Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичнi рекомендацii для виконання курсових р...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
257 Кб
Скачать
☆

Гіпотеза: криза "7 років" визначається не вступом у школу, а внутрішньою логікою розвитку. Завдання:

                1. З'ясувати у психолого-педагогічній літературі теоретико- методологічні засади вивчення кризи "7 років".

                2. Визначити основний поведінковий симптомокомплекс кризи "7

років".

                1. Вивчити особливості семантичного змісту проблеми.

                2. З'ясувати значущість кризи "7 років" у системі дитинства.

                3. Розробити для класовода (вихователя) систему рекомендацій з метою обґрунтованого навчально-виховного впливу на дитячу особистість у період кризи "7 років".

1.2.4. Розгорнуті тематичні зразки курсових робіт

Тема 1. Психологічні особливості Формування свідомості у старшокласників План

Вступ

1. Виникнення і розвиток людської свідомості. Поняття самосвідомості у

сучасній психологічній науці 6

                  1. Прояви самосвідомості у дітей старшого шкільного віку 15

                  2. Система знань, умінь, навичок старшокласників 18

                  3. Показники рівня розвитку життєвого досвіду старшокласників 21

                  4. Експериментальне дослідження умов формування свідомості дітей старшого шкільного віку 28

                    1. Програма експериментального дослідження 28

                    2. Узагальнення отриманої інформації... 29

Висновки 39

Література 41

Додатки 43

Вступ

Процес розвитку особистості, за О.М. Леонтьєвим, завжди глибоко індивідуальний і неповторний, а тому вимагає особливої уваги.

У педагогічній думці XIX ст. встановлювалося повноцінне розуміння свідомості, освіта розглядалася не тільки як процес, що формує ставлення особистості до навколишньої дійсності. "Справжня освіта", - писав М.О.Добролюбов, - це така освіта, яка примушує визначити своє відношення до всього навколишнього". Це і є головне, що характеризує власне свідомість людини. К.Д. Ушинський вказував, що недостатньо

завчити слова, недостатньо зрозуміти слова, недостатньо зрозуміти навіть думки і відчуття, в них закладені: потрібно, щоб ці думки і ці відчуття стали внутрішньо визначати особистість [21].

Проблема становлення індивіда є дуже важливою у сучасній психології. За В.С.Мерліним, у соціалізації розширюються і поглиблюються зв'язки спілкування людини з людьми, групами, суспільством в цілому, відбувається становлення в її образу "Я", або самосвідомості (уявлення про себе), який не виникає відразу, а поступово складається протягом життя під впливом численних соціальних впливів.

Український дослідник проблеми самосвідомості П.Р.Чамата зазначав, що пізнаючи себе, дитина проходить ті ж етапи, що й в пізнанні зовнішнього світу.

У свідомість людини включене певне відношення до навколишнього середовища, до інших людей: "Моє відношення до мого середовища є моя свідомість" (К. Маркс).

С.Л. Рубінштейн справедливо вважав самосвідомість вінцем розвитку свідомості, що дозволяє особистості не лише відображати зовнішній світ, а також виокремлювати себе в ньому, пізнавати свій внутрішній світ, переживати його і певним чином ставитись до себе. З набуттям життєвого досвіду перед особистістю відкриваються нові сторони буття, переосмислюються цінності [18].

Система освіти в Україні будується згідно з принципами, сформульованими у ст. 6 Закону України "Про освіту" [19]: сучасні тенденції розвитку освіти передбачають орієнтацію на особистість дитини, створення сприятливих умов для формування в неї належної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до соціального оточення, конструктивних методів поведінки, нахилів, потреб характеру, пізнавальних психічних процесів тощо. Національна Доктрина розвитку освіти України є державним документом, який визначає стратегію і основні напрямки її розвитку у XXI ст., коли формування свідомості особистості, суспільства, нації, й держави є запорукою майбутнього. Це засіб відтворення і збільшення інтелектуального, духовного потенціалу народу [6].

Отже, висловлювання відомих вчених, цитати державних документів свідчать, що освіта є стратегічною основою гармонічного розвитку особистості, але цей розвиток не може бути цілісним без сформованого рівня її свідомості.

Учні середньої та старшої школи не завжди мають високий рівень сформованості свідомості, де показниками є їх вміння контролювати та коригувати власні дії, перебудовувати зміст їх стратегії і тактики, якщо цього вимагають обставини, ставлення до об'єктивної дійсності, до інших людей, до себе. Враховуючи вимоги сучасної освіти, відсутність потрібного рівня свідомості, наша тема є актуальною.