Організація

Економічні

Рівень і темпи

економічного

розвитку

Ринки ресурсів

і товарів

Доход на душу населення

Інфраструктура ринку/

Курси обміну валют

Законодавчо-політичні

Політичні ризики

Закони, обмеження

Можливість націоналізації І Тарифи, квоти, податки І Тероризм, політична (нестабільність

Соціокультурні

Соціальні цінності, переконання, традиції Мова

Релігія (об'єкти, табу, свята)

Родинні зв'язки Рівень освіти, грамотність Споживацькі ^вподобання.

Економічні фактори. Це сукупність економічних умов країни, в якій організація здійснює свої операції: за­гальний рівень економічного розвитку, рівень заробітної плати і доходів населення, транспортне сполучення, кур­си валют, рівень інфляції і ставки банківського відсотка, ставки оподаткування, особливості конкурентної бороть­би, кількість і якість природних ресурсів тощо. Так, на­приклад, перебої з постачанням електроенергії в Україніспричиняють труднощі з комунікаціями, порушують ритм роботи підприємств, можуть стати причиною знач­них збитків через порушення технології виготовлення продукції. Тому іноземні компанії намагаються працюва­ти у тих регіонах, де від'єднання від енергозабезпечення є рідкісним, або ж змушені встановлювати автономні енер­гоустановки, що призводить до зростання витрат на ве­дення бізнесу. Погані транспортні комунікації також уск­ладнюють просування капіталу вглиб країни.

Законодавчо-політичні фактори. До них належать політичні ризики, закони, обмеження, квоти, подат­ки, політична нестабільність тощо. Законодавчо-полі­тичне середовище зумовлює більшу або меншу міру ризику, який супроводжує ведення бізнесу в країні. У різних країнах діють різні закони і обмеження, що ро­бить торгівлю або проблематичною, або невигідною. Уряди завжди захищають своїх виробників митними тарифами, квотами, системою податків. Наприклад, торговельні відносини України з Росією постійно ли­хоманить через введення обмежень на ввезення цукру, карамелі, труб великого діаметру; зміна закону про сплату і відшкодування ПДВ з боку Росії спричиняє відповідні заходи з боку України, а це негативно по­значається на укладанні довгострокових угод, оскіль­ки те, що було вигідним учора, стає невигідним нині. Тероризм, політична нестабільність також збільшу­ють ризик ведення бізнесу. Зокрема, неспокій на Бал­канах значно зменшив привабливість туристичного бізнесу в цьому регіоні.

Соціокультурні фактори. Охоплюють пануючі в суспільстві системи цінностей, вірувань та життєвих установок. Вони впливають на стиль повсякденного життя і преференції споживачів, ділову поведінку пар­тнерів тощо. Особливо чітко простежуються відмінності в культурі східних і західних регіонів, країн, де домінує мусульманство, і країн із протестантською етикою. Сус­пільні цінності багато в чому визначають функціону­вання організації і переважаючий у ній стиль управлін­ня. Так, японські та американські організації за стилем управління істотно різняться, хоча обидва є високое­фективними в цих країнах.

Часто соціокультурні відмінності спричиняють не­порозуміння у процесі реалізації спільних проектів, як це було, наприклад, із проектуванням принципово нової комп'ютерної мікросхеми, яку замислили німецький концерн Віеіпепз, японська компанія ТозЬіЬа й амери­канська ІВМ. Вчені із 8іетеп8 були вражені, побачивши, що колеги із ТозпіЬа заплющують очі і ніби засинають під час нарад (у перевантажених роботою японців це є нормою, якщо розмова не стосується конкретно їх). Японці, що звикли працювати у великих неформаль­них групах, болісно сприйняли чіткий розпорядок зус­трічей, які до того ж відбувалися в маленьких офісах. Німці обурилися, що їх змусили працювати у примі­щенні без вікон. Американці з ІВМ скаржились, що німці дуже багато планують, а японці постійно пере­глядають свої пропозиції і ніяк не можуть прийняти рі­шення. Деякі вчені зіткнулись із труднощами у спілку­ванні англійською мовою. А коли японці переходили на рідну мову, у їхніх колег виникала підозра, що пред­ставники ТозЬіЬа приховують інформацію. В результа­ті всі учасники проекту визнали, що мізерні результа­ти роботи зумовлені передусім численними культурни­ми відмінностями.

Ефективне управління на міжнародному рівні перед­бачає знання менеджером власних культурних ціннос­тей. Тільки за такої умови він правильно інтерпретувати­ме культуру країни, в якій йому доведеться працювати, поважаючи її релігію, традиції, мову. Так, менеджери японської компанії МаїзизМіа Еіесйгіс у мусульман­ських країнах надають працівникам спеціальні кімнати для молитов і дозволяють відвідувати їх протягом змі­ни двічі. Особливий підхід до навчання своїх працівни­ків умінню адаптуватися до нових умов зумовив успіш­ність цієї компанії на ринках 38 країн.

Отже, перспективи бізнесу в інших країнах передба­чають розроблення стратегії проникнення на нові ринки з урахуванням особливостей певного ринкового середо­вища, вміння за необхідності своєчасно вносити поправ­ки в розроблену стратегію, контролюючи рівень ризику і використовуючи засоби його мінімізації.