Географічне положення і розміри.

Укра­їнські Карпати є лише однією з провінцій великої Карпатської гірської країни, розта­шованої в Середній Європі. Площа цієї про­вінції, яка охоплює територію Чернівецької і частково Закарпатської, Львівської та Івано- Франківської областей, складає 24 тис. км2, а разом з Передкарпаттям і Закарпатською низовиною - 37 тис. км2. Українські Карпати простягаються з північного заходу на півден­ний схід на 280 км, а по ширині - з північно­го сходу на південний захід - на 100-110 км.

Природна межа Українських Карпат з рів­нинною територією України проходить по Передкарпаттю поблизу Яворова, Городка, долиною Дністра, долиною р. Бистриця до Коломиї, долиною р. Прут до Новоселиці.

Тектонічна основа

Тектонічна основа є східним продовженням Альп. Альпи, і Карпати належать до області альпійської складчастості, є складовими єдиного альпійського поясу. Новітнє підняття Карпат дещо відставало від Альп, які піднімалися набагато активніше. Тому зовні Карпати не схожі на Альпи, але мало відрізняються від інших середньовисотних гір. Абсолютні висоти тут коливаються від 120-140 м біля підніжжя гір до 500-800 м у міжгірних улоговинах та 1500-2000 м уздовж основних хребтів.

Геологічна будова

Головну роль в геологічній будові Карпат відіграють осадові товщі пісковику, глинистих сланців, мергелю - мають назву карпатський фліш. З давніших гірських порід у Рахівському кристалічному масиві - гнейси і сланці, вапняки і кварцити, доломіти і яшми.

Передкарпатська і Закарпатська западини заповнені піщано-глинистими і соленосними відкладами. Вулканічний хребет складений відповідно вулканічними породами - андезитами, базальтами, туфами.

Рельєф

величезний вал розділений на окремі хребти, гірські масиви і міжгірні доли­ни. У льодовиковий період найвищі гірські масиви - Рахівський і Чорногорський та Полонинський хребет - зазнали впливу льодовика, сліди якого збереглися донині - реліктові льодовикові фор­ми рельєфу = цирки, озерні котловини, моренні вали. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють давні й сучасні річкові долини, утворюючи подекуди глибокі ущелини завдяки значній кіль­кості терас, що підіймаються на висоту 200-220 м над рівнем моря. Карстові процеси сформували різно­манітні форми: печери, лійки, жолобоподібні заглиблення — кари.

Говерла	2061.0	Чорногора
Бребенескул	2035.8	Чорногора
Піп Іван Чорногорський	2028.5	Чорногора
Петрос	2022.5	Чорногора
Гутин Томнатик	2016.4	Чорногора
Ребра	2001.1	Чорногора
Менчул	1998.4	Чорногора
Піп Іван Мармароський	1937.7	Мармароський масив
Туркул	1933.2	Чорногора
Брецкул	1911.0	Чорногора
Смотрич	1898.4	Чорногора
Близниці	1881.0	Свидівець
Дземброня	1877.7	Чорногора
Шпиці	1863.1	Чорногора
Петросул	1855.0	Чорногора
Данцір	1850.0	Чорногора
Велика Сивуля	1836.0	Ґорґани
Пожижевська	1822.2	Чорногора
Неніска Мала	1818.0	Мармароський масив
Неніска Велика	1815.5	Мармароський масив
Мала Сивуля	1818.5	Ґорґани

Клімат

Кліматичні умови визначаються гірським рельє­фом у взаємодії сонячного випроміню­вання і циркуляції повітряних мас.

Річний радіаційний баланс у серед­ньому становить 1800-1830 МДж/м2, який з підняттям вгору зменшується на 25-30 %, діють західні і південно-західні циклони → значна кількість опадів. У цілому за рік переважає антициклональна циркуляція повітряних мас. Часто виникають гірсько-долинні, схилові вітри та фени.

За кліматичними ресурсами, а саме за сумою активних температур, в Українських Карпатах виділяють такі кліматичні райони:

дуже теплий (у Закарпатті); теплий (Передкарпаття і передгір’я Вулканічного хребта); помірний (найпоширеніший, збігається з висотами 400 - 750 м); прохо­лодний (на висотах 750 - 950 м); помірно холодний (на висотах 1000 - ­1500 м); холодний (на висотах понад 1500 м).