- •1.2. Курсові роботи
- •1.2.1. Положення про курсові роботи (схвалено кафедрою психології; протокол м11 від 28.03.2007р.)
- •1.2.2. Положення про курсові роботи з психології на дистанційно- заочній формі навчання (схвалено кафедрою психології, протокол м 8 від 23.01.2007р.)
- •1.2.3. Згорнуті тематичні зразки курсових робіт Тема 1. Психологічні особливості пам'яті у молодшому шкільному віці
- •Тема 2. Основні причини конфліктності у старшокласників
- •1. Конфлікт у процесі міжособистісної взаємодії
- •Тема 3. Ціннісні орієнтації студентів План
- •Тема 4. Становлення дитячої особистості у 9-10 років (дівчатка)
- •Тема 6. Розвиток здібностей у дітей молодшого шкільного віку
- •Тема 7. Психологічна характеристика кризи "7 років"
- •Тема 5. Г.С. Костюк і становлення психологічної науки в Україні
- •1.2.4. Розгорнуті тематичні зразки курсових робіт
- •Тема 1. Психологічні особливості Формування свідомості у старшокласників План
- •1. Виникнення і розвиток людської свідомості. Поняття самосвідомості у
- •Тема 2. Засоби самовиховання особистості у старшому шкільному віці (2006 р.)
- •Тема 3. Порівняльна характеристика особливостей екологічного мислення учнів підліткового і юнацького віку (2007 р.)
- •Міністерство освіти і науки україни глухівський державний педагогічний університет
Об'єкт
дослідження:
процес формування свідомості в дітей
старшого шкільного віку.
Предмет
дослідження:
умови формування свідомості в дітей
старшого шкільного віку.
Мета
дослідження:
виявити особливості структури свідомості
старшокласників; з'ясувати умови та
чинники її формування.
Гіпотеза:
процес формування свідомості у дітей
старшого шкільного віку залежить від
рівня накопичених ними знань, вмінь,
навичок та наявного рівня життєвого
досвіду.
Завдання:
Дослідити
стан розробки проблеми свідомості та
самосвідомості (у тому числі, у
старшокласників) у психолого-педагогічній
літературі.
З'ясувати
їх наявний рівень інтелектуальної
сфери.
Виокремити
основні критерії життєвого досвіду
особистості.
Проаналізувати
сформованість показників життєвого
досвіду у старшокласників.
4.
Розробити методичні
рекомендації з формування свідомості
у старшокласників.
(інформаційна
основа - курсова
робота О. І Пирог, студентки соціально-
гуманітарного факультету, із збереженням
стилістики автора)
План
Вступ
Розділ
1. Самовиховання
- активна
внутрішня сила розвитку та самовдосконалення
особистості
Рушійні
сили самовиховання
Сутність
самовиховання
Умови,
етапи, прийоми самовиховання
Розділ
2. Експериментальне
вивчення процесу самореалізації
потенційних можливостей особистості
Організація
і планування емпіричного дослідження
Методика
проведення дослідження
Аналіз
результатів експериментальної роботи
Методика
організації процесу самовиховання
учнів старшого шкільного віку
Висновки
Список літератури Додатки
Тема 2. Засоби самовиховання особистості у старшому шкільному віці (2006 р.)
Вступ
Мінливі
умови сучасного життя ставлять перед
людиною проблеми, які вона не може
ефективно розв'язати через відсутність
чи недостатню сформованість потрібних
властивостей. Як наслідок, у неї виникає
незадоволеність результатами своєї
діяльності, поведінкою, життям у цілому,
що спричиняє дискомфорт, тривожність,
знижує активність. Учителі через велику
кількість учнів у класах і завантаженість
навчально- виховною роботою значно
знизили глибоке вивчення їх індивідуальних
особливостей.
Відбулося
усереднення завдань виховання, коли
все більше відбувається орієнтація на
середньостатистичного учня, що призводить
до нівелювання його індивідуальності,
трафаретного виховання. У зв'язку з цим
самовиховання є актуальним, адже воно
може компенсувати вади шкільного і
сімейного виховання, розвинути неповторні
індивідуальні якості особистості.
Самовиховання
- це
цілеспрямована, свідома, системна
діяльність особистості з метою формування
в себе бажаних духовних, інтелектуальних,
моральних, естетичних, фізичних та
інших позитивних якостей, усунення
негативних. Це не є особиста справа
кожного.
Людина,
яка самовиховується, може краще проявити
себе, бути більш корисною суспільству.
Завдяки самовихованню на нових
гуманістичних принципах, вона може
розвинути свої потенційні можливості
не на основі насильства та примусу, а
на основі постійного задоволення собою,
що спонукає дії заради дії і, знову-таки,
задоволення.
Отже,
завдяки самовихованню людина отримує
задоволення від
життя.
Ефективність
організації і керівництва самовихованням
залежить від правильного розуміння
його сутності як явища. Психолого-педагогічними
основами теорії самовиховної діяльності
є праці Б.Г.Ананьєва, Л.І.Божович,
О.Г.Ковальова, О.М.Леонтьєва, А.С.Макаренка,
Ю.М.Орлова, С.Л.Рубінштейна,
Л.І.Рувінського та ін. Дослідження
показують, що переважна більшість
юнаків самовиховуються, причому майже
половина з них на рівні самовдосконалення
якостей.
Цікавий
підхід до розуміння сутності
самовдосконалення знаходимо в роботі
Ю.М. Орлова "Сходження індивідуальності":
імпульсом самовдосконалення є не страх,
страждання, а процес дії, задоволення;
самовдосконалення відбувається протягом
життя, у подіях, повсякденній діяльності;
його ефективність залежить від
споконвічної настанови людини, її
орієнтації чи на вдосконалення, чи на
втечу від життєвих труднощів;
самовдосконалення набувається в
досвіді.
Самовдосконалення
слід розглядати як саморозвиток, у
якому згідно з вимогами суспільства,
загальнолюдськими національними та
моральними цінностями, пілями та
інтересами самої людини творчо формуються
та
