1.3. Принципи виробничого навчання

Принципи навчання - це нормативні вихідні положення навчання, якими повинні користуватися педагогічні працівники при плануванні і організації навчально-виробничого і виховного процесів.

В умовах сучасного професійно-технічного навчання пріоритетними є такі принципи:

- системність і послідовність навчання;

- усвідомлене та активне застосування 3,У,Н у продуктивній виробничій діяльності;

- принцип випереджуючого навчання;

- доступність і посильність навчання:

- пізнавально-творчий, розвиваючий характер навчання;

- індивідуальний та диференційний підхід у навчанні професії;

- поєднання наочності з розвитком абстрактного мислення.

1.4. Загальні поняття про методи виробничого навчання

Метод навчання - засіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності педагога і учнів, спрямованої на вирішення задач освіти, виховання і розвитку учнів у процесі навчання.

Методи навчання здійснюються через різні прийоми.

Прийом - окрема визначена дія, складова процесу здійснення будь-якого методу навчання.

Методи виробничого навчання - основні способи діяльності майстра та учнів ПТНЗ, завдяки яким учні оволодівають знаннями, уміннями і навичками, професійною майстерністю, розвивають творчі здібності, розумові і фізичні сили.

Методи виробничого навчання мають свої особливості, що випливають із специфіки та змісту курсу виробничого навчання, а також рівня формування професійно важливих якостей у учнів, їх індивідуальних особливостей.

Зміст виробничого навчання вимагає відточення робочих рухів, дій, прийомів, операцій, формування умінь і навичок осмисленого здійснення технологічного процесу.

1.5. Класифікація методів виробничого навчання

Існують різні підходи до здійснення класифікації методів виробничого навчання залежно від вибору основи. У теорії і практиці виробничого навчання найпоширенішою є класифікація методів за ознакою джерела інформації та характеру і активності пізнавальної діяльності.

1.5.1. Методи за джерелом інформації

1.Словесні методи (інструктаж, бесіда, пояснення, розповідь, робота з

друкованим джерелом інформації).

Словесні методи:

- дозволяють в короткий термін передати велику за обсягом інформацію;

- розвивають абстрактне мислення;

- розвивають у учнів здібності до вірного, глибокого та осмисленого сприйняття довкілля і визначення сутності предметів, явищ, зв'язків та закономірностей між ними.

2. Наочні методи - це візуальне сприйняття дійсності, поєднання наочного сприйняття і слова.

У профтехучилищах застосовуються різні види наочності, які можна поділити на три основні групи:

- демонстрація об'єктів і процесів, що вивчаються, у натуральному, природному вигляді (роздатковий матеріал, макети, моделі, натуральні зразки, показ прийомів роботи, проведення дослідів);

- демонстрація зображень, у тому числі символічних, умовних (креслення, принципові монтажні, кінематичні, електро-, радіотехнічні схеми та ін.);

- демонстрація за допомогою інформаційних технічних засобів навчання, у тому числі кінематографа і телебачення, комп'ютерів, кадрів діафільмів тощо.

Основні форми поєднання наочності і слова:

- за допомогою слова педагог керує за спостереженнями учнів, а знання про

сам об'єкт, що вивчається, учні добувають із самої наочності об'єкту;

- наочні об'єкти використовуються як підтвердження словесного викладання навчальної інформації;

- наочні об'єкти доповнюють словесні пояснення у тих випадках, коли слово не може з достатньою повністю охарактеризувати явище;

- наочні об'єкти використовуються як засіб об'єднання, узагальнення і систематизації окремих словесних інформацій;

- позитивно впливають на емоційну сферу діяльності учнів.

3. Практичні методи (вправи, лабораторно-практичні роботи, рішення виробничих і технічних задач, дослідження, самостійна практична робота учнів).

Практичні методи забезпечують формування, закріплення та удосконалення практичних умінь і навичок через такі методичні прийоми:

- постановка задач;

- планування і організація їх виконання:

- оперативне стимулювання;

- регулювання і контроль:

- аналіз підсумків практичної роботи:

- виявлення причин недоліків:

- коректування практичної діяльності.

Вправи - основний метод виробничого навчання. Вправи використовуються на всіх етапах професійного навчання, в тому числі:

- при виконанні трудових прийомів;

- при виконанні трудових операцій;

- при виконанні трудових процесів;

- при керуванні технологічним процесом;

- при виконанні вправ на тренажерах тощо.

1.5.2. Методи за характером пізнавальної діяльності (репродуктивні і продуктивні)

Репродуктивні

1. Пояснювально-ілюстративний, при застосуванні якого учні слухають пояснення та спостерігають за показом майстра. Використовується переважно на початкових етапах навчання.

2. Репродуктивний, який полягає у:

- виконанні учнями прийомів та операцій за зразком, показаним майстром;

- виконанні робот згідно з інструкційно-технологічною карткою;

- вправах на тренажерах за докладно розробленою інструкцією;

- контролі процесу та підсумків роботи за вказівкою майстра.

Продуктивні

1. Частково-пошуковий, який полягає у:

- виконанні завдань за технологічною карткою, яка не має інструктивних вказівок;

- самостійній роботі на тренажерах при різних режимах та ситуаціях;

- прийнятті оптимальних рішень при роботі в незвичних умовах;

- активній участі при розборі особливостей нових трудових прийомів та їх

застосуванні у виробничий діяльності;

- відшуку причинно-наслідкових зв'язків.

2. Дослідницький, який полягає у:

- самостійному визначенні технології та режимів виконання завдань;

- проведенні досліджень для встановлення закономірностей та алгоритмів

технологічних процесів;

- плануванні і виконанні індивідуальних та кваліфікаційних робіт або курсових і дипломних проектів.

Репродуктивні методи забезпечують міцність засвоєння навчальної інформації, швидкість формування практичних умінь і навичок, безпосередність керування навчальним процесом, оперативність при виправленні помилок та їх причин.

Перевага використання репродуктивних методів надається у тих випадках, коли учні ще не володіють уміннями і навичками пошукової діяльності.

Продуктивні методи використовуються у тих випадках, коли учні мають базові З.У.Н для пошукової роботи. Ці методи забезпечують розвиток творчої навчально-пізкавальної діяльності учнів, сприяють більш осмисленому та самостійному оволодінню знаннями, уміннями і навичками.

1.5.3. Проблемно-розвиваючі методи:

- монологічне проблемне викладання;

- діалогічне проблемне викладання;

- евристичний;

- алгоритмічний;

- програмований.

При застосуванні проблемно-розвиваючих методів можуть бути застосовані такі методичні прийоми:

- утворення проблемної або нестандартної виробничої ситуації;

- організація колективного обговорення можливих гіпотез рішення;

- вибір оптимальних рішень;

- планування і виконання готового проблемного завдання.

Види проблемно-розвиваючих прийомів:

- проблемна розповідь, коли педагог по ходу пояснення висуває проблему,

розмірковує, доводить, узагальнює, аналізує факти і обирає приклад оптимального рішення;

- еврістична проблемна бесіда, коли педагог ставить перед учнями ряд послідовних і

взаємопов'язаних питань, у відповідях на які вони повинні висказувати свої

припущення та пропозиції і намагатись самостійно довести їх справедливість;

- проблемно-пошукові вправи можуть бути застосовані у тих випадках, коли учні

можуть самостійно, за завданням майстра виконати окремі види дій, що

підводять їх до засвоєння нової інформації та формування умінь і

навичок виконання практичної діяльності в нестандартних ситуаціях;

- дослідницькі лабораторні роботи використовуються з метою розвитку

умінь і навичок творчої науково-пізнавальної діяльності, сприяють більш

усвідомленому і самостійному оволодінню професією;

- алгоритмічна діяльність полягає у тому, що новий навчальний матеріал

розподіляється на частини, вивчення яких здійснюється у строгій логічній

послідовності, причому кожна частина навчального матеріалу насичена

проблемними запитаннями, ситуаціями, завданнями;

- програмовані завдання - це створення різноманітних програм вивчення

одного і того ж навчального матеріалу в залежності від інтелекту учнів,

періоду навчання і наявної виробничої ситуації.