2.1.3. Аналіз виробничо-технічної бази з теми.

У аудиторії з дисципліни «Інженерна графіка» присутні усі вимоги до проведенню заняття. На стінах просторої аудиторії розвішені плакати з різноманітними графічними кресленнями та витяги з державних стандартів. На полицях шафи розташовані макети, моделі об’ємних фігур різного розміру, серед них присутні також шестерні, вали тощо. На стіні прилаштована велика дошка у різноманітному виконанню прямих на площини (у клітинку, похилі на різні кути тощо). Кожен учень сидить на своєму робочому місці – це спеціальні столи призначені для креслення (не нові але в дуже гарному стані).

Можна зробити висновок, що ця аудиторія відмінно прилаштована до викладання не тільки теми: «Виконання креслень деталей, з’єднаних за допомогою різьби» дисципліни» але й усіх дисципліни креслярської спрямованості.

2.1.4. Розробка дидактичного проекту уроку з теми: «Виконання креслень деталей, з’єднаних за допомогою різьби» дисципліни: «Інженерна графіка».

Базові знання – це початкові умови, що необхідні для вивчення нового матеріалу. Вони відбивають ті мінімальні уміння і здібності, якими повинні володіти учені до того як віни почал вивчати «Інженерну графіку».

Метою етапу формування базових знань є аналіз початкового рівня тих, яких навчають, і проведення його відповідно до вимог системи навчання.

У результаті аналізу і діагностики стану процесу навчання повинні бути отримані способи корекції початкових вимог до навчальної групи і способи удосконалення засобів навчання.

Корекція базових умінь учнів включає:

- визначення базового матеріалу;

- установлення міжтемних зв'язків навчального матеріалу розробленої теми з базовим матеріалом;

- визначення способів реалізації міжтемних зв'язків у навчанні;

- вибір способів (методів, форм і засобів) контролю базових знань;

- визначення критеріїв оцінки базових знань учнів;

- вибір способів формування базових знань.

Базовий матеріал – усі зведення, що по змісту зв'язані з даною темою, і знання яких учнем робить для нього новий матеріал доступним.

Базовий матеріал з новим утворить той чи інший зв'язок. Установлення виду міжтемних дозволяє визначити спосіб її реалізації в навчанні і, тим самим, підійти до вибору способів контролю і формування базових знань учнів.

Виходячи з виду міжтемних та особливостей її реалізації, вибираємо способи контролю базових знань з урахуванням характеристик навчальної групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу.

Обговорений контроль по типі є вступним, по виду - попереднім і може бути здійснений за допомогою таких методів, як контрольна робота, опитування, тестування і т.д. за формою вступний контроль може бути індивідуальним, фронтальним, груповим чи комбінованої. До засобів реалізації контролю відносяться задачі, питання, картки завдань, тести і т.д.

У залежності від результатів вступного контролю вибираються способи формування базових знань учнів, серед яких:

- швидке і чітке відтворення необхідної інформації;

- включення базового матеріалу в орієнтовану основу діяльності при викладі нового матеріалу;

- рішення задач з меж предметним змістом.

Методами формування базових знань можуть бути обрані розповідь, пояснення і т.д., а засобами, відповідно, - план викладу матеріалу, план рішення задачі і т.д.

Таблиця 2.1.4. Визначення способів контролю і коректування базових знань.

Перелік базового матеріалу	Методи і засоби контролю базових знань	Критерії оцінювання базових знань	Методи і засоби коректування базових знань
1	3	4	5
Дисципліна: «Інженерна графіка». Розділ. 2. Різьба. Теми: - Гвинтова лінія на поверхні циліндра та конуса. Класифікація різьби. Основні параметри різьби. Характеристика стандартних різьб загального призначення; - Умовне зображення та позначення різьби ГОСТ2.311-69 «Позначення різьби на кресленнях». Розділ 3. Ескізи деталей та робочі креслення деталей. Тема: - Виконання ескізу деталі з різьбою. Розділ 4. Рознімні та не рознімні з’єднання. Теми: - Рознімні креслення. Призначення рознімних з’єднань за допомогою різьби, шпонок, різьбових виробів (лекція); - Болтове з’єднання (практичне заняття).	Перевірка рівня сформованості базового матеріалу проводиться за допомогою тестування. (див. додатки)	Правильність відповідей в тестовому завданні не менш ніж на 70% або правильність відповідей тесту – 7 запитань.	Якщо базові знання не сформовані (що і вданому випадку відбулося), тоді коректування базових знань відбувається методом короткого викладу базового матеріалу.