- •Розділ 3 Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •3.1. Похідна. Її фізична (механічна) та геометрична інтерпретація.
- •3.1.1. Фізичний (механічний) зміст похідної.
- •3.1.2. Геометричний зміст похідної.
- •3.2. Похідна суми, добутку, частки, сталої, добутку сталої на функцію.
- •3.3. Похідна складної функції.
- •3.4. Похідна логарифмічної функції. Похідні тригонометричних функцій.
- •3.5. Похідна оберненої, показникової і оберненої тригонометричної функції. Похідна логарифмічної і степеневої функції.
- •3.5.2. Похідні обернених тригонометричних функцій.
- •3.5.3. Поняття похідної логарифмічної функції.
- •3.5.4. Похідна степеневої функції з будь-яким дійсним показником.
- •3.6. Похідна функцій, заданих неявно та параметрично.
- •3.5.1. Похідна показникової функції.
- •3.6.1. Похідна функції, заданої параметрично.
- •3.7. Диференціал.
- •3.7.1. Означення диференціала. Формули і правила диференціювання. Використання диференціала для наближених обчислень. Основні теореми диференціального числення. Похідні і диференціали вищих порядків.
- •I. Диференціал функції.
- •II. Формули і правила обчислення диференціалів.
- •III. Використання диференціала для наближених обчислень.
- •IV. Диференціал і похідні вищих порядків.
- •V. Основні теореми диференціального числення.
- •3.7.2. Розкриття невизначеностей. Формула Тейлора.
- •3.7.3. Дослідження функції однієї змінної за допомогою першої й другої похідних.
- •I. Ознаки сталості зростання і спадання функції.
- •II. Екстремум функції.
- •Практичні правила для знаходження всіх екстремумів функції f(х)в [a,b].
- •III. Інтервали опуклості й ввігнутості. Точки перегину. А. Характер опуклості.
- •Б. Точки перегину.
- •Необхідна ознака точки перегину.
- •І для судження про характер її увігнутості.
- •3.7.4. Асимптоти.
- •1. Похилі асимптоти.
- •3.8. Загальний план дослідження функції та побудова графіка.
- •3.8.1. Дослідження та побудова графіка функції, заданої параметрично.
- •В прави для самостійного розв’язування
- •98. Обчислити похідні.
3.3. Похідна складної функції.
Нехай дана складна функція y=f(х), тобто така, що її можна представити у вигляді:
y=F(u), де u=(х)y=F[(х)] |
(3.9) |
u називається проміжним аргументом.
Теорема.Якщо
функція u=(х)
має у деякій точці х
похідну
,
а функція y=F(u)
має при відповідному значенні u
похідну
,
те складна функція y=F
[(х)]
у точці х
також має похідну, що дорівнює
|
(3.10) |
де замість uмає бути підставлений вираз u=(х). Коротко: похідна складної функції дорівнює добутку похідної даної функції по проміжному аргументу u на похідну проміжного аргумента по х.
3.4. Похідна логарифмічної функції. Похідні тригонометричних функцій.
Теорема
1. Похідна
від функції logax
дорівнює
,
тобто якщо y=logax,
то
|
(3.11) |
Теорема 2. Похідна від sinx є cosx, тобто якщо y=sinx, то
y=cosx. |
(3.12) |
Доведення.y+y=sin(x+x); тоді
y=sin(x+x)—sinx=
,
Теорема 3. Похідна від cosx є – sinx, тобто якщо y=cosx, то
y= – sinx. |
(3.13) |
Теорема
4. Похідна
від функції tgх
дорівнює
,
тобто якщо y=tgх,
то
|
(3.14) |
Доведення.
Оскільки
,
то
(tgx)=1+tg2x.
Теорема
5. Похідна
від функції ctgх
дорівнює
,
тобто якщо y=ctgх,
то
|
(3.15) |
(ctgx)= —(1+ctg2x).
3.5. Похідна оберненої, показникової і оберненої тригонометричної функції. Похідна логарифмічної і степеневої функції.
Теорема 1. Нехай функция f(х) в деякому околі точки х0 зростає (чи спадає) і є неперервною. Нехай, крім того, функція y=f(х) має похідну f(х0), відмінну від нуля. Тоді обернена функція х=f -1(y) визначена в деякому околі відповідної точки y0=f(х0) і має похідну, рівну
|
(3.16) |
Доведення. Зауважимо, що для функції y=f(х) існує обернена функція х=f -1(y), визначена в деякому околі точки y0=f(х0) і неперервна в цьому околі. Надамо аргументу y цієї оберненої функції в точці y0 довільного приростуy, відмінного від нуля.
Цьому приросту відповідає приріст хоберненої функції х=f -1(y), причому в силу зростання (спадання) функції х0. Таким чином, ми маємо право написати наступну тотожність:
|
(3.17) |
Н
ехай
тепер у цьому виразі y0,
тоді в силу неперервності оберненої
функції в точці y0
і відповідно різницевій формі умови
неперервності і х0.
Але при х0
знаменник дробу в правій частині, за
означенням похідної, має граничне
значення f(x0)0.
Тоді права частина уграниці буде
1/f(х0).
Але тоді і ліва частина при y0
має граничне значення, яке рівне {f
-1(y0)}.
Отже ми отримали в точці y0
для її похідної співвідношення
.
Геометричний
зміст. Графік функції
y=f(х),
точці х0
відповідає на графіку точка М,
тоді f(х0)=tg,
а похідна {f-1(y0)}=tg,
так як+=/2,
то
.
