- •Історія та основні етапи розвитку туристичної діяльності. Історія туризму в Україні.
- •Другий — з 1841 року до 1914 року — етап становлення організованого туризму.
- •Охарактеризуйте права та обов’язки туриста.
- •Дайте визначення туризму – як виду соціального явища. Охарактеризуйте зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на розвиток туризму
- •1) Зовнішні 2) внутрішні
- •До зовнішніх факторів відносяться:
- •Дайте визначення основних понять туристичної термінології згідно з Законом України «Про туризм».
- •Поняття страхування в туризмі. Види страхування, які використовуються в туризмі.
- •Види страхування:
- •Охарактеризуйте страхування «green card», його особливості і необхідність в туристичній діяльності.
- •Розкрийте сутність анімаційних програм в туризмі.
- •Дайте визначення та поясніть особливості претензійної роботи в туризмі. Правила оформлення претензій від туристів.
- •Розкрийте послідовність проектування туристичної послуги.
- •Охарактеризуйте складові, що входять до процесу проектування туристичних послуг.
- •Розкрийте сутність «програми перебування», наведіть її складові та основні групи заходів, що до неї включаються.
- •Розкажіть як правильно проходити реєстрацію через державний кордон України.
- •Яке значення для розвитку туризму мають виставки і ярмарки? Яка різниця між виставками і ярмарками?
- •Роль виставок та ярмарок дещо відрізняється залежно від їх масштабів та рівня спеціалізації.
- •Назвіть основні вимоги до офісу туристичного підприємства. Які основні вимоги ставляться до персоналу туристичних підприємств?
- •Туроператор і турагент повинні мати службове приміщення (офіс), яке відповідає таким вимогам:
Розкрийте сутність «програми перебування», наведіть її складові та основні групи заходів, що до неї включаються.
Програма перебування — це набір запланованих послуг, розподілений за днями та годинами їх надання. Як правило, програми закордонних подорожей та маршрутів, що включають відвідання декількох пунктів, складаються за днями перебування. У кожному пункті маршруту програмні заходи розписують погодинно. До складу програм входять такі елементи: цільові — заходи, зумовлені метою подорожі; додаткові — заходи, що включаються до програми з метою її урізноманітнення; супутні — час, який відводиться на сон, харчування, відпочинок, самостійну діяльність туристів; технологічні — час на очікування, доїзди тощо.
Програми можуть створюватись на весь маршрут і на кожний пункт відвідування окремо. При створенні програм дотримуються певних принципів і вимог. Так, перший і останній день перебування повинні становити один туродень. Тому в програмі обов’язково вказується не тільки кількість днів, але й кількість ночівель. Програмне обслуговування планують, починаючи від першого харчування і закінчуючи останнім. Програмні заходи розподіляються по днях перебування, заповнюючи час між годинами, відведеними для прийняття їжі. Правило першого й останнього дня перебування забороняє також обтяжувати ці дні програмними заходами (крім випадків, коли це диктується дефіцитом часу та побажаннями клієнтів), планувати виїзні екскурсії тощо. При створенні програм ураховують можливості міста — до програм уносяться найвідоміші об’єкти та заходи, перелік яких бажано мати у фірмі разом з картотекою виконавців (гіди, екскурсійні бюро, автотранспорт, музеї, театри тощо). Слід уникати однотипності цих об’єктів, наприклад, планувати тільки культові пам’ятки або соціальні установи, якщо це не диктується метою подорожі. Також слід передбачати можливість взаємозамінності об’єктів. Програми створюються з урахуванням сезонності подорожі. Наприклад, влітку доцільно планувати річкові прогулянки, відвідування парків і садів, пікніки на свіжому повітрі, а взимку перевага надається закритим об’єктам. Починати програмні заходи найкраще з їх загальноінформаційних видів. Відпочинок можна почати з бесіди-лекції про рекреаційні можливості курорту або з так званого «інформаційного коктейлю»; екскурсійні програми найкраще планувати, починаючи з оглядової екскурсії тощо. Обов’язково передбачається час на супутні та технологічні елементи. Підбір програмних заходів зумовлюється метою подорожі та залежить від складу її учасників. Так, у подорожах на відпочинок екскурсійні та розважальні заходи можуть бути майже цілком віднесені до додаткових послуг; в екскурсійних програмах екскурсії займають основне місце, додатково плануються розважальні заходи. У програмах для дітей значне місце приділяється пізнавально-виховним і розважальним заходам; для людей третього віку програмні заходи майже дорівнюють часу, відведеному на відпочинок; у програми для іноземних туристів вводять соціальні заходи тощо. Для зручності роботи на масовому ринку туристичні фірми розробляють так звані типові програми перебування на різні маршрути або у місті на різні терміни (3-, 4-, 5-денні). Ці програми відображають певний стандарт прийому, який може бути запропонований середньому споживачеві та при необхідності скоректований згідно побажань клієнта. Зразки програм перебування туристів наведені у додатках 3-6. У наш час набувають популярності поширені в зарубіжній практиці екскурсійні програми типу «Каскад». Вони створюються для використання при індивідуально-груповій формі туризму, коли пакет послуг турист купує індивідуально, а екскурсійне обслуговування організовується в групі. Для туристів пропонуються вигідні (групові) ціни, а фірми отримують оплату за програмне обслуговування. Програми вивішуються на видному місці, оголошуються через радіомережу. Програма перебування (типова або індивідуальна) є планом реалізації проданих подорожуючому туристичних послуг, обумовлених у договорі. Додаткові послуги, відповідальність за які покладається на туриста (якщо інше не обумовлене договором), можуть бути надані за окрему плату. Як правило, програми закордонних подорожей та маршрутів, що включають відвідання декількох пунктів, складаються за днями перебування. У кожному пункті маршруту програмні заходи розписують погодинно. • цільові — заходи, зумовлені метою подорожі; • додаткові — заходи, що включаються до програми з метою її урізноманітнення; • супутні — час, який відводиться на сон, харчування, відпочинок, самостійну діяльність туристів; • технологічні — час на очікування, доїзди тощо. Складання програми починається з розподілу за днями туру кількості ночівель та кількості разів прийому їжі, які в комплексі мають складати певну послідовність. При складанні програми перебування слід враховувати час, відведений на супутні та технологічні елементи. Загальний ліміт часу програмного забезпечення становить залежно від контингенту туристів 12-14 годин. Молодші та старші вікові групи повинні мати більше часу на відпочинок вночі та можливість відпочинку вдень. При складанні програм перебування слід також керуватися відповідними нормативними актами та документами. Розробка програми перебування включає визначення: - маршруту подорожі; - переліку туристських підприємств – виконавців послуги; - періоду надання турів кожним підприємством — виконавцем послуги; - складу екскурсій і визначних об'єктів; - переліку туристських походів, прогулянок; - комплексу дозвільних заходів; - тривалості перебування в кожному пункті маршруту; - кількості туристів, що беруть участь у подорожі, - видів транспорту для внутрішньомаршрутних перевезень; - потреби в інструкторах-методистах з туризму, екскурсоводах, гідах-перекладачах, іншому обслуговуючому персоналі й необхідній додатковій їхній підготовці; - необхідної кількості транспортних засобів; - форм і підготовки рекламних, інформаційних і картографічних матеріалів, опису подорожі для інформаційних листків до туристських путівок.
Переваги та недоліки водного виду транспорту.
Морський транспорт
Переваги:
– Низькі вантажні тарифи;
– Висока пропускна здатність;
Недоліки:
– Залежність від географічних і навігаційних умов;
– Низька швидкість;
– Жорсткі вимоги до упакування і кріплення вантажів;
– Мала частота відправлень;
Річковий транспорт
Переваги:
Низькі вантажні тарифи (при перевезеннях вантажів вагою більш 100 тонн на відстань більш 250 км)
Недоліки:
– Низька швидкість;
– Залежність від нерівномірної глибини рік;
– Сезонність роботи (особливо актуально для України, Росії, усієї європейської частини СНД.
Наведіть класифікацію підприємств, які пов’язані з індустрією туризму
Відповідно до цієї системи готелі за критерієм якості послуг розподілили на три основні категорії, а за ринковим позиціюванням — на чотири. За якістю послуг готелі поділяють на такі категорії:
Luxury — курортні готелі для ділових туристів, що пропонують найвищий стандарт якості послуг. Вони розраховані на клієнтів з високими доходами, котрі потребують особливо комфортних умов проживання. Категорію Luxury, згідно з довідником "Official Hotel Guide", умовно поділяють натри різновиди: Superior Deluxe; Deluxe; Moderate Deluxe. Такі готелі можуть належати (з певними варіантами відмінностей) до п'ятизіркових або особливо комфортних чотиризіркових готелів.
Superior — готелі, які пропонують високу якість послуг для бізнес-туристів та осіб, котрі здійснюють поїздку з метою відпочинку. Загалом орієнтовані на осіб середнього соціального стану. Відповідно до "Official Hotel Guide" у цій категорії також виокремлюють три підтипи: Superior First Class; First Class; Limited Service First Class. Згідно з європейською п'ятизірковою класифікацією до категорії готелів Superior належить частина чотиризіркових і більшість тризіркових.
Value — економічний клас, в якому на різних рівнях пропонують ціну відповідно до якості послуг. Довідник позиціонує готелі цього класу в чотирьох категоріях: Moderate First Clase; Superior Tourist Class; Tourist Class; Moderate Tourist Class. Це відповідає категорії від найскромніших тризіркових готелів до категорії однозіркових. Одночасноу названій категорії, за вітчизняним досвідом, варто виокремити категорію Limited Service Tourist Class, що відповідає безкатегорійним готелям та молодіжним готелям — хостелам.
Класифікація передбачає чотири категорії готелів, орієнтованих на основні сегменти ринку:
1. Style — стильні готелі, до яких належать заклади розміщення, розташовані у будинках-пам'ятках історії та культури, або збудовані за індивідуальним дизайном.
2. Resort — курортні готелі, орієнтовані на рекреацію, що пропонують відповідні послуги безпосередньо у готелі або спеціалізованих бальнеологічних закладах, розташованих поблизу.
3. Apartment — готелі, зорієнтовані на туристські групи, котрі зупиняються тут на тривалий термін. Номери у таких закладах завжди обладнані невеликою кухнею.
4. Airport — готелі, розташовані в аеропортах або на відстані до семи миль від нього і найчастіше пропонують трансфер "приліт — відліт".
• організаційної (формування комплексних маршрутів для туристських груп та туристів-індивідуалів на основі договорів між підприємствами туристичної індустрії);
• посередницької (комплектування і продаж послуг і товарів туристського призначення за дорученням підприємств-постачальників туристичних послуг);
• торговельно-банківської (операції з обміну валют, страхування майна, здоров`я і життя туристів).
Основною функцією туристських підприємств як складової туристської індустрії є виробництво (комплектування), надання та реалізація комплексного туристського продукту
Класифікацію підприємств туристської індустрії можна здійснити залежно від мети діяльності, форми власності, розміру, ступеня домінування на ринку конкурентної стратегії.
На практиці виділяють такі типи комерційних туристських підприємств, які функціонують і розвиваються за власні фінансові кошти за рахунок отримання прибутку: туроператори, турагентства, туристські бюро, екскурсійні бюро, інші підприємства сфери туризму.
Туристським оператором є туристське підприємство з правами юридичної особи, що займається організацією внутрішніх і міжнародних подорожей з різноманітним асортиментом послуг. Вони комбінують пакети послуг безпосередніх виробників у комплексний туристичний продукт, що реалізується за єдиною ціною. Туроператор є свого роду оптовим підприємством, продукти якого реалізуються через мережу роздрібних турагентств.
Сполучною ланкою між туроператором і споживачем на ринку туристських товарів і послуг виступає турагентство.
Тур агентство - роздрібне підприємство, яке займається реалізацією турів, організованих туроператорами, та окремих тур послуг (транспортних, екскурсійних та інших). Основними функціями турагентств є надання тур послуг, інформування клієнта, надання консультацій щодо мети подорожі та організації подорожі.
На ринку тур послуг функціонують ще інші комерційні підприємства, основною діяльністю яких є надання тур послуг.
Бюро екскурсій - це фірма, яка організовує і проводить екскурсії.
Бюро реалізації тур-екскурсійних послуг здійснює реалізацію тур та екскурсійних путівок.
Бюро подорожей та екскурсій організовує тури, транстури і екскурсії.
На тур ринку існує ряд тур організацій, які діють на некомерційній основі.
До некомерційних(соціально спрямованих) слід віднести тур союзи, тур клуби, тур гуртки, клуби самодіяльного туризму, існування яких забезпечується державним чи бюджетним фінансуванням. Такі об'єднання можуть існувати за рахунок коштів членських внесків, асигнувань із суспільних чи приватних фондів. Іноді такі об'єднання проводять заходи, що мають цільову спрямованість і використовуються для здійснення певних туристських проектів, причому не мають за мету отримання прибутку.
