Лабораторія № 9

Тема: Методологія сторення проектів землеустрою

Мета: Ознайомитись зі структурою проектів внутрішньогосподарського землеустрою та методологією їх створення.

Перелік питань на практичне вивчення:

1. Поняття землевпорядного проекту.

2. Класифікація проектів.

3. Види і характеристика проектів, що використовуються при землевпорядкуванні.

4. Стадійність землевпорядного проекту.

Теоретичні основи та методологія

Поняття землевпорядного проекту

Спорудження будь-якого об'єкта (будівлі, дороги тощо), виготовлення будь-якої деталі, втілення нової технології виробництва проходить стадію проектування – розробки проекту. Перш ніж архітектор побудує задуманий об'єкт, необхідно розробити проект цього об'єкта.

Землевпорядний проект являє собою економічно, юридично і технічно обґрунтоване рішення з удосконалення існуючої системи використання земель даного об'єкта або заміни її іншою.

Землевпорядний проект обов'язково включає дві частини: графічну і текстову.

Графічна частина включає:

1. графічні матеріали землевпорядних вишукувань (картограма агровиробничих груп ґрунтів, картограма крутизни схилів або екологічної небезпеки та ін.);

2. проектний план, на якому відображається проектне рішення відповідно до змісту поставленої задачі. На ньому показуються межі і площі запроектованих об'єктів і площинних елементів (землекористувань, угідь, сівозмін, полів, робочих ділянок), господарських центрів, елементів інженерного обладнання території (гідротехнічні споруди, дороги, лісосмуги, гідромеліоративні канали тощо);

3. розмічувальне креслення для перенесення проекту в натуру. На ньому показуються геодезичні дані і пункти прив'язки, які необхідні для виносу проектних елементів в натуру (на місцевість).

До проекту можуть складатись додатково графічні документи, що регламентуються відомчими інструкціями. Графічні матеріали проекту оформляються відповідно встановлених стандартів та прийнятих умовних знаків.

Текстова частина проекту включає текст пояснювальної записки, розрахунки обґрунтування проектного рішення, документи розгляду та затвердження.

В пояснювальній записці дається характеристика об'єкта, обґрунтування проектного рішення, рекомендації з освоєння проекту, розрахунки економічної ефективності його реалізації.

Розрахункова частина включає сукупність таблиць, які містять кількісні і якісні показники. В робочих проектах текстова частина обов'язково включає кошторисно-фінансові розрахунки.

Класифікація проектів

Землевпорядкування відрізняється різновидностями проектів. Їх зміст, методика складання визначається видами, різноманітностями і формами землеустрою в залежності від поставленого завдання, просторових умов впорядкування земель.

В практиці землеустрою за ступенем деталізації проектного рішення виділяють три види проектних розробок:

1. Схеми, програми або прогнозні розробки.

2. Комплексні землевпорядні проекти

3. Робочі проекти.

В схемах і програмах вирішуються вузлові питання в загальних рисах. Вони не містять детальних розрахунків і не дають точного просторового положення тих чи інших елементів.

Схеми і програми - це такі проектні документи, які не дозволяють здійснити в натурі запропоновану модель по тій документації, яка є змістом схеми. Схеми розробляються, як правило, на віддалену перспективу (15-20 років). Вони відносяться до стадії прогнозних проектів і в натуру не виносяться (виносяться лише окремі елементи - наприклад, межі землекористувань).

В окремі роки в практиці розроблялись такі схеми:

• Генеральна схема використання і охорони земельних ресурсів держави;

• схема використання земельних ресурсів області;

• схема землеустрою адміністративного району;

• схема рекультивації порушених земель;

• схема протиерозійних заходів;

• регіональна програма захисту земель від водної, вітрової ерозії та деградації ґрунтів області;

• Генеральна схема розвитку внутрігосподарських шляхів в адміністративному районі.

Графічні матеріали схем складаються в масштабах 1:50000 - 1:200000.

В комплексному землевпорядному проекті питання використання і впорядкування земель вирішується з такою деталізацією, яка дозволяє перенести проектне рішення в натуру. В таких проектах визначається точне місцеположення запроектованих елементів на плані і в натурі (меж, площинних елементів - полів, робочих ділянок тощо).

В залежності від характеру задач, які вирішуються в комплексних землевпорядних проектах, вони поділяються на дві групи:

1. проекти міжгосподарського землеустрою (межування земель);

2. проекти внутрігосподарського землеустрою (організації території с.-г. підприємств). Проекти межування земель виконуються з метою утворення нових або зміни існуючих меж адміністративних утворень (територій сільських, селищних рад, району), міст, землекористувань і землеволодінь.

Сюди відносяться такі інженерно-економічні розробки із землеустрою:

• проекти встановлення меж сільських, селищних рад;

• проекти встановлення меж населених пунктів (сіл, селищ, міст);

• проекти ліквідації недоліків в межах землекористувань;

• проекти реструктуризації існуючих і утворення нових землекористувань;

• проекти розукрупнення (укрупнення) сільськогосподарських підприємств;

• проекти відведень земель;

• проекти передачі земельних часток (паїв) громадянам у приватну власність.

Встановлення меж становить суть проекту межування, тому в них визначаються межі запроектованого об'єкта з достатньою точністю. Після затвердження проектного рішення межі виносяться в натуру.

Проект внутрігосподарського землеустрою - це комплексний проект, в якому даються проектні пропозиції з використання і впорядкування земель господарства на проектний період. За ступенем деталізації рішення проект внутрігосподарського землеустрою є інженерно-економічним проектом. В ньому дається точне місце розташування всіх елементів впорядкування території землекористування та економічно обґрунтовується ступінь і способи використання земель.

Робочий проект - це одностадійний проект, який поєднує технічне рішення і робочі креслення. Робочий проект являє собою деталізацію техніко-економічного проекту.

Обов'язковою складовою частиною робочого проекту є кошторисно-фінансові розрахунки, які є основою для фінансування робіт з реалізації проекту.

В практиці землеустрою найбільш поширені такі види робочих проектів:

• закладення багаторічних плодових насаджень;

• закладення культурних пасовищ;

• будівництва осушувальних і зрошувальних систем;

• посадки лісосмуг;

• будівництва протиерозійних гідроспоруд;

• будівництва внутрігосподарських шляхів з поліпшеним покриттям;

• рекультивації порушених земель;

культуртехнічних заходів тощо.

Види і характеристика проектів, що використовуються при землевпорядкуванні

Будь-яка дія з землею відбувається шляхом розробки та реалізації землевпорядного проекту. Згідно земельного законодавства, землевпорядкування передбачає такі види проектної та технічної документації:

1. Розробка прогнозів (загальнодержавні та регіональні програми використання та охорони земель)

• прогноз проведення осушення земель, зрошення земель;

• програма використання земель в радіоактивно забруднених зонах;

• регіональні програми боротьби з водною та вітровою ерозією ґрунтів;

• програма розвитку міст та інші.

Такі прогнозні та програмні розробки виконуються як для окремого адміністративного району, басейну річки, населеного пункту, групи населених пунктів, так і для області, регіону і держави в цілому. Прогнозні розробки розробляють за укрупненими показниками і вони є основою для проведення всіх землевпорядних робіт.

2. Складання схем землеустрою. Розробка техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель.

В них намічаються стратегічні напрямки використання земель.

3. Встановлення або відновлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань, земельних ділянок.

4. Складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових.

5. Обґрунтування розміщення і встановлення меж територій з особливими природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами.

6. Складання проектів відведення земельних ділянок у власність або в користування (відмежування в натурі, вилучення, відведення).

7. Підготовка документів, що посвідчують право власності або право користування землею. Такими документами, згідно ст. 126 ЗКУ, є державні акти на право власності та постійного користування, а також договори оренди земельних ділянок.

8. Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, впорядкування угідь, а також передбачають заходи з охорони земель (внутрігосподарський землеустрій сільськогосподарських підприємств).

9. Складання проектів землеустрою (внутрігосподарського) землеволодінь і землекористувань громадян з обґрунтування заходів щодо ефективного використання землі відповідно до її цільового призначення, підвищення її родючості та охорони.

10. Розробка проектів встановлення меж населених пунктів.

11. Розробка проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств.

12. Розробка проекті та іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням і охороною земель.

13. Складання проектів організації території земельних часток (паїв) та проектів передачі їх громадянам.

14. Здійснення авторського нагляду за впровадженням проектів, підготовка актів проведення авторського нагляду.

15. Підготовка технічних звітів про проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

16. Технічна документація з грошової оцінки земель:

• населених пунктів,

• земель сільськогосподарського призначення,

• земель не с/г призначення (за межами населених пунктів).

17. Економічна оцінка та бонітування ґрунтів.

18. Реєстрація прав землевласників землі та землекористувачів шляхом ведення державного реєстру:

• книги записів реєстрації прав на землю,

• поземельної книги.

19. Облік земель. Кількісний ведеться щорічно за встановленими формами (6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) і якісний - кожні 5 років.

20. Інвентаризація земель.

Всі проектні документи розробляються в певному порядку відповідно до затверджених еталонів, тобто повинні мати єдину структуру і зміст.

Обов'язковий етап - розгляд і затвердження землевпорядної проектної документації. Порядок розгляду і затвердження визначених законодавством (ЗКУ, ст. 186). Для кожного виду проекту передбачено свій порядок. В залежності від виду проекту його розглядають і затверджують або відповідні органи, або власники землі чи землекористувачі, або замовники після погодження з відповідними інстанціями.

Стадійність землевпорядного проекту

Складання і економічне обґрунтування проекту є основними стадіями землевпорядного проекту і ведеться за принципом “від загального до окремого”, від попередніх схематичних розробок до більш точних кінцевих рішень.

Кожному виду землевпорядних проектів характерні свої стадії проектних розробок.

Так, при складанні схем або програм проектні роботи виконуються по таких стадіях:

1. Землевпорядні вишукування (польові і камеральні).

2. Розробка проектних рішень.

3. Економічне обґрунтування прийнятих рішень.

4. Розгляд і затвердження схем або програм у відповідних інстанціях.

5. Виготовлення проектної документації.

При складанні проектів межування земель і проекттів внутрігосподарського землевпорядкування виділяють такі стадії:

1. Землевпорядні вишукування (польові і камеральні) для складання проекту.

2. Розробка ескізного проекту.

3. Розробка технічного проекту.

4. Економічне обґрунтування прийнятих рішень.

5. Розгляд і затвердження проекту.

6. Перенесення проекту в натуру.

7. Авторський нагляд за освоєнням проекту.

В робочому проектуванні виділяються такі стадії:

1. Землевпорядні вишукування для складання проекту (камеральні і польові, топографічне знімання місцевості в масштабі 1:1000 - 1:2000).

2. Розробка технічного проекту (виготовлення робочих креслень).

3. Кошторисно-фінансові розрахунки.

4. Обґрунтування проекту.

5. Перенесення проекту в натуру.

6. Авторський нагляд за освоєнням проекту.

До складу обов’язкових графічних матеріалів проекту землеустрою входять:

- креслення польового обстеження території землекористування;

- креслення розміщення попередників сільськогосподарських культур;

- картограма аґровиробничих груп ґрунтів з рельєфом місцевості;

- креслення організації та впорядкування сільськогосподарських угідь;

- креслення перенесення проекту в натуру (на місцевість).

Графічні матеріали виконуються, як правило, в чорно-білому оформленні. В окремих випадках, коли це передбачено відповідними інструктивно-методичними вказівками, графічні матеріали оформляються різнобарвно (ілюмінуються).

Формат аркушу визначається розмірами зовнішньої рамки. Значення та розміри основних форматів повинні відповідати вказаним розмірам сторін.

А0 – 1189х841 мм;

А1 – 594х841 мм;

А2 – 594х420 мм;

А3 – 297х420 мм;

А4 – 297х210 мм.

Для зручності розглядання, брошурування, зберігання та розмноження графічних матеріалів на копіювальних апаратах допускається застосування допоміжних форматів, які утворюються завдяки збільшенню сторін основних форматів, на величину, кратну розміру формату А4. При цьому коефіцієнт збільшення повинен бути цілим числом.

У зв’язку з різними технічними характеристиками копіювальної техніки, застосованої для розмноження, допускається відхилення розмірів сторін від установлених в межах +-3%.