до 12 місяців на один чи кілька в'їздів у всі пункти і по всіх маршрутах, відкритих для туристів; безвізовий в'їзд на термін до трьох місяців; запровадження єдиного консульського збору незалежно від громадянства туриста.

Види віз

- Виїзні, що видаються МЗС цієї країни для виїзду з країни (виїзна віза ставиться при виїзді громадянина з країни);

- В'їзні, що видаються посольством або консульством даної країни за кордоном;

- Транзитні, що видаються країною транзиту

Види віз для короткочасних відвідин:

Транзитні (видаються на термін, достатній для транзиту). Виділяють одно-і дворазові візи даного виду.

Гостьові (видаються для приватних поїздок на підставі запрошення).

Ділові (видаються на запрошення іноземної організації). Дає право на здійснення трудової діяльності.

Види віз для тривалого перебування

Студентські (видаються студентам).

Робочі (за клопотанням роботодавця).

Бізнес-візи (видається в тому випадку, якщо суб’єкт готовий інвестувати в економіку країни гроші).

Імміграційні (наприклад, повернення на історичну батьківщину).

• правильне і швидке заповнення анкети;

• консультації по всіх документах і питань;

• роз'яснення всіх деталей, що стосуються процедури оформлення візи, для її гарантованого отримання;

• запис в консульство;

• підготовка, подача, отримання і доставка документів;

• оформлення страховок.