Запитання для самоперевірки

1. Які основні передумови становлення філософії науки як самостійного напрямку в європейському теоретичному осягненні законів природи?

2. У чому полягає криза натурфілософії у розумінні природи?

3. Чим відрізняються поняття „філософія науки” у його „широкому” та „вузькому” значеннях?

4. Які чинники зумовили виникнення різних форм позитивізму у ХІХ-ХХ ст.?

  5. Які існують досягнення та обмеженості у діалектико-матеріалістичному підходу щодо розуміння філософських проблем науки?

6. В чому полягає специфіка філософії науки у другій половині ХХ сторіччя (розкрийте на прикладі одного з існуючих напрямків)?

7. Які головні тенденції у розвитку постнекласичної науки початку ХХІ ст. спонукають до нових пошуків у галузі філософії науки?

Тестові завдання до модуля і

„Наукове пізнання та методологічні образи науки”

Тема 1. Наука, наукове знання і пізнання: їх змістовне наповнення та місце серед інших форм духовно-теоретичного освоєння світу

1.1. Яке знання можна назвати науковим:

1) будь-яка інформація, отримана шляхом людського мислення; 2) все, що  є  результатом  формально-логічних   операцій; 3) об’єктивно-істинне систематизоване знання, що отримане шляхом спеціально-організованого дослідження з використанням спеціальних методів пізнання підготовленими людьми, і відображує сутнісні зв’язки і закономірності в об’єкті, що вивчається?

1.2. Чим відрізняються знання, що іх продукує наука, на відміну від релігії:

1) системністю; 2) правдивістю; 3) методами його отримання; 4) довірою до тих, хто їх подає?

1.3. Теоретичні концепції, згідно з якими наука сприймається як суспільний ідеал, мають узагальнену назву:

1) сцієнтизм; 2) антисцієнтизм; 3) ірраціоналізм; 4) позитивізм?

1.4. Яке з запропонованих нижче визначень суб’єкта наукового пізнання є найбільш адекватним:

1) це – замовник наукового дослідження; 2) той, хто виділяє кошти на проведення досліджень; 3) вчений, група чи установа, що проводять наукові дослідження; 4) людина, яка здатна продукувати нові, оригінальні ідеї у будь-якій галузі?

1.5. Будь-яке наукове дослідження обов’язково охоплює теоретичний аналіз досліджуваного об’єкту, синтез знань у нову теоретичну модель, а також:

1) перевірку моделі на практиці; 2) втілення моделі в технічному виробі; 3) прогнозування поведінки об’єкта у різних ситуаціях?

1.6. Інтуїція у науковому пізнанні:

1) отримає факти шляхом чуттєвого сприйняття властивостей об’єктів вивчення; 2) дозволяє узагальнити емпіричні данні; 3) дозволяє створити нове в процесі наукового пізнання, узагальнюючи чуттєвий і раціональний рівні пізнання?

1.7. Вираз наука стає “безпосереднього виробничою силою” означає, що:

1) наукові розробки втілені в промисловість; 2) наука, техніка, промисловість діють у єдиній системі; 3) без науки неможливе виробництво товарів масового вжитку; 4) наука розчиняється у технічних винаходах?

1.8. Що, на Ваш погляд, відіграло найбільшу роль у становленні науки як самостійної форми духовного освоєння світу:

1) стародавній міф; 2) теологічно-філософське вчення Фоми Аквінського; 3) розвиток таких теоретичних систем як астрологія, алхімія; 4) експеримент у природознавстві?

1.9. Чим відрізняється “паранаука” від науки:

1) тим, що вона виникла раніше науки; 2) тим, що дає більший обсяг нових знань, аніж наука; 3) тим, що є доповненням науки, застосовуючи критерії і методи отримання знання, яке не обов’язково є достовірним і істинним; 4) тим, що вивчає загадкові явища, які не здатна осягнути наука?

1.10. Чи можлива наука без теорії:

1) так, оскільки будь-яке наукове знання починається зі спостереження; 2) так, але лише у прикладних науках; 3) так, адже існують неточні науки, які не використовуються кількісні методи обробки інформації; 4) ні, бо наука – завжди теоретична система знань?