Клімат і водні маси.

у помірному кліматичному поясі, більша континентальність, порівняно з Чорним морем, що зумовлено більш східним розташуванням моря, куди західні циклони приходять ослабленими і не сприяють формуванню опадів. Азорський антициклон впливає на формування погодних умов і клімату влітку. Тут значно відчутніший вплив і Сибірського антициклону з сильними північно-східними та східними вітрами й раптовими похолоданнями.

Узимку море замерзає, нерідко на 4-5 місяців. Сильні вітри часто ламають лід, і тоді на поверхні тривалий час тримаються плавучі кри­жини. Іноді прибоєм вони викидаються на берег і нагромаджуються валами заввишки до 5 метрів.

Улітку верхній шар води прогрівається до +25...ЗО °С і вище. У зи­мовий період температура поверхневих вод коливається від -3 до +3 °С. Пересічні річні температури поверхневих водних мас станов­лять+11...12 °С.

Пересічна солоність Азовського моря 13,8 %о, але вона змінюється в різних частинах.

У центральній і південній частинах моря вона ста­новить 13-14 %о, а в східній зменшується до 2-5 %о. Максимальна со­лоність спостерігається у затоці Сиваш - 250 %о. Показник солоності постійно зростає за рахунок зменшення стоку прісної води річок, значна частина якого витрачається на господарські потреби, зокрема зрошен­ня. Це негативно впливає на весь природний комплекс моря, особливо на його біологічні ресурси через підвищення солоності води.

Водні маси в Азовському морі форму­ються завдяки водообміну з Чорним морем і стоку річкових вод. У море надходить близько 34 км ³води за рік, а витікає - близько 50 км3.

Поверхневі течії моря ру­хаються як в циклоні проти годинникової стрілки, тобто з північного сходу на півден­ний захід. У такому ж напрямку від берега у море формуються коси.

За незначного видового складу риб (79 ви­дів) їхня чисельність велика. Промислове значення мають тюлька, хамса, бички, су­дак, оселедець, кефаль, камбала, представник ссавців - дельфін азовка.

Для відтворення і розширення видового складу риби, особливо осетрових, створю­ють штучні нерестовища й риборозвідні за­води.

Природно заповідний фонд України

Еталони незайманої природи.

площа природно- заповідного фонду України = 2,8 млн га, 4,6 % території держави.

у країн Європи = 15,3 %. на одну людину = 2220 м², а в Україні - 570 м².

Природно-заповідний фонд України:

біосферні та природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Найчисленнішими серед об’єктів природно-заповідного фонду є пам’ятки природи - 2584. На другому місці за кількістю заказники - 2552. Далі слідують заповідні урочища (753), парки-памятки садово-паркового мистецтва (508), регіональні ландшафтні парки (38).

Статус загальнодержавних мають 588 об’єктів, з них

4 біосферні заповідники, 17 природних заповідників, 12 національних природних парків, 292 заказники, 132 пам’ятки природи, 88 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 20 дендрологічних парків, 17 ботанічних садів, 7 зоопарків.