43. Розвиток мови в онтогенезі

Розвиток мовлення дитини відбувається по періодах. Особливо продуктивним і важливим для розвитку мови є період молодшого дошкільного віку від 0,8 - 1 року до 3-4 років. Протягом цього короткого відрізка часу дитина опановує основними закономірностями мови. До 3 - 4 років його словник полягає з 800-1000 слів, при цьому дитина практично не використовує звукоподражаний і легких варіантів слів. Він вміє будувати основні види пропозицій з дотриманням норм граматичного оформлення.

Чотирирічна дитина може переказати зміст простої казки, розказати про своїх діях, проаналізувати побутову ситуацію.

Динаміка розвитку мови в онтогенезі.

1. Інтонує крики (ви можете розрізняти крики задоволення і невдоволення) 1-2 міс.

2. Гукання, гуління (Дитина повторює за вами чи самостійно вимовляє склади окремі, наче грається з ними) 1,5 -3 міс.

3. Лепет (Дитина повторює за вами і сам вимовляє щось схоже на слова, але складається з однакових складів) 4-5 міс.

4. Лепетние слова (Дитина використовує у промові "нянькін мова": слова складаються з дво-трьох відкритих складів (ляля, тата, кука тощо), багато звукоподражаний (бі-бі, гав-гав, пі-пі та ін.) 8 міс. - 1 рік 2 міс.

5. Двусловние пропозиції (Дитина, спілкуючись з вами, поєднує два слова, приміром: дай пи (дай пити), тато ні (тата немає вдома) тощо) Словниковий запас близько 300 слів різних частин мови. 1 рік 6 міс. - 2 роки 2 міс.

6. Активне зростання словникового запасу (Дитина запитує, як це називається) 1 рік 9 міс. - 2 роки 6 міс.

7. Поява граматичних форм слова (Дитина змінює слова в мові за числами, пологами відмінками тощо) 3,5 років До словник дитини нараховує понад 1000 слів. 2 роки 4 міс. - 3 роки 6 міс.

8. Словотворчість (Дитина "складає" свої слова, але при цьому використовує закони рідної мови) 2 року 6 міс .- 3 роки 5 міс.

9. Дитина активно спілкується з добре знайомими йому дорослими 1 міс. - 1 , 5 міс.

10. Дитина промовляє свої дії, коли він грає з іграшками чи зайнятий ще яким - то справою 2 роки 6 міс. - 3 роки 6 міс.

Відомо, що мовний розвиток хлопчиків і дівчаток відрізняється деякою своєрідністю. Для дівчаток характерно більш ранній початок мови. У них швидко зростає словник слів, що позначають предмети. Дівчатка порівняно пізно освоюють фразова мова, зате намагаються говорити правильно, "як дорослі". Мова хлопчиків характеризується більш пізнім початком. У них перш за все формується словник назв дії, відносно рано формується словник назв дії, відносно рано формується граматичний лад, але кажуть хлопчики при цьому "на своїй мові".

44. Значення мови для формування психіки

Спілкування має величезне значення у формуванні людської психіки, її розвитку і становленні розумної, культурної поведінки. Через спілкування з психологічно розвинутими людьми, які мають широкі можливості навчання, людина набуває усіх своїх вищих пізнавальних здібностей. Через активне спілкування з такими особистостями вона сама перетворюється на особистість. Якби від народження людина була позбавлена можливості спілкуватися з іншими, вона ніколи не стала б цивілізованою, культурною і морально розвинутою, була б до кінця життя приречена залишатися напівтвариною. Про це свідчать численні факти, які показують, що, позбавлений спілкування із собі подібними людський індивід залишається біологічною істотою у своєму психічному розвитку.

Особливо велике значення для психічного розвитку дитини має спілкування з дорослими на ранніх етапах онтогенезу. У цей час усі людські, психічні і поведінкові якості вона одержує майже виключно через спілкування, тому що аж до початку навчання в школі, а ще більш точно - до настання підліткового віку, вона позбавлена здатності до самоосвіти і самовиховання.

Психічний розвиток дитини починається зі спілкування. Це перший вид соціальної активності, що виникає в онтогенезі і завдяки якому немовля одержує необхідну для його індивідуального розвитку інформацію. Що ж стосується предметної діяльності, що також є умовою і засобом психічного розвитку, то вона з'являється набагато пізніше - на другому, третьому році життя.

У спілкуванні спочатку через пряме слідування (вікарне навчання), а потім через словесні інструкції (вербальне навчання) набувається основний життєвий досвід дитини. Люди, з якими вона спілкується, є носіями цього досвіду, і жодним іншим шляхом, крім спілкування з ними, цей досвід не може набуватися. Інтенсивність спілкування, різноманітність його змісту, цілей і засобів - найважливіші чинники, що визначають власний розвиток дітей.