Вам можна рекомендувати будь-які препарати для симптоматичного лікування болі в горлі (таблетки, медяники для розсмоктування, аерозолі і т.Д.)
ТАК НІ
Вам можна
рекомендувати спеціальні лікарські
форми для розсмоктування для хворих з
цукровим діабетом; аерозолі, полоскання
Якщо через два
дні покращення не наступить – необхідно
звертатися до лікаря!
Фармацевтична опіка
Амброксол протипоказаний в І триместрі вагітності.
Ацетилцистеін може викликати легеневі кровотечі, порушувати функцію печінки і нирок, у хворих бронхіальною астмою провокувати бронхоспазм.
Розчин ацетилцистеіна не слід поєднувати в одному шприці з розчинами антибіотиків.
Бромгексин і амброксол можуть підвищувати активність трансаміназ печінки.
Бромгексин і амброксол несумісні із лужними розчинами, з препаратами, які мають кодеїн.
Бромгексин і амброксол стимулюють синтез сурфактанта, який покращує функцію альвеолярних клітин, полегшує виділення мокроти із дихальних шляхів.
Бромгексин не призначають дітям до 3 років.
Карбоцистеін не рекомендується призначати особам із ерозивно-виразковими ураженнями травного тракту.
Відхаркуючі препарати не можна поєднувати з препаратами, які заторможують кашльовий рефлекс (кодеїн, тусупрекс, глауцин тощо), і з антигістамінними, які згущують мокроту (димедрол, піпольфен тощо).
При застосуванні відхаркуючих препаратів не слід призначати препарати, які зневоднюють організм (сечогінні, послаблюючі тощо).
Відхаркуючі препарати рефлекторної дії (термопсис, терпінгідрат, істот, алтей, лікорін) при перебільшенні дози можуть викликати блювоту; вони протипоказані при захворюваннях шлунку (гастрит, пептична язва).
Відхаркуючі препарати слід запивати великою кількістю лужного розчину. Рекомендується випивати додатково до фізіологічної норми 15-20% рідини для компенсації фізіологічних втрат.
Клінічний ефект відхаркуючи засобів, як правило, відмічається не раніше 6-7-го дня лікування.
В перші 2-3 дні приймання відхаркуючи препаратів кашель і окремі мокроти можуть посилюватися: дані явища свідчать про ефективність препарату (а не навпаки).
При наявності гострого запального процесу переважають відхаркуючі препарати рослинного походження.
При підозрі або довготривалому застосуванні препаратів, які мають йодиди (калію йодид, натрію йодид), можливе виникнення йодизму - риніт, сонливість, пастозність; можливі явища гіпертиреоза - тахікардія, тремор, підвищена чутливість, безсоння, діарея (частіше у людей старше 40 років).
Рослинні відвари і настої (солодка, корінь алтея, мати-мачуха, аніс, фенхель, чебрець) викликають не тільки відхаркуючи дію, а також сприяють регенерації пошкодженої слизової оболонки бронхів за рахунок вмісту мікроелементів, вітамінів і біогенних стимуляторів.
Протикашльові препарати не призначають при підвищеній бронхіальній секреції, великому виділенню мокрот.
Протикашльові препарати, які мають кодеїн, декстрометорфан, бутамірат, не рекомендується приймати дітям до 2 років, вагітним і жінкам, які кормлять груддю.
Препарати, які мають глауцин гідрохлорид, при застосуванні у дітей можуть знижувати АТ.
Препарати, які мають декстрометорфан, можуть привести до пригнічення ЦНС і дихання при застосуванні у великих дозах або довготривалому вживанні.
Препарти, які містять окселадин, бутамірат і особливо декстрометорфан, можуть викликати в’ялість, сонливість, головокружіння. Ці препарати не рекомендується вживати водіям або особам інших професій, які вимагають великої уваги.
Препарати, які містять окселадин, бутаміррад, декстрометорфан і особливо кодеїн, не слід поєднувати з алкоголем через великий ризик пригнічення ЦНС і дихання.
При застосуванні препаратів, які містять бутамірад у великих дозах, може виникнути блювота, діарея, пониження АТ, а в особливо тяжких випадках - виражене пригнічення ЦНС.
Таблетки лібексина слід ковтати не розжовуючи - бо інакше можливе оніміння, втрата чутливості слизової оболонки ротової порожнини та гортані.
При застосуванні лібексина може проявлятися сухість в ротовій порожнині та гортані.
Приймання лібексина не рекомендується особам з низьким АТ.