2.2.Принцип дії мікроскопу зображено на малюнку 3

Мал. 3 Принципова оптична схема біологічного мікроскопу з освітлювачем: 1- око дослідника; .2 – окуляр; 3 – об’єкт дослідження (препарат); 3' – утворене окуляром уявне перевернуте зображення об’єкту, промені якого, проходячи через оптичні системи ока дослідника, створюють на сітчатці ока дійсне зображення об’єкту; 3" – перевернуте й збільшене дійсне зображення об’єкту; 4 – об’єктив; 5 – конденсор, що концентрує на об’єкті пучок світла, що віддзеркалюється від люстерка; б – апертурна діафрагма; 7– люстерко; 8 – польова діафрагма; 9 – лінза-колектор освітлювача; 10 – джерело світла; 11 – предметне скло з об’єктом дослідження; D – відстань найкращого бачення, стрілками показано хід променів в оптичній системі мікроскопу.

3. Види оптичних досліджень та мікроскопії.

Поряд зі звичайною світловими оптичними приладами та мікроскопією у товарознавчих дослідженнях широко використовують стереоскопічні, темнопольні, інтерференційні, фазово-контрастні, поляризаційні, ультрафіолетові, електронні та інші.

Відповідно до виду оптичних методів розрізняють наступні типи мікроскопів: біологічний стереоскопічний, контактний, темнопольний, фазово-контрастний, інтерференційний, ультрафіолетовий, інфрачервоний, поляризаційний, люмінісцентний, рентгенівський, скануючий, телевізійний, голографічний, мікроскопи порівняння, електронні мікроскопи та інші типи

Розглянемо деякі види світлових оптичних досліджень, у першу чергу мікроскопії

Імерсійна світлова мікроскопія

Найважливішою характеристикою кожного об'єктива мікроскопу, як і будь-якої оптичної системи, є його дозволяюча (розрізняючи) здатність.

Під дозволячою здатністю розуміють мінімальна відстань між двома крапками, при якій вони ще видні роздільно, тобто не зливаються в одну.

Дозволяючи здатність пов’язана з показником заломлення світла у середовищі між об’єктом спостереження та фронтальною лінзою. Величина показника заломлення стала для кожного об’єктива й називається числовою чи нумеричною апертурою. Вона вказана на обїективах. Чим більша нумерична апертура. Тим більша дозволяючи здатність мікроскопу й чіткіше зображення об’єкту.

Дозволяючи здатність об'єктиву обмежується такими недоліками оптичної системи, як сферична і хроматична аберація, дифракція і іншими. Якщо перші два явища переборні, то явище дифракції спостерігається в будь-якій оптичній системі. Вона обмежує розрізняючи здатність оптичних систем.

Крім того. навіть в ідеальному світловому мікроскопі не можна побачити об’єкти розміром менш 0,2 мкм. При наявності повітря між фронтальною лінзою та покровним склом нумерична апертура, від якої залежить чіткість зображення не перевищує 0,95 (сухі об’єктиви).

Для збільшення дозволяючої здатності мікроскопу, між об’єктом, що вивчається та окуляром мікроскопа наносять імерсійне масло й спостерігають його з допомогою спеціального імерсійного об’єктива.

При мікроскопії у видимому світлі з довжиною хвилі 0,55 мкм (550 нм) й монобромнафталіновим імерсійним об’єктивом з нумеричною апертурою 1,6 дозволяюча здатність стає 1,25-1,60, що дає можливість збільшити та більш чітко розрізняти деталі дослідного матеріалу.