1.3.Організаційно – економічний механізм регулювання ринку праці
У процесі розвитку ринкових відносин в Україні відбувається процес становлення організаційно-економічного механізму державного регулювання ринку праці як органічної системи економічних, законодавчо-правових, організаційно-адміністративних і соціальних важелів, дія котрих направлена на забезпечення продуктивної зайнятості населення та підтримки рівноваги на ринку праці.
Економічні важелі механізму державного регулювання ринку праці спрямовані на сприяння підвищення рівня зайнятості і конкурентоспроможності населення, а також низці заходів, які забезпечують мотивацію до високопродуктивної зайнятості та більш ефективного використання трудового потенціалу.
Законодавчо-правові важелі передбачають удосконалення регулювання ринку праці шляхом введення в дію Закону України «Про професійну орієнтацію населення» та низку законодавчих актів, які б надавали роботодавцю право впливати на формування професійно-кваліфікаційного складу робочої сили в державі.
Організаційно-адміністративні важелі механізму державного регулювання ринку праці передбачають здійснення постійного моніторингу ринку праці, прогнозування потреб, відповідальність виконавчих органів за реалізацію політики і державних програм зайнятості та професійної орієнтації населення, забезпечення сучасними інформаційно-технічними засобами ринку праці.
Соціальні важелі державного регулювання ринку праці мають бути спрямовані на подолання відчуженості від результатів праці шляхом участі персоналу у розподілі результатів виробництва, впровадження нових методів та демократизації управління на всіх рівнях, а також орієнтації на суспільно визнані світові соціальні стандарти.
Найважливішою складовою організаційно-економічного механізму державного регулювання ринку праці є забезпечення балансу інтересів працівника і роботодавця на паритетних ринкових засадах.
Можливість збалансування попиту і пропозиції робочої сили розглядається у напрямі створення навчально-виробничих асоціацій на основі «підприємство-працівник-навчальний заклад», що дасть змогу задовольнити вимоги всіх сторін та підвищити відповідальність кожного, а також забезпечити зростання вимог до організації професійної орієнтації молоді, яка навчається.
В цьому аспекті пропонується вдосконалення законодавчо-правової бази, що регламентувала б порядок проведення профорієнтаційних заходів, чітко окреслювала б їх виконавців, посилювала відповідальність за дотримання законодавства, а також законодавчо закріпила обов’язкову розробку та реалізацію Профорієнтаційної програми.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
Розвиток теорії регулювання ринку праці
Концептуальні положення державного регулювання ринку праці
Організаційно-економічні засади реалізації механізму державного регулювання ринку праці
Державне регулювання національного ринку праці
Доопрацювання та прийняття нової редакції Трудового кодексу.
Розробка Закону України «Про професійну орієнтацію населення». Законодавче забезпечення функціонування нової організаційної структури асоціації трипартизму «підприємство-працівник-навчальний заклад». Удосконалення Закону України «Про інноваційну діяльність». Контроль за дотриманням чинного законодавства і внесення відповідних змін з урахуванням ситуації на ринку праці.
Збільшення диференціації заробітної плати у зв’язку з професійно-кваліфікаційною, міжгалузевою та міжпосадовою неоднорідністю праці. Удосконалення соціальних стандартів, умов праці, соціально-трудових відносин на рівні «держава-профспілки-роботодавці». Забезпечення пріоритетів зайнятості молоді, захист рівня життя за допомогою різних форм компенсації від підвищення цін, індексації доходів, допомоги найбіднішим сім’ям, у разі безробіття, забезпечення доступним житлом.
Організація та проведення системної профорієнтаційної роботи. Запровадження розробки та контролю за виконанням профорієнтаційної програми. Моніторинг національного ринку праці (а особливо молодіжного). Введення в навчальну програму ЗОШ спецкурсу «Ринок праці та профорієнтація». Розробка методики профдіагностики на базі професіограми.
Створити електронні бази вакансій через мережу Інтернет.
Економічні важелі
Тарифна система заробітної плати. Бюджетно-податкові, фінансово-кредитні, інноваційно-інвестиційні важелі. Державне підприємництво, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних, надання безкоштовних послуг у сприянні працевлаштуванню.
Законодавчо-правові важелі
Конституція України. Закони України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття», «Про оплату праці», «Про прожитковий мінімум», «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту». Кодекс законів про працю.
Соціальні важелі
Соціальні стандарти, розвиток освіти, охорони праці, гарантування процесу трудової діяльності відповідно до чинного законодавства. Соціальний захист працюючих та безробітних.
Адміністративно-організаційні важелі
Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство освіти і науки України, центри зайнятості, навчальні заклади, організації управління відтворенням ринку праці. Державні програми зайнятості. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення.
Напрями удосконалення механізму
Розробка та впровадження систем стимулювання людського капіталу.
Включення комплексу професійної роботи до системи господарського механізму. Створення умов розвитку інноваційного підприємництва та самозайнятості. Удосконалення фіскального регулювання ринку праці.
Реалізація державної політики у сфері регулювання національного ринку праці
Рис.1.1.10.Організаційно-економічний механізм державного регулювання ринку праці в Україні19