Лекція 2 Жанри в журналістиці

1. Загальна характеристика жанрів.

2. Інформаційні жанри

3. Аналітичні жанри

4. Виготовлення внутрішньої інформації.

1.Загальна характеристика жанрів

На сьогоднішній день відомо кілька визначень поняття «жанр»:

• Вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, який характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками; різновид // Тлумачний словник української мови

• Один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, що класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури // Літературознавчий словник-довідник

• Більш-менш стійка форма пізнання відображення // Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості

Загалом у журналістиці під поняттям «жанр» прийнято розуміти усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури.

Критерії поділу творів журналістики на жанри? Їх існує чотири:

1. об’єкт відображення;

2. призначення виступу;

3. масштаб охоплення дійсності, масштаб узагальнення;

4. особливості літературно-стилістичних засобів вираження задуму.

Загалом же жанри журналістики визначаються не на підставі якої-небудь однієї з ознак, а на підставі всіх ознак у їх сукупності.

Різні жанри журналістики прийнято групувати. У журналістикознавстві існують різні погляди й підходи щодо цього. Найпоширеніший поділ на групи такий: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Жанри групуються на таких засадах: домінування повідомлення - в інформаційних жанрах; аналітичного початку - в публіцистичних творах; а ще складнішого поєднання аналізу й образно-художнього осягнення реальності - у художньо-публіцистичних творах.

2. Інформаційні жанри

Ми підемо найпоширенішим шляхом, і розглянемо жанри в трьох групах. Отже – інформаційні.

ЗАМІТКА – найоперативніша і найкоротша усталена форма повідомлення у ЗМІ про об’єктивно існуючі події, факти, явища реального життя з метою насамперед найелементарнішого пізнання навколишнього світу.

Серцевиною замітки, її основою є подія, факт. Незалежно від обсягу та різновиду вона, зазвичай, починається з повідомлення.

Замітка поділяється на:

1. хронікальна – дається лише повідомлення, в газетах зазвичай подається без заголовків – під однією рубрикою чи шапкою. Відповідає на три запитання: “Що?”, “Де?”, “Коли?”

2. розширена замітка. Складається переважно з трьох частин: лід, сублід, додаткова інформація. У ліді дається головне повідомлення; у субліді – подробиці й деталі (1–2 абзаци); у додатковій інформації – ширше за характером повідомлення, яке стосується головного факту. Відповідає на 5 запитань: “Що?”, “Де?”, “Коли?”, “Хто?”, “Як?”.

3. коментоване повідомлення – розширена замітка, яка супроводжується роз’ясненнями й коментарем.

4. полемічна (критична) замітка – до детального повідомлення додаються елементи заперечення або викриття. Тобто, замітка набуває елементів публіцистичності. В такому випадку журналіст виходить за межі чистого жанру. Щодо цього виду заміток, то в закордонному журналістикознавстві існує термін “замітка–суміш”.

ЗВІТ – оперативне, розширене повідомлення про актуальну подію, виражену вербально.

Найпростішим є хронікальний звіт. Він мало чим відрізняється від розгорненої замітки.

Дещо складнішим є розширений звіт, у якому вказуються деталі того, хто говорив і що саме говорив.

Далі йде аналітичний звіт, який вирізняється втручанням автора в хід розповіді, намаганням не лише в хронологічному порядку викласти інформацію, а відповідно згрупувати, зіставити, оцінити й навіть проаналізувати.

Аналітичний звіт ще прийнято поділяти на тематичний і проблемний. У темаичному звіті автор відповідно групує інформацію, зосереджує увагу на головній темі. У проблемному на підставі побаченого, почутого чи прочитаного порушується певна проблема.

РЕПОРТАЖ – оперативна і яскрава розповідь про подію, ситуацію, явище. Репортаж – це розповідь очевидця або учасника події.

У репортаж уводяться суб’єктивні враження спостерігача та його співпереживання.

Окремо вирізняють прямий репортаж – це пряма трансляція з місця події. Прямі репортажі поділяються на коментовані (з футболу) та не коментовані (сесія Верховної ради).

ІНТЕРВ’Ю – розмова журналіста з відомою або просто обізнаною у якійсь справі людиною переважно на зазначену тему, яка призначена для оприлюднення у ЗМІ.

Всі матеріали цього жанру будуються на діалозі. Хоча деякі дослідники схильні виділяти інтерв’ю-монолог, але це питання на сьогодні однозначно не вирішене й у колі науковців дискусійне.

Однак на цьому, як і на інших аспектах інтерв’ю зупинятися не будемо, про це на другому курсі говоритимете на жанрах.