Цукровий діабет

Цукровий діабет – це захворювання, що зумовлене абсолютною або відносною недостатністю інсуліну в організмі і характеризується грубими порушеннями обміну вуглеводів, з гіперлікемією і глюкозурією (“цукрове сечоспускання”), а також іншими порушеннями обміну речовин.

Одним з еміалогічних факторів є спадкова схильність, а також ожиріння, атеросклеротичні зміни судин підшлункової залози, фізична і психічна травма, інфекції, надмірне вживання вуглеводів і інше.

Надлишок інсуліну в організмі приводить до порушення вуглеводного, жирового і білкового обмінів.

Виділяють три стадії в розвитку діабету і потенціальний діабет, коли є лише схильність до захворювання; латетиний діабет, виявляється з допомогою проби на толеронтність до вуглеводів; який діабет, коли існують явні клінічні біохімічні симптоми захворювання. Хворих турбують сухість у роті, полідрія, похудання, слабість, зниження працездатності, підвищений, шкірний зуд і зуд в праленині, ніодермія, грибкові пораження шкіри і інше.

При діабеті рекомендується масаж з підігрітою олією (нихтова, оливкова, евкаліптова і інш.), ЛГ, дозована ходьба, прогулянки на лижах, плавання, сауна (баня) і інш. Головне – не допускати перевтоми.

Подагра

Подагра – хвороба, що характеризується порушенням пуринкового обміну і супроводжується накопиченням сечової кислоти в організмі. Характерний прояв хвороби – рецидивуючий артрит. Зазвичай спостерігається реундивуючі гострі моно – або олігоартрити суглобів нижніх кінцівок з частим залученням 1-го метатарзофалангового суглобу (приблизно у 75% хворих), суглобів племна, гомілковоспопних і калійних суглобів.

Характерні біль, рухи у суглобі стають неможливими, спостерігається пермартикулярний набряк, гіперемія над суглобом.

Подагва нерідко існує у комплексі з порушенням інших видів обміну – ожирінням і діабетом. При подагрі і ділянці прикріплення до кісток зв’язок, суглобових сумок, сухомиль розвивають кісткові розростання – остеофіти. Часто зустрічається деформація суглобів.

При подагрі рекомендується їзда на велосипеді, плавання, ЛГ, дієта, (виключення м’яса, нирок, печінки, бобів і інш.), баня (сауна), загальний масаж, надмірне пиття, лижні прогулянки, санаторно – курортне лікування (плавання в морі, ходьба і біг на піску у воді, тренування на велоергометрі, киселі, коктейлі і іш)

Лікувальна фізкультура при шкірних захворюваннях

Шкіра як анатомно – фізіологічна система цілісного організму, являється органом, що виконує ряд важких фізіологічних функцій. Вона захищає організм від різних шкідливих чинників зовнішнього середовища, приймаючи участь у процесі терморегуляції і у регуляції загального обміну речовин в організмі. Важливо є і секреторна функція шкіри (робота сальних і потових залоз). Шкіра крім цього являє собою рецептори поле, що сприймає ззовні і перед до ЦНС цілий рід відчуттів.

ЛФК має загальну позитивну дію на організм людини, сприяє нормалізації обмінних процесів, гормонального і психоемоційного статусу. ЛФК і помірні фізичні навантаження рекомендовані усім хворим з хронічним протіканням захворювання не в стадії загострення.